донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
05.06.2012 р. справа №5006/4/29/2012
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Діброви Г.І.
суддівБойченка К.І, Чернота Л.Ф.
при секретарі Гриньовій О.В.
від позивача:ОСОБА_4 -за дов. б/н від 10.01.12 р.
від відповідача:ОСОБА_5 -за дов. № 02/474 від 01.06.12 р.
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавного підприємства "Петровський завод вугільного машинобудування", м. Донецьк
на рішення господарського суду Донецької області
від27.03.2012 року
у справі№ 5006/4/29/2012 (суддя Гринько С.Ю.)
за позовомПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області
до відповідача Державного підприємства "Петровський завод вугільного машинобудування", м. Донецьк
простягнення 90484 грн. 01 коп.
У 2012 році Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного підприємства "Петровський завод вугільного машинобудування", м. Донецьк про стягнення 90484 грн. 01 коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 27.03.12 р. позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області до Державного підприємства "Петровський завод вугільного машинобудування", м. Донецьк про стягнення 90484 грн. 01 коп. були задоволені частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача штрафні санкції у розмірі 89242 грн. 91 коп.
Відповідач, Державне підприємство "Петровський завод вугільного машинобудування", м. Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 27.03.12 р. скасувати повністю та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Позивач усно в судовому засіданні висловив заперечення на апеляційну скаргу, якими просив суд залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу -без задоволення, а представник відповідача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 5006/4/29/2012 та наданих представниками сторін пояснень.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.01.11 року між сторонами було укладено договір поставки № ПУ-536, згідно умов якого постачальник (відповідач) поставляє у власність покупця (позивача) продукцію та обладнання виробничо-технічного призначення (далі - продукція) в асортименті, кількості, в строки, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в договорі і специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору, а покупець приймає продукцію, яка поставляється в його власність та своєчасно оплачує її вартість у відповідності з умовами договору.
Специфікацією від 16.05.11 р. сторони погодили найменування продукції, що поставляється, її якісні характеристики, ціну, строки поставки, а саме: конвеєр стрічковий 2ЛТШ000КСП, дов. 1600м. без стрічки (згідно опитувального листа ПСП "Шахта "Самарська") за ціною 2264200,00 грн. без ПДВ зі строком поставки до 25.07.11 р., конвеєр стрічковий 2ЛТП80П, дов. 1500м. без стрічки (згідно опитувального листа ПСП "Шахта "Західно-Донбаська") за ціною 1900000,00 грн. без ПДВ зі строком поставки до 25.07.11 р., конвеєр стрічковий 2ЛТП1000КСП, дов. 1300м. без стрічки (згідно опитувального листа ПСП "Шахта "ім. Героїв Космосу") за ціною 1750000,00 грн. без ПДВ зі строком поставки до 25.06.11 р., конвеєр стрічковий 2ЛТП1000КСП, дов. 1300м. без стрічки (згідно опитувального листа ПСП "Шахта "ім. Героїв Космосу") за ціною 1750000,00 грн. без ПДВ зі строком поставки до 25.06.11 р.
У відповідності до Специфікації, умови оплати наступні: покупець здійснює розрахунки за продукцію, що поставляється постачальником, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з моменту поставки відповідної партії продукції. Умовами поставки є ЕХW ("Інкотермс-2000") м. Донецьк, вул. Чусовська, 1, склад ДП "Петровський завод вугільного машинобудування".
Згідно 3 роділу договору, поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, якісними характеристиками та в строки, узгоджені сторонами в специфікаціях до договору. Умови поставки продукції узгоджені в специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору. Місце пункту призначення вказується сторонами у відповідних специфікаціях до договору. Датою поставки вважається дата, вказана представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником, про приймання продукції. Зобов'язання постачальника вважаються виконаними з моменту передачі продукції в розпорядження покупця в пункті призначення поставки. Зобов'язання покупця вважаються виконаними з моменту прийняття та оплати поставленої продукції.
Пунктами 4.1, 4.2 договору передбачено, що ціни на продукцію, що поставляється постачальником, встановлюється сторонами у відповідних специфікаціях до договору. Розрахунки за продукцію, що поставляється постачальником, узгоджені в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 7.1 договору, строк дії договору - з дати підписання до 31.12.11 р. У випадку невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов'язань за договором, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов'язань.
Пунктом 5.1 договору сторони передбачили, що у разі не поставки (недопоставки) частини продукції у строки, передбачені відповідною Специфікацією, постачальник сплачує покупцю неустойку у вигляді пені у розмірі однієї облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення від вартості недопоставленої частини продукції.
Сторони в добровільному порядку, без заперечень та зауважень, підписали 16 травня 2011 року специфікацію до договору, в якій домовились про поставку партії продукції в складі 4 конвейєрів стрічкових з конкретними строками виконання відповідачем його договірних зобов»язань.
Відповідач в порушення умов договору здійснив поставку продукції з порушенням обумовлених строків поставки, у зв»язку з чим позивач нарахував йому пеню у розмірі 90484 грн. 01 коп. та направив на його адресу претензію № 8/11649 від 31.10.11 р. Однак відповідач відповіддю на претензію відхилив вимоги позивача з посиланням на те, що електрообладнання, яким комплектується продукція, яка поставляється за Специфікацією від 16.05.11 р., фактично було поставлене виробником лише 26.08.11 р.
Оскільки відповідач претензію позивача не задовольнив, позивач звернувся із позовом до господарського суду Донецької області про стягнення з Державного підприємства "Петровський завод вугільного машинобудування", м. Донецьк штрафу у розмірі 90484 грн. 01 коп.
Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку
Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
У відповідності до вимог ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами ст.ст. 216-218 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до вимог ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Пунктом 5.1 договору сторони передбачили, що у разі не поставки (недопоставки) частини продукції у строки, передбачені відповідною Специфікацією, постачальник сплачує покупцю неустойку у вигляді пені у розмірі однієї облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення від вартості недопоставленої частини продукції.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за накладними № 5 від 21.06.11 р., № 7 від 23.06.11 р., № 8 від 24.06.11 р., № 11 від 25.06.11 р. № 16 від 30.06.11 р. були поставлені вузли і деталі, а за накладною № 6 від 26.08.11 р. поставлено пускове електрообладнання на конвеєр 2ЛТП1000КСП, дов. 1300м. без стрічки (згідно опитувального листа ПСП "Шахта "ім. Героїв Космосу"), тобто кінцева поставка конвеєру відбулася 26.08.11 р. замість 25.06.11 р., тобто з прострочкою в 62 дні, у зв»язку з чим суд першої інстанції правильно стягнув з відповідача пеню за прострочку виконання ним його договірного зобов»язання у розмірі 27645 грн. 21 коп.
За накладними № 6 від 22.06.11 р., № 9 від 24.06.11 р., № 10 від 25.06.11 р., № 12 від 29.06.11 р. № 14 від 30.06.11 р., № 1 від 01.07.11 р., № 2 від 05.07.11 р. були поставлені вузли і деталі, а за накладною № 7 від 26.08.11 р. поставлено пускове електрообладнання на конвеєр 2ЛТП1000КСП, дов. 1300м. без стрічки (згідно опитувального листа ПСП "Шахта "ім. Героїв Космосу"), тобто кінцева поставка конвеєра відбулася 26.08.11 р. замість 25.06.11 р. з прострочкою в 62 дні, у зв»язку з чим суд першої інстанції правильно стягнув з відповідача пеню за прострочку виконання ним його договірного зобов»язання у розмірі 27645 грн. 21 коп.
Відповідач за накладними № 24 і № 25 від 25.07.11 р., № 26 від 26.07.11 р., № 29,30 від 27.07.11 р., № 32 від 28.07.11 р. № 33,34 від 29.07.11 р., а за накладною № 8 від 26.08.11 р. поставлено пускове електрообладнання на конвеєр 2ЛТ80П дов. 1500м. без стрічки (згідно опитувального листа ПСП Шахта «Західно-Донбаська»), тобто кінцева поставка конвеєра відбулася 26.08.11 р. замість 25.07.11 р. з прострочкою в 32 дні, у зв»язку з чим суд першої інстанції правильно стягнув з відповідача пеню за прострочку виконання ним його договірного зобов»язання у розмірі 15491грн. 51 коп.
За накладними №№ 12, 13, 14 від 20.07.11 р., №№ 15, 16, від 21.07.11 р., №№ 18, 19 від 22.07.11 р., № 27 від 26.07.11 р. № 28 від 27.07.11 р., а за накладною № 5 від 26.08.11 р. поставлені пускове електрообладнання на конвеєр 2ЛТП1000КСП дов. 1600м. без стрічки (згідно опитувального листа ПСП Шахта «Самарська»), тобто кінцева поставка конвеєра відбулася 26.08.11 р. замість 25.07.11 р. з прострочкою в 32 дні, у зв»язку з чим суд першої інстанції правильно стягнув з відповідача пеню за прострочку виконання ним його договірного зобов»язання у розмірі 18460 грн. 98 коп.
При цьому, господарський суд правомірно не взяв до уваги розрахунок штрафної санкції в частині посилання позивача на накладні № 12 на суму 2717040 грн. 00 коп., № 5 на суму 2100000 грн. 00 коп., № 9 на суму 2100000 грн. 00 коп., № 23 на суму 2280000 грн. 00 коп., оскільки зазначені накладні не мають дати підписання і вже враховані позивачем при розрахунку пені.
Отже, судова колегія вважає, що господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги позивача лише частково та правильно стягнуто з Державного підприємства "Петровський завод вугільного машинобудування", м. Донецьк штрафні санкції лише у розмірі 89242 грн. 91 коп. з відмовою в іншій частині через недоведеність.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Зокрема, судовою колегією розглянуті та відхилені доводи відповідача про невірний розрахунок пені, тому що, по-перше, в матеріалах справи відсутній обгрунтований та доведений належними засобами доказування контрозрахунок цієї штрафної санкції, по-друге, відповідач невірно трактує умову укладеного сторонами без заперечень та зауважень договору в частині визначення партії поставленої продукції та поставки її частинами (в даному випадку дійсно сторони в специфікації визначили партією -4 конвейєра і строк поставки -кінцевий строк постачання саме конвейєру), по-третє, посилання відповідача на нібито домовленість сторін щодо зміни строків поставки в зв»язку з додатковими роботами не підтверджується належними засобами доказування, оскільки сторони з цього приводу ніяких додаткових угод не укладали.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 27.03.2012 р. у справі № 5006/4/29/2012 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Петровський завод вугільного машинобудування", м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 27.03.2012 р. у справі № 5006/4/29/2012 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 27.03.2012 р. у справі № 5006/4/29/2012 -без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.
Головуючий Г.І. Діброва
Судді К.І. Бойченко
Л.Ф. Чернота
Надр. 5 прим:
1 -у справу;
2 -позивачу;
3 -відповідачу;
4 -ДАГС;
5- ГС Дон. обл.
ОСОБА_6