79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
05.06.12 Справа № 5015/7455/11
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Давид Л.Л.
Суддів Данко Л.С.
Юрченка Я.О.
при секретарі судового засідання Карнидал Л.Ю.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна Торгова Компанія "Укрресурс", б/н та б/д (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 540 від 15.03.2012 р.)
на рішення господарського суду Львівської області від 21.02.2012 р.
у справі № 5015/7455/11 (суддя -Левицька Н.Г.)
за позовом Львівського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах держави в особі:
позивача 1 Міністерства інфраструктури України, м. Київ
позивача 2 Державного територіально - галузевого об'єднання "Львівська залізниця", м. Львів
позивача 3 Відокремленого підрозділу "Львівська механізована дистанція навантажувально - розвантажувальних робіт" ДТГО "Львівська залізниця", м. Львів
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна Торгова Компанія "Укрресурс", м. Львів
про стягнення суми боргу 457172,67рн.
за участю представників сторін:
від Прокуратури: Заброварна Т.О. -прокурор відділу (посвідчення № 400 від 18.05.2012 р.);
від позивача 1: ОСОБА_3 -представник (довіреність № 3978/15/14-11 від 06.09.2011р.);
від позивача 2: ОСОБА_4 -представник (довіреність № НЮ -32 від 01.01.2012р.);
від позивача 3: ОСОБА_4 -представник (довіреність № НЮ -32 від 01.01.2012р.);
від відповідача: не з'явились;
Рішенням господарського суду Львівської області від 21.02.2012 р. у справі № 5015/7455/11 (суддя -Левицька Н.Г.) позовні вимоги задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна Торгова Компанія "Укрресурс" (надалі -відповідач) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" (надалі -позивач) - 430637,00 грн. основного боргу, 21871,78 грн. пені, 430,64 грн. інфляційних втрат, 4233,25 грн. 3% річних та 9143,45грн. судового збору. В решті позовних вимог провадження у справі припинено.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивач виконав передбачені Договором № 12 від 04.02.2011 р. роботи, а відповідач своєчасно не оплатив їх вартість, а тому керуючись вимогами ст. ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України та ст. ст. 173, 179, 193, 216, 217, 218 ,230, 231 Господарського кодексу України позовні вимоги є обгрунтованими, документально підтвердженими і такими, що підлягають до задоволення.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна Торгова Компанія «Укрресурс»оскаржило його в апеляційному порядку.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник покликається на те, що позов поданий Львівським міжрайонним транспортним прокурором в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України, ДТГО «Львівська залізниця», Відокремленого підрозділу «Львівська механізована дистанція навантажувально -розвантажувальних робіт»з перевищенням повноважень, оскільки прокурором не доведено в чому саме полягають порушення інтересів держави в даній справі. Крім того, між відповідачем та Міністерством інфраструктури України жодних правовідносин не було, Відокремлений підрозділ «Львівська механізована дистанція навантажувально -розвантажувальних робіт»не є юридичною особою і не може бути стороною в господарському процесі, а правовідносини, що виникли між відповідачем та ДТГО «Львівська залізниця»є господарськими та не несуть загрози інтересам держави. Апелянт зазначає, що Договір № 12 та акти виконаних робіт підписані комерційним директором відповідача, який не мав відповідного обсягу цивільної дієздатності та, з актів виконаних робіт не вбачається, що роботи були виконані саме ДТГО «Львівська залізниця», а підписи на них невідомих осіб.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду Львівської області від 16.03.2012 р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна Торгова Компанія "Укрресурс", б/н та б/д (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 540 від 15.03.2012 р.) на рішення господарського суду Львівської області від 21.02.2012 р. у справі № 5015/7455/11 та призначено до розгляду на 27.03.2012 р. в складі колегії: головуючого судді Давид Л.Л., суддів Данко Л.С., Юрченка Я.О.
В подальшому розгляд справи № 5015/7455/11 відкладався ухвалами суду від 27.03.2012 р. та від 10.04.2012 р.
