79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
05.06.12 Справа № 5015/1080/12
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Якімець Г.Г.,
суддів: Зварич О.В.,
Хабіб М.І.,
при секретарі Олійник І.О.,
за участю представників:
від позивача -Котягін А.С.
від відповідача (скаржник) -не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар», вих. № 250 від 17.05.2012 року
на рішення господарського суду Львівської області від 10.05.2012 року, суддя Пазичев В.М.
у справі № 5015/1080/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ІМВО», м. Львів
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар», м. Городок, Львівська область
про стягнення 84331,69 грн.
У суді першої інстанції позивачем подавались заяви про уточнення позовних вимог від: 18.04.2012 року (арк. справи 65 -66 т.І), від 24.04.2012 року (арк. справи 77 т.І) 25.04.2012 року (арк. справи 74 т.І). В заяві про уточнення позовних вимог поданій в судовому засіданні 25.04.2012 року останній просить стягнути з відповідача на користь позивача 81600,01 грн. -заборгованості, 2246,23 грн. -пені, 434,75 грн. -3% річних, 1686,63 грн. -судового збору, 8500 грн. -витрат на правову допомогу адвоката.
Рішенням господарського суду Львівської області від 10.05.2012 року уточнені позовні вимоги ТзОВ «НВП «ІМВО»задоволено частково, стягнено з ТзОВ «Яблуневий дар»на користь ТзОВ «НВП «ІМВО» 84280,99 грн., з яких: 81600,01 грн. -заборгованості, 2246,23 грн. -пені, 434,75 грн. -3% річних. Решту позовних вимог залишено без розгляду.
Рішення суду мотивоване тим, що заборгованість відповідача перед позивачем підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення враховуючи положення ст.ст.11, 509, 526, 530,629 ЦК України, ст.ст.179, 193, 222 ГК України. Поряд з цим, суд беручи до уваги умови договору №000132 від 18.10.2011 року, вважає правомірними заявлені до стягнення -пеню та 3% річних. Судом відзначено, що відповідачем позовні вимоги на суму 84280,99 грн. визнано. Вимогу позивача про стягнення 8500 грн. -витрат на правову допомогу адвоката, судом залишено без розгляду, з огляду на те, що таку заявлено після початку розгляду справи по суті.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТзОВ «Яблуневий дар»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 10.05.2012 року по справі №5015/1080/12 в частині стягнення з ТзОВ «Яблуневий дар»штрафних санкцій та постановити нове рішення, яким зменшити розмір штрафних санкцій на 50 %, вказуючи на неповне з'ясування всіх обставин, які мають істотне значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема, скаржник посилаючись на положення ст.83 ГПК України та ст.233 ГК України, якою передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкцій надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір штрафних санкцій, зазначає, що судом безпідставно не взято до уваги клопотання відповідача від 17.04.2012 року за вих.№198 про зменшення розміру штрафних санкцій. При цьому, скаржник звертає увагу суду на те, що ТзОВ «Яблуневий дар»перебуває у важкому фінансовому становищі, що пов'язане із сезонним характером його роботи.
Представник відповідача (скаржника) в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін.
Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача (скаржника).
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
З матеріалів справи вбачається, що 18.10.2011р. між ТзОВ "Науково -виробниче підприємство "ІМВО" (в тексті договору -виробник) та ТзОВ "Яблуневий дар" (в тексті договору -замовник) укладено договір № 000132, відповідно до умов якого, а саме п.1.1, позивач зобов'язувався виготовити і передати у власність відповідача, а останній прийняти та оплатити на умовах цього договору - стелажі металеві збірно-розбірні марки СТВ.085 в комплекті та/або елементи до них (надалі -продукція, або Стелаж/Стелажі, стелажна система/Стелажні системи, Стелажне обладнання).
Відповідно до п. 2.1. договору № 000132, загальна вартість продукції, яка постачається по даному договору, складає 420 600 грн.
У відповідності до п.2.3 договору відповідач здійснює оплату продукції у наступному порядку: оплата в розмірі 50 % від вартості продукції, що складає 210 300,00 грн. - протягом 2-ох банківських днів після поставки всієї партії продукції на склад замовника; оплата в розмірі 20 % від вартості продукції, що складає 84 120,00 грн. - протягом 2-ох банківських днів після підписання сторонами акту виконаних робіт; оплата в розмір 30 % від вартості продукції, що складає 126 180,00 грн. - протягом 30-ти календарних днів після підписання сторонами акту виконаних робіт.
Згідно п. 3.1. договору, поставка продукції здійснюється на умовах DDP (ІНКОТЕРМС 2000), склад замовника (відповідача) за адресою: Україна, Львівська обл., м. Городок, вул. Львівська, 274-а. Ціна та вартість продукції визначені у Специфікації поставки.
