29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"28" травня 2012 р.Справа № 8/5025/477/12
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькбудінвест", м. Хмельницький
до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м.Київ
про визнання недійсним кредитного договору № 11315252000 від 17.03.2008р.
Суддя Смаровоз М.В.
Представники:
позивача: не з'явився;
відповідача: ОСОБА_1 -за довіреністю від 03.01.2012 року.
У судовому засіданні 28.05.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі. Повний текст рішення складено 05.06.2012р.
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним укладеного між сторонами у справі кредитного договору № 11315252000 від 17.03.2008р.
В обґрунтування своїх вимог представник позивача, посилаючись на ст.ст. 10, 15, 19 Закону України „Про захист прав споживачів", вказує, зокрема, на те, що позивачу з боку банку не надано жодної інформації про можливість різкого і значного подорожчання кредиту через зміну курсу долара США до гривні, не надано інформацію про вірогідність і наслідки такого подорожчання, що спричинило придбання позивачем продукції (кредиту), яка не має потрібних властивостей, а саме стійкої вартості оплати за кредит.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 203, 215 ЦК України, позивач просить позов задовольнити.
Представник відповідача заперечує проти позову, вважаючи його необгрунтованим, та просить суд відмовити у задоволенні позову. Крім того, 28.05.2012р. представником відповідача подано заяву, в якій повідомляється, що правильне найменування відповідача -„Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк", при цьому Хмельницьке управління Подільського регіонального департаменту акціонерного товариства „Укрсиббанк" не зареєстроване як структурна одиниця банку.
Розглядом наявних матеріалів справи встановлено наступне.
17.03.2008р. між акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк" (в подальшому -публічним акціонерним товариством „УкрСиббанк" (банком)) та товариством з обмеженою відповідальністю „Хмельницькбудінвест" (позичальником) укладено кредитний договір № 11315252000, відповідно до якого банк зобов'язується надавати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі поновлюваної кредитної лінії в національній валюті України в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 1 070 000 грн. у порядку і на умовах, визначених цим договором (п.1.1. договору).
Термін кредитування - з 17.03.2008р. по 13.03.2009р. (пп. 1.2.1.).
Згідно з пп. 1.2.2. договору позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі -в термін, не пізніше 13.03.2009р., якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов договору розділу 11. Позичальник зобов'язується повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно умов договору. Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на зазначений у договорі рахунок.
Як передбачено п. 1.4. договору, цільове призначення (мета) кредиту: поповнення обігових коштів.
Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. договору позичальник зобов'язаний, зокрема: використовувати кредит на зазначені у цьому договорі цілі та здійснювати повернення отриманого кредиту, сплату нарахованих процентів, комісій та інших платежів у порядку та терміни, встановлені договором; належним чином виконувати інші зобов'язання за договором.
Відповідно до п. 8.2. договору підписанням договору позичальник підтверджує: свою здатність виконувати умови даного договору; що даний договір не суперечить будь-яким договірним обмеженням, що є обов'язковими для позичальника, чи його статуту, іншим установчим документам; що позичальник повністю розуміє всі умови цього договору, свої права та обов'язки за цим договором і погоджується з ними.
Згідно з п. 9.5. договору строк дії даного договору встановлюється з дати його укладання і до повного погашення суми кредиту, плати за кредит та пені, у разі її нарахування.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.
Пунктом 3 ст.3, ст.627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Загальні підстави недійсності правочину встановлені ст.215 ЦК України. Так, згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною 3 ст.215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З огляду на зміст наявних матеріалів справи, вищенаведених положень законодавства, а також зміст кредитного договору № 11315252000 від 17.03.2008р., враховуючи при цьому, що пунктом 3 ст.3, ст.627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, суд вважає безпідставними доводи позивача, наведені в обґрунтування позову про визнання недійсним кредитного договору № 11315252000 від 17.03.2008р. При цьому судом взято до уваги, що правовідносини між позивачем та відповідачем не підпадають під дію Закону України „Про захист прав споживачів", оскільки згідно з пунктом 22 ст.1 означеного Закону споживач -це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Крім того, судом вказується на обгрунтованість посилання відповідача на те, що позиція позивача щодо неповідомлення відповідачем інформації про можливість подорожчання кредиту у зв'язку зі зміною курсу долара США є безпідставною, оскільки у відповідності до умов кредитного договору (п.1.1.) кредит позичальнику надано в гривні, а не в іноземній валюті.
Таким чином, беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги про визнання недійсним кредитного договору № 11315252000 від 17.03.2008р. є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Доводи позивача не можуть слугувати підставою для задоволення позову. Тому у позові слід відмовити.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 49, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У позові відмовити.
Суддя М.В. Смаровоз
Віддрук. 3 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (29000, м. Хмельницький, вул. Водопровідна, 72 (надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення)); 3 - відповідачу.