В судовому засіданні 24.04.2012 р. оголошувалась перерва до 15.05.2012 р.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2012 р. в зв»язку з відпусткою судді Юрченка Я.О. в склад колегії по розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна Торгова Компанія "Укрресурс", б/н та б/д (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 540 від 15.03.2012 р.) на рішення господарського суду Львівської області від 21.02.2012 р. у справі № 5015/7455/11 замість судді Юрченка Я.О. введено суддю Кордюк Г.Т.
24 квітня 2012 р. до суду Львівською міжрайонною транспортною прокуратурою подано письмові пояснення від 23.04.2012 р. № 63/576 вих. -12 у справі № 5015/7455/11, в яких зазначено, що позивачем -2 відповідачу протягом червня -вересня 2011 р. було надано послуги на загальну суму 430637,00 грн., та зазначає, що по акту виконаних робіт № 384 від 30.06.2011 р. заборгованість складає 40462,32 грн., оскільки відповідачем оплаено суму в розмірі 56776,63 грн.
14 травня 2012 р. в канцелярію суду представником скаржника подано клопотання без номера та без дати (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 3118) про зупинення провадження в даній справі до вирішення пов»язаної з нею справи № 5015/1593/12.
В судовому засіданні 15.05.2012 р. заслухано усіх представників сторін, які дали пояснення щодо заявленого клопотання. Представник скаржника просить зупинити провадження у справі № 5015/7455/11 з мотивів, викладених в клопотанні, представник позивача 1 та представник позивача 2,3 заперечили проти задоволення даного клопотання.
Судова колегія, розглянувши заявлене клопотання та заслухавши пояснення представників сторін ухвалила відмовити в задоволенні такого з огляду на наступне. Відповідач покликається на обставини, які виникнуть в майбутньому (винесення рішення місцевим господарським судом), які не існували на час прийняття оскаржуваного рішення і не могли бути враховані місцевим господарським судом при оцінці доказів у даній справі, а відтак і вплинути на прийняття рішення місцевим господарським судом.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 01.06.2012 р. в зв»язку з зайнятістю судді Кордюк Г.Т. в інших судових засіданнях в склад колегії по розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна Торгова Компанія "Укрресурс", б/н та б/д (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 540 від 15.03.2012 р.) на рішення господарського суду Львівської області від 21.02.2012 р. у справі № 5015/7455/11 введено суддю Юрченка Я.О.
В судовому засіданні 05.06.2012 р. прокурор та позивачі заперечили доводи апеляційної скарги. Відповідач (скаржник) участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання ухвалою суду від 15.05.2012 р., якою участь представників сторін та прокурора в судове засідання визначено не обов'язковою.
Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників сторін в даному та в попередніх судових засіданнях, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення господарського суду Львівської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.
4 лютого 2011р. між Державним територіально -галузевим об'єднанням «Львівська залізниця»в особі Відокремлено підрозділу «Львівська механізована дистанція навантажно - розвантажувальних робіт (далі -Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Західна Торгова Компанія «Укрресурс» (далі -Замовник) укладено Договір № 12 (далі -Договір), відповідно до якого Виконавець зобов'язувався здійснювати вантажно - розвантажувальні роботи, а Замовник прийняти та оплатити надані послуги. (п. 1.1 Договору) ( а.с. 14-16).
У відповідності п. 2.1 даного Договору, загальна вартість послуг по Договору визначається як сума вартостей послуг, що вказані в актах виконаних робіт, підписаних сторонами. При виникненні спірних питань по взаєморозрахунках за цим Договором оформляти акти взаємозвірки не пізніше 4-го числа наступного місяця (п. 4.2.2. Договору). Пунктом 5.1. Договору визначено, що відповідач (Замовник) зобов'язувався проводити попередню оплату за виконання вантажно-розвантажувальних робіт на підставі рахунків, наданих позивачем у відповідності до п. 4 "Маса вантажу" Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифне керівництво №1).
В силу вимог п. 5.2, п. 5.4 Договору відповідач зобов'язувався оплатити виставлений рахунок до початку надання послуг з вантажно-розвантажувальних робіт, а остаточний розрахунок проводиться після виконаних робіт на підставі актів виконаних робіт, підписаних сторонами, протягом 5-ти днів від дня підписання цих актів.
Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2011 р. (п. 9.1. Договору).
З матеріалів справи вбачається, що роботи виконані згідно Договору № 12 від 04.02.2011 р. в повному обсязі Відокремленим підрозділом «Львівська механізована дистанція навантажно -розвантажувальних робіт»на загальну суму 487413,63 грн., відповідно до актів виконаних робіт, а саме: Акт № 384 від 30.06.2011 р. на суму 97238,95 грн, в т.ч. ПДВ; Акт 641 на суму 3816,92 грн., в т.ч. ПДВ; Акт № 654 від 06.07.2011 р. на суму 76329,68 грн., в т.ч. ПДВ; Акт № 658 від 02.07.2011 р. на суму 13109,56, в т.ч. ПДВ; Акт № 720 від 15.07.2011 р. на суму 50605,74 грн., в т. ч. ПДВ; Акт № 721 від 31.07.2011 р. на суму 71848,27 грн., в т.ч. ПДВ, Акт № 800 від 02.08.2011 р. на суму 5886,49 грн., в т.ч. ПДВ; Акт № 802 а від 02.08.2011 р. на суму 14752,18 грн., в т.ч. ПДВ; Акт № 804 від 03.08.2011 р. на суму 5953,40 грн., в т.ч. ПДВ; Акт № 806 від 05.08.2011 р. на суму 10454,16 грн., в т.ч. ПДВ; Акт № 807 від 10.08.2011 р. на суму 12094,20 грн., в т.ч. ПДВ; Акт № 808 від 16.08.2011 р. на суму 9439,45 грн., в т.ч. ПДВ; Акт № 809 від 15.08.2011 р. на суму 11364,14 грн., в т.ч. ПДВ; Акт № 810 від 01.08.2011 р. на суму 1180,64 грн., в т.ч. ПДВ; Акт № 831 від 18.08.2011 р. на суму 10092,17 грн., в т.ч. ПДВ; Акт № 832 від 18.08.2011 р. на суму 6150,78 грн., в т.ч. ПДВ; Акт № 834 від 19.08.2011 р. на суму 12627,76 грн., в т.ч. ПДВ; Акт № 833 від 21.08.2011 р. на суму 13731,14 грн., в т.ч. ПДВ; Акт № 849 від 23.08.2011 р. на суму 4033,07 грн., в т.ч. ПДВ; Акт № 852 від 24.08.2011 р. на суму 11823,17 грн., в т.ч. ПДВ; Акт № 890 від 28.08.2011 р. на суму 2929,02 грн., в т.ч. ПДВ, Акт № 1003 від 08.08.2011 р. на суму 41952,74 грн., в т.ч. ПДВ ( а.с. 19-40).
На виконання умов Договору № 12 за надані послуги Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна Торгова Компанія»Укрресурс» провело часткову оплату в сумі 56853,39 грн., що підтверджується випискою з банку від 01.09.2011 р. (Т.1;а.с. 100).
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, відповідно до умов Договору, ДТГО «Львівська залізниця»в особі ВП «Львівська механізована дистанція навантажувально -розвантажувальних робіт»протягом червня-вересня 2011 року надала послуги відповідачу, які останнім не оплачені на загальну суму 430637,00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт.
Відтак відповідач свої зобов'язання за Договором № 12 від 04.02.2011 р. належним чином не виконав, заборгувавши позивачу суму 430637,00 грн.
5 вересня 2011р. ДТГО «Львівська залізниця»скерувала ТзОВ «Західна Торгова Компанія «Укрресурс»претензію № НЗ-10/2951 з вимогою сплатити борг згідно Договору № 12 від 04.02.2011 р.(а.с.17).
Відповідачем претензія залишена без відповіді.
Таким чином, суд першої інстанції, враховуючи вищевказані обставини та норми ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України дійшов підставного висновку про те, що позивач надав відповідачу послуги без отримання повної суми оплати.
