29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"05" червня 2012 р.Справа № 16/5025/519/12
Господарський суд Хмельницької області у складі:
суддя Магера В.В., розглянувши матеріали справи
За позовом Управління комунального майна Хмельницької міської ради, м. Хмельницький
до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім „Поділлябудматеріали", с. Шаровечка, Хмельницького району
про стягнення 122 128,87 грн. пені
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -представник за довіреністю №15 від 03.01.2012 р.;
від відповідача: ОСОБА_2 -представник за довіреністю від 21.05.2012 р.
Рішення приймається 05.06.2012 р., оскільки в судових засіданнях 22.05.2012р. та 31.05.2012р. оголошувались перерви.
В засіданні суду 05.06.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.
Суть спору: Позивач звернувся до суду із позовом, згідно якого просить суд стягнути з відповідача 122 128,87 грн. пені від вартості невнесених у строк інвестицій за кожний день прострочення згідно договору купівлі-продажу від 05.08.2009р.
В обгрунтування позову позивач посилається на те, що 05.08.2009р. між територіальною громадою м. Хмельницького в особі Хмельницької міської ради, від імені якої діє Управління комунального майна Хмельницької міської ради, та між ТОВ Торговий дім „Поділлябудматеріали" укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 292,2 кв.м на вул. Проскурівській, 4/3.
Вказаним договором було передбачено, що об'єкт приватизації продано за 900 000,00 грн. Згідно п. 5.1.4 договору покупець зобов'язаний виконати надані на конкурс додаткові зобов'язання, зокрема: в) провести до 01.11.2010 року реконструкцію та капітальний ремонт приміщення на загальну суму 700 000 грн.
Посилається на те, що згідно п.5 ст. 29 Закону України „Про приватизацію державного майна" та відповідно до п. 7.3 договору купівлі-продажу від 05.08.2009р. передбачено сплату пені в сумі 0,1% від вартості невнесених у строк інвестицій за кожний день прострочення.
На підтвердження подано розрахунок пені за період прострочення з 01.11.2010р. до 24.12.2011р. на суму 122 128,87 грн.
Представник позивача в засідання суду прибув, позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.
Повноважний представник відповідача в засідання суду 05.06.2012р. прибув, проти позову заперечив. У письмовому відзиві від 22.05.2012р. відповідач повідомив, що згідно п.5.1.4 даного договору товариство було зобов'язано до 01.11.2010 року здійснити інвестиції у розмірі 700 000 грн.
При цьому, станом на 01.11.2010р. відповідач повністю виконав взяті на себе зобов'язання, передбачені п.5.1.4 договору, а тому вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Вказує, що 15.03.2010 р. між ТОВ ТД „Поділлябудматеріали" та ВАТ „Домобудівний комбінат" було укладено договір підряду. Згідно п.1.1 договору підрядник - ВАТ „Домобудівний комбінат" зобов'язаний здійснити ремонтні роботи у нежитловому приміщенні, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький вул. Проскурівська, 4/3. Відповідно до п.1.2 договору договірна ціна становить 232 674,00 грн., при цьому у відповідності до п.4.1 договору вона може бути збільшена.
В період з 15.03.2010р. по 01.11.2010р. ВАТ „Домобудівний комбінат" здійснив будівельних робіт у належному нам приміщенні по вул. Проскурівська, 4/3 на загальну суму 233 886,60 грн.
На підтвердження подав довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат формою №КБ-3, акти приймання виконаних робіт, розрахунки. Вказані документи оглянуті судом та долучені до матеріалів справи.
Вказує, що відповідно до внутрішніх актів списання будівельних матеріалів загальна вартість використаних, на ремонт нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький вул. Проскурівська, 4/3 матеріалів становить близько 600 тис. грн. Вважає, що станом на 31.10.2010 року ТОВ ТД „Поділлябудматеріали" провели будівельні та ремонтні роботи у приміщенні по вул. Проскурівська, 4/3 на загальну суму близько 850 тис. грн., а тому неправильним вважає твердження позивача про порушення п.п.5.1.4 даного договору.
Так, відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Крім того відповідно до ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стверджує, що згідно ст.549 ЦК України пеня застосовується виключно у випадках порушення виключно грошового зобов'язання (повернення кредиту, боргу, та ін. ), а п.п.„в" п.5.1.4 договору не передбачено такого грошового зобов'язання, передбачено зобов'язання по виконанню робіт, що відповідно не дає права позивачу вимагати від товариства сплати пені з невиконані роботи.