Як встановлено судом та не заперечується замовником (відповідачем), виконавець (позивач) здійснив поставки продукції в повному обсязі партіями, що підтверджується видатковими накладними № 657/480 від 25.11.2011р.; № 658/480 від 25.11.2011р.; №661/480 від 28.11.2011р.; №662/480 від 28.11.2011р. (арк. справи 16-19 т.І).
09.12.2011р. позивачем виконано роботи по встановленню стелажів металевих збірно-розбірних марки СТВ.085 в комплекті, згідно договору № 000132 від 18.10.2011р. та специфікації поставки від 18.10.2011р. за адресою: Львівська обл. м. Городок, вул. Львівська, 274-А. у відповідності до умов договору, згідно технічного завдання "TZ.YABLUNEVYYDAR.IMVO.1110-04", що підтверджується актом виконаних робіт №000132-1 від 09.12.2011р. (арк. справи 15 т.І). У вказаному акті також зазначено, що роботи виконані в повному обсязі, своєчасно та якісно, а також що у сторін відсутні будь - які претензії щодо комплектності встановленої продукції, якості виконаних робіт та термінів їх виконання.
Пунктом 2.3.3. договору № 000132 визначено, що оплата в розмірі 30% від вартості продукції, що складає 126 180,00 грн., здійснюється протягом 30-ти календарних днів після підписання сторонами акту виконаних робіт. Як вбачається з акту виконаних робіт № 000132-1, останній підписаний 09.12.2011р. Виходячи з п. 2.3.3. договору №000132, датою платежу, що наступає по спливу 30 - ти денного строку, є 09.01.2012р., однак, станом на 09.01.2012р. даний платіж не здійснений.
Проте, відповідач оплату за договором № 000132 від 18.10.2011р. в повному обсязі не провів, станом на момент подання позову та прийняття рішення господарським судом заборгованість ТзОВ "Яблуневий дар" перед ТзОВ «НВП «ІМВО»за виготовлені і передані стелажі металеві зірно-розбірні марки СТВ.085 в комплекті становить 81 600,01 грн.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Згідно вимог ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Згідно із ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи наведене, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про правомірність позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 81600,01 грн. - основного боргу.
Поряд з цим, відповідно до п.8.2 договору №000132 від 18.10.2011 року за несвоєчасні розрахунки за продукцію, у випадку перевищення відповідних термінів більш ніж на 2 банківських дні від встановлених даним договором, замовник (відповідач) сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент такого прострочення, за кожен день прострочення.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, правомірними є заявлені до стягнення 2 849,88 грн. -пені та 3% річних в розмірі -422,73 грн.
Слід зазначити, що в судовому засіданні суду першої інстанції відповідачем позовні вимоги на суму 84280,99 грн. визнані повністю.
Поряд з цим, враховуючи положення ч.4 ст.22 ГПК України, судом обґрунтовано залишено без розгляду вимоги позивача про стягнення з відповідача 8500 грн. -витрат на правову допомогу адвоката, про стягнення яких позивач просить у заяві про уточнення позовних вимог, поданій суду 25.04.2012 року, оскільки 23.03.2012 року суд розпочав розгляд справи по суті, а вимога про стягнення витрат на правову допомогу є додатковою та не була заявлена до початку розгляду господарським судом справи по суті. Разом з тим, судом взято до уваги позицію Вищого господарського суду України, наведену у рішенні зборів суддів ВГСУ №4 від 04.08.2010 року «Щодо змін, внесених до Господарського процесуального кодексу України Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Слід зазначити, що позивач рішення суду оскаржує лише в частині стягнення штрафних санкцій та просить постановити нове рішення, яким зменшити розмір штрафних санкцій на 50 %, вказуючи на важкий фінансовий стан товариства та, що судом необґрунтовано не взято до уваги клопотання відповідача від 17.04.2012 року за вих.№198 про зменшення розміру штрафних санкцій (арк. справи 62 т.І), в якому ТзОВ «Яблуневий дар»посилається на положення ст.233 ГК України та п.3 ст.83 ГПК України.
Відповідно до ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно вимог п. 3 ст. 83 ГПК України, зменшення пені є правом суду, яке застосовується ним лише у виняткових випадках. Відповідно до п. 2.4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 № 02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань", вирішуючи питання про зменшення пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Слід зазначити, що відповідач не обґрунтував жодними належними, в розумінні ст. 34 ГПК України, доказами винятковості обставин, які призвели до порушення ним грошового зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення та інших обставин, з якими законодавець пов'язує право суду на зменшення штрафних санкцій. А посилання відповідача на те, що ТзОВ «Яблуневий дар»перебуває у важкому фінансовому становищі, не можуть розцінюватись судом як такий доказ.
Крім того, відповідач не подавав суду докази, які б слугували підставою для зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій (пені).
За таких обставин, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.
Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.
Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,
постановив:
Рішення господарського суду Львівської області від 10.05.2012 року по справі №5015/1080/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар»без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.
Судді: Зварич О.В.
Хабіб М.І.