ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-4/2879-2012 29.05.12
За позовомФонду державного майна України
До Публічного акціонерного товариства «Укргеолбудм»
Прозобов'язання підписати додатковий договір до договору оренди від 22.09.2004 № 615
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
Від позивача Мосюра А.Ю.
Від відповідачів Яковенко Д.М.
Позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання Приватне акціонерне товариство «Укргеолбудм»підписати додатковий договір до договору оренди від 22.09.20004 №615, в редакції позивача в частині збільшення розміру орендної плати, відповідно до нових орендних ставок, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 1846 від 27.12.2006р. «Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного мита.
Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 24.04.2012р.
За заявою Позивача та Відповідача про вирішення спору у більш тривалий строк, ніж встановлено ч.1 ст. 69 ГПК України, суд продовжив строк розгляду спору на 15 днів.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
22.09.2004р. між Фондом державного майна України та Закритим акціонерним товариством «Укргеолбудм»(в подальшому зміненому на Публічне акціонерне товариство «Укргеолбудм») було укладено договір оренди державного мита: цілісного майнового комплексу державного підприємства «Комплексна геологічна експедиція «Укргеолбудм»за № 615.
Договір укладено строком на 5 років та діє з 22.09.2004 до 22.09.2009 включно (п.10.1 договору).
До даного договору було укладено ряд додаткових угод № 698 від 29.11.2007р. та № 258 від 28.05.2008, які доповнюють його або змінюють його певні положення.
Додатковою угодою від 29.11.2004р до № 698 у пункті 10.1 договору замінено слова та цифри «… до 22.09.2009р. включно»на слова та цифри «…до 21.09.2014 року включно».
Відповідно до п. 1.1. орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс Державного підприємства «Комплексна геологічна експедиція»«Укргеолбудм», склад і вартість якого визначено відповідно до наведених акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства, складеного за становить 4765,4 тис.грн.
Згідно з п. 3.1 Договору розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом користування орендної за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2 Договору).
Згідно з розрахунком плати за базовий місяць оренди майна орендна ставка складає 1%.
Пунктом 3.4 Договору встановлено, що розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.
За твердженням Позивача, за умовами договору сторони досягли згоди щодо істотної умови договору -розміру орендної плати, та відповідач погодився із можливими змінами розміру орендної плати в подальшому.
Згідно додаткової угоди від 29.11.2007 № 698 річна орендна ставка за використання цілісного майнового комплексу встановлюється на рівні 5% від залишкової вартості і застосовується з моменту підписання цієї Угоди.
Відповідні зміни відображаються у розрахунку орендної плати, що є невід'ємною і складовою частиною договору.
Таким чином, орендна ставка була збільшена у зв'язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 № 1846 щодо внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 «Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна».
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 № 961 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629 та від 04.10.1995 № 786», яка набрала чинності 20.09.2011, було змінено орендні ставки за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств, а також нерухомого майна по окремим напрямкам використання.
Позивач запропонував відповідачеві підписати додаткову угоду до договору оренду в частині розміру орендної плати відповідно до нових орендних ставок.
Відповідач відповіді позивачу не надіслав.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ГПК України, якщо підприємства і організації не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:
Так, згідно ч. З ст. 762 ЦК України договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Разом з тим, умова про внесення змін до договору оренди про збільшення розміру орендної плати, у разі зміни «Методики розрахунку орендної плати», у законодавстві відсутня. Укладений сторонами договір оренди ЦМК також не містить такої умови.
При цьому, у п. З.4. договору оренди вказано, що розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.
Така ж норма міститься і у ч. 2 ст. 21 Закону України «Про оренду державного і комунального майна».
Суд погоджується з твердженням Відповідача, що зміна «Методики розрахунку орендної плати»не є «істотною зміною стану об'єкту оренди», і жоден нормативний акт не зобов'язує сторони договору оренди внести зміни у договори оренди, у зв'язку із внесенням змін до цієї Методики.
Обґрунтування позову ст. 10 Закону України «Про оренду державного і комунального майна»є помилковим, оскільки ця норма не містить підстав для внесення змін у договір оренди взагалі (у тому числі про перегляд розміру орендної плати).
Частина 4 цієї статті містить гарантію прав орендаря про те, що умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря.
Аналогічна умова міститься у п. 10.2 договору оренди.
Відповідно до п. 10. 2 договору, умови договору збе5рігають силу протягом всього терміну цього Договору, в тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище Орендаря, а в частині зобов'язань Орендаря щодо орендної плати -до виконання зобов'язань.
Відтак, зміна Методики не може бути підставою для внесення змін до раніше укладеного договору оренди, з огляду на імперативні приписи ч. 4 ст. 10 Закону України «Про оренду державного і комунального майна», умови договору оренди, а також заборону односторонньої зміни зобов'язання, яка міститься у ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України.
Підстави для зміни або розірвання договору передбачені статтею 651 Цивільного кодексу України.
Так, умовами останньої визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1). Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина 2).
Порядок зміни договору у зв'язку з істотною зміною обставин встановлено ст. 652 Цивільного кодексу України.
Зокрема, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Частиною 3 статті 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.
Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (ч. 4 ст. 652 Цивільного кодексу України).
Зміна орендних ставок за використання нерухомого державного майна не є істотною зміною обставин у розумінні ст. 562 ЦК України, оскільки одночасно відсутні умови, передбачені ч. 2 ст. 652 ЦК України (виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона).
Також відсутні підстави для зміни розміру орендної плати на підставі п. 3.4 Договору. Зокрема, даним пунктом передбачено, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В порушення ст.. 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено у спосіб встановлений ст. 34 цього ж кодексу законних підстав для задоволення позовних вимог. Доводи, викладені у його позовній заяві спростовані у відзиві на позовну заяву та додатними до них документами, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.І.Борисенко
Повне рішення складено: 11.06.2012р.