Крім того, відповідачем подано заяву від 31.05.2012р., згідно якої просить суд до спірних правовідносин про стягання суми пені застосувати спеціальний строк позовної давності в один рік згідно ст.258 ЦК України та відмовити позивачу в позові.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
Управління комунального майна Хмельницької міської ради як юридична особа зареєстроване виконкомом Хмельницької міської ради 21.05.2003р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію №832431 серія А00, значиться в ЄДР як орган місцевого самоврядування згідно довідки статистики №170645 серія АА. Згідно із п. п. 3.3 Положення про Управління комунального майна Хмельницької міської ради - Управління здійснює приватизацію державного житлового фонду міської ради.
Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий Дім „Поділлябудматеріали", с. Шаровечка Хмельницького району як юридична особа зареєстроване Хмельницькою райдержадміністрацією 27.05.2003р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію №241434 серія А00, значиться в ЄДР як юридична особа згідно статдовідки №172496 серія АА.
05.08.20009р. між Хмельницькою міською радою, від імені якої діє Управління комунального майна Хмельницької міської ради (продавець) та ТОВ „Торговий дім „Поділлябудматеріали" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу (посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі №5658), згідно п.п.1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю нежитлове приміщення загальною площею 292,2 кв.м. (надалі - об'єкт), який знаходиться за адресою: 29000, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 4/3, а покупець зобов'язується прийняти вказаний об'єкт, сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі, та здійснити реєстрацію об'єкта в Хмельницькому бюро технічної інвентаризації.
Об'єкт включений до переліку об'єктів міської комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом продажу за конкурсом, затвердженого рішенням 22 сесії Хмельницької міської ради від 17.12.2008 року №20. Характеристика об'єкта наводиться в технічному паспорті, який видано Хмельницьким бюро технічної інвентаризації.
Згідно п.п.1.2, 1.3 договору передбачено, що право власності на об'єкт переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації. Згідно з висновком про вартість нежитлового приміщення загальною площею 292,2 кв.м по вул. Проскурівській, 4/3 в м. Хмельницькому, затвердженим наказом Управління комунального майна Хмельницької міської ради від 10.03.2009р. №35, ринкова вартість нежитлового приміщення (без ПДВ) становить 725 200 грн. ПДВ - 145040 грн., ринкова вартість нежитлового приміщення з урахуванням ПДВ -870 240 грн.
За результатами конкурсного продажу та згідно з наказом Управління комунального майна Хмельницької міської ради від 31.07.2009 р. №99 остаточна ціна продажу об'єкта становить 900 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 150 000,00 грн. вказаний в цьому договорі об'єкт продано за 900 000,00 грн., в тому числі ПДВ 150 000,00 грн. (п.п.1.4, 1.5 договору).
Згідно п.п.5.1.1., 5.1.4 договору сторони передбачили, покупець зобов'язаний в установлений в цьому договорі строк сплатити ціну продажу об'єкта та податок на додану вартість. Виконати надані на конкурс додаткові зобов'язання: а) використовувати приміщення для облаштування продовольчого магазину, а саме для організації торгівельних відділів; б) провести до 01.11.2010р. реконструкцію та капітальний ремонт приміщення на загальну суму 700 000,00 грн.
Відповідно до п.п.7.1 договору передбачено, що у разі порушення покупцем строку оплати за об'єкт чи строку перерахування податку на додану вартість, вказаних у п. 2.1 цього договору, покупець сплачує пеню з сум недоїмки, яка нараховується в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Вказаним договором сторони передбачили, що у разі повної або часткової несплати протягом 60 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору коштів за об'єкт, покупець сплачує продавцю неустойку в розмірі 20 відсотків від вартості об'єкта приватизації з урахуванням податку на додану вартість. При цьому продавець порушує питання про розірвання цього договору.
У разі невиконання покупцем передбачених п.п.в) п.5.1.4. договору зобов'язань щодо строку внесення інвестицій у встановленому обсязі, покупець сплачує на користь міського бюджету пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості не внесених у строк інвестицій за кожний день прострочення. Сплата штрафних санкцій не звільняє покупця від виконання договірних зобов'язань. (п.п.7.2-7.4 договору).
На виконання вказаного договору, між відповідачем, як замовником та ВАТ „Домобудівний комбінат" (підрядником) було укладено договір від 15.03.2010р., згідно п.п.1.1. якого підрядник зобов'язувався виконати роботи по ремонту підвального приміщення, що знаходиться по вул.. Проскурівській,4/3 в м. Хмельницькому, а замовник зобов'язувався оплатити виконані роботи.
На виконання вказаного договору від 15.03.2010р., відповідачем було складено довідки про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2010р., за листопад 2010р., акти приймання виконаних робіт за жовтень 2010р., за листопад 2010р., акти списання від 30.06.2010р., від 30.09.2010р., від 30.10.2010р., від 31.07.2010р., від 31.03.2010р., від 31.05.2010р., від 30.04.2010р., від 30.09.2010р., видаткова накладна від 01.11.2010р., товарний чек від 01.04.2010р., накладна від 11.10.2010р. №2017, рахунок-фактура від 04.10.2010р. накладна від 04.10.2010р. №1965, акт списання від 30.09.2010р., акт приймання виконаних підрядних робіт за жовтень-грудень 2009р.