Окрім цього, позивач в позовній заяві (а.с. 4-10) просить стягнути 21871,78 грн. пені, 430,64 грн. інфляційних втрат та 4233,25 грн. три відсотки річних.
Відповідно до ст. 216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 Господарського кодексу України, є штрафні санкції, до яких віднесені штраф і пеня (ч.1 ст.230 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.
Пунктом 6.1. Договору передбачено , що за несвоєчасну оплату Замовником виконаних робіт, Замовник сплачує Виконавцеві неустойку у вигляді пені в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який сплачується пеня.
Відповідно до розрахунку суми пені за невиконання умов Договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Західна Торгова Компанія «Укрресурс»за виконані вантажно-розвантажувальні роботи та інформування про підхід вантажу по ст. Скнилів станом на 30.11.2011 р. сума заборгованості складає 430637,00 грн.
Згідно п. 5.4. Договору остаточний розрахунок проводиться після виконання робіт на підставі актів виконаних робіт, підписаних сторонами, протягом 5-ти днів від дня підписання цих актів.
Судовою колегією з'ясовано, що розмір пені, встановлений сторонами у п.6.1 Договору, не перевищує максимальний розмір пені, визначений ст.343 Господарського кодексу України та ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а відтак судова колегія вважає, що місцевий господарський суд правомірно стягнув пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу за період з 06.07.2011 р. по 30.11.2011 р. в розмірі 21871,78 грн.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 430,64 грн., та трьох процентів річних в сумі 4233,25грн., підставно задоволені місцевим господарським судом.
Доводи апеляційної скарги про те, що позов поданий Львівським міжрайонним транспортним прокурором в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України, ДТГО «Львівська залізниця», Відокремленого підрозділу «Львівська механізована дистанція навантажувально -розвантажувальних робіт»з перевищенням повноважень та не доведено в чому саме полягають порушення інтересів держави у даній справі, є безпідставними, з огляду на наступне.
Згідно ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.
Частиною 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
Статтею 20 Закону України «Про прокуратуру»при виявленні порушення закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. Відповідно до ст. 36 даного Закону представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках передбачених законом, однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Частиною 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Як вбачається із змісту позовної заяви Львівського міжрайонного транспортного прокурора, поданої до місцевого господарського суду, позовні вимоги заявлено в інтересах держави в особі - Міністерства інфраструктури України, ДТГО «Львівська залізниця»від імені якого діє Відокремлений підрозділ «Львівська механізована дистанція вантажно -розвантажувальних робіт».
ДТГО «Львівська залізниця»створене на державній власності, відповідно до ст. 1,4 Закону України «Про залізничний транспорт», статутне територіально -галузеве об'єднання, що належить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України, правонаступником якого є Міністерство інфраструктури України, відповідно до Указу Президента України «Про положення про Міністерство інфраструктури України», № 581/2011 від 12.05.2011 р. - центрального органу виконавчої влади. Львівська механізована дистанція навантажувально -розвантажувальних робіт є відокремленим підрозділом Державного територіального галузевого об'єднання «Львівська залізниця»з державною формою власності і не є юридичною особою, організаційна структура підрозділу затверджується начальником залізниці.
Хибним є обґрунтування апелянта, що правовідносини між відповідачем та ДТГО «Львівська залізниця»є господарськими і не несуть загрози інтересам держави, оскільки невиконання зобов'язань перед Залізницею від імені якого діє Відокремлений підрозділ «Львівська механізована дистанція навантажувально -розвантажувальних робіт»призводить до дефіциту фінансування, що позбавляє можливості її належним чином виконувати покладені на неї завдання і загрожує загальнодержавним інтересам в частині невиконання державою завдань в галузі транспорту, для забезпечення виконання яких було створено ДТГО «Львівська залізниця».
В даному випадку, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що Львівський міжрайонний транспортний прокурор не перевищив своїх повноважень, визначених законодавцем та закріплених у Господарському процесуальному кодексі України, Законі України «Про прокуратуру», позов заявлений відповідно до вимог чинного законодавства в інтересах держави.
Твердження відповідача про те, що Міністерство інфраструктури України безпідставно залучено позивачем по даній справі не відповідає дійсності, оскільки відповідно до п.1, п.п. 4.1.56 п. 4 Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого Указом Президента України від 12.05.2011 № 581/20, міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері залізничного транспорту, виконує відповідно до законодавства України функції з управління об'єктами державної власності, що належить до сфери його управління.
У відповідності до ст. 2 Закону України «Про залізничний транспорт»залізничний транспорт є однією з важливих базових галузей економіки України, забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно -економічні зв'язки і потреби населення у перевезеннях. Діяльність залізничного транспорту як частини єдиної транспортної системи країни сприяє нормальному функціонуванню всіх галузей суспільного виробництва, соціальному і економічному розвитку та зміцненню обороноздатності держави, міжнародному співробітництву України. Статтею 4 Закону передбачено, що з метою забезпечення державних і суспільних інтересів, свободи підприємництва і формування ринку транспортних послуг, безпеки перевезень, захисту навколишнього природного середовища Кабінет Міністрів України визначає умови і порядок організації діяльності залізничного транспорту загального користування, сприяє його пріоритетному розвитку, надає підтримку в задоволенні потреб залізниць.
Згідно до вимог ст. 9 Закону України «Про транспорт»підприємства, які входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту є загальнодержавною власністю і належать до єдиної транспортної системи.
Управління залізницями та іншими підприємствами залізничного транспорту, які належать до загальнодержавної власності здійснюється органом управління -Міністерством інфраструктури України.
Відповідно до п. 4.2. Статуту ДТГО «Львівська залізниця»майно Залізниці є державною власністю і закріплюється за нею на праві господарського відання. Залізниця володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь -які дії, які не суперечать чинному законодавству та Статуту.
Таким чином, Міністерство інфраструктури України не зважаючи на те, що не є стороною у договірних зобов'язаннях, однак є центральним органом виконавчої влади в галузі залізничного транспорту, законних інтересів якого стосується даний спір.
Відповідно до ч.2 ст. 29 Господарського процесуального Кодексу України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт покликається на те, що Договір №12 та акти виконаних робіт, підписані комерційним директором відповідача на підставі статуту, яким не передбачено права комерційним директором підписувати договір та акти виконаних робі.
Доводи апелянта про те, що з актів виконаних робіт не вбачається що роботи виконані саме ДТГО «Львівська залізниця», а підписи на актах невідомих осіб, є безпідставними, з наступних підстав.
В актах виконаних робіт чітко вказані кількість, ціна, договір, на підставі якого надавались послуги, виконавець -Відокремлений підрозділ «Львівська механізована дистанція навантажувально -розвантажувальних робіт»ДТГО «Львівська залізниця», а Замовник -Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна торгова компанія «Укрресурс», які підписані сторонами без зауважень та завірені відтисками їх печаток, а отже відповідач зобов'язаний здійснити її оплату в повному обсязі з урахуванням штрафних санкцій, встановлених та передбачених за несвоєчасне виконання зобов'язанння. Окрім цього, разом з відзивом на апеляційну скаргу ДТГО «Львівська залізниця»подала виписку з банку № 141 від 01.09.2011, в якій вказано, що ТзОВ «Західна Торгова Компанія «Укрресурс»здійснила оплату послуг згідно Договору № 12 від 04.02.2011 р., що підтверджує факт виконання вказаного Договору. Також, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ОСОБА_5 засновник Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна Торгова Компанія «Укрресурс», підписав Договір № 12 від 04.02.2011 р.
За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги та відповідність рішення господарського суду Львівської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Львівської області від 21.02.2012 р. у справі № 5015/7455/11 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна Торгова Компанія "Укрресурс", б/н та б/д (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 540 від 15.03.2012 р.) - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.
4. Справу № 5015/7455/11 повернути господарському суду Львівської області.
повний текст постанови складено та підписано 07.06.2012 р.
Головуючий-суддя Давид Л.Л.
Суддя Данко Л.С.
Суддя Юрченко Я.О.