24.02.2012р. позивачем на адресу відповідачем направлено претензію за вих.№223 із вимогою до відповідача сплатити пеню в розмірі 122 128,87 грн. на користь міського бюджету, оскільки вважає, що відповідач частково не виконав умови договору купівлі-продажу від 05.08.2009р. щодо строків внесення інвестицій (до 01.11.2010р.) в обсязі 700 000,00 грн. Розрахунок пені в сумі 122 128,87 грн. додано до претензії.
У зв'язку із невизнанням претензії відповідачем, позивач звернувся до суду із позовною заявою, згідно якого просить суд стягнути з відповідача 122 128,87 грн. пені від вартості невнесених у строк інвестицій за кожний день прострочення згідно договору купівлі-продажу від 05.08.2009р. за період прострочення з 01.11.2010р. по 24.12.2011р.
Заслухавши повноважних представників сторін, аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги таке:
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст.611 ЦК України).
Частинами першою та другою статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно ч.2 ст.9 ЦК України зазначено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.
Частиною першою статті 216 та частиною другою статті 217 ГК України передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.
За змістом статті 199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.
Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
З наведених норм вбачається, що сторони договору, за відсутності встановлених спеціальними законами обмежень, не позбавлені права передбачити договором неустойку, що стягується за прострочення негрошового зобов'язання у відсотках до суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення, та звернутися з вимогою про стягнення такої неустойки у зв'язку з простроченням зобов'язання.
Відповідну правову позицію наведено в постанові Верховного Суду України від 22.11.2010 у господарській справі № 14/80-09-2056.
Судом досліджено, що договором купівлі-продажу від 05.08.2009р. сторони передбачили (п.п.7.3 договору) - у разі невиконання покупцем передбачених п.п. в) п.5.1.4. договору зобов'язань щодо строку внесення інвестицій у встановленому обсязі, покупець сплачує на користь міського бюджету пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості не внесених у строк інвестицій за кожний день прострочення.
При цьому, вказане в договорі нежитлове приміщення було включене до переліку об'єктів міської комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом продажу за конкурсом, затвердженого рішенням 22 сесії Хмельницької міської ради від 17.12.2008 року №20.
Правовий режим здійснення приватизації державного майна передбачає Закон України „Про приватизацію державного майна" від 04.03.1992р. №2163-XII, згідно п. 5 ст. 29 якого зазначено, що при повному або частковому невиконанні умов договорів купівлі-продажу встановлюється така відповідальність покупців: у разі порушення встановлених умовами договору купівлі-продажу строків внесення інвестицій у встановленому обсязі покупцями сплачується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості не внесених інвестицій за кожний день прострочення.
Згідно ч.2 ст.231 ГК України передбачено, що у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
За таких обставин, доводи відповідача, викладені у відзиві, щодо відсутності правових підстав для нарахування пені на негрошове зобов'язання по договору купівлі-продажу, спростовується вищенаведеним та до уваги судом не приймається.
Натомість, суд дослідив подану відповідачем заяву від 31.05.2012р. про застосування до спірних правовідносин щодо стягнення пені спеціального строку позовної давності в один рік згідно ст.258 ЦК України вказує про наявність підстав для її задоволення, враховуючи наступне.
Обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, передбачено ст.230 ГК України.
Так, даною статтею передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 2 ст.258 ЦК України передбачено, що для стягнення у судовому порядку неустойки (штрафу, пені) встановлена позовна давність в один рік.
Відповідно до частин 1, 5 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
Ч.3 ст. 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Згідно вимог ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду із позовною заявою 07.05.2012р., про що свідчить відтиск штемпеля вхідної кореспонденції господарського суду Хмельницької області за №01-08/669/12, тому із урахуванням приписів ч.2 ст.258 ЦК України в межах річного строку позовної давності для стягнення пені позивач повинен був врахувати період з 07.05.2011р. по 07.05.2012р.
Згідно п.п.5.1.4 договору купівлі-продажу від 05.08.2009р. було передбачено обов'язок покупця провести реконструкцію та капітальний ремонт приміщення в строк до 01.11.2010р., тому, враховуючи вимоги ч.6 ст.232 ГК України, простроченням вважається період з 02.11.2010р. до 02.05.2011р.
Натомість, згідно поданого в матеріали справи розрахунку при нарахуванні суми пені позивач взяв до уваги період з 01.11.2010р. по 24.12.2011р., тобто за межами встановленого ч.2 ст.258 ЦК України строку давності та в порушення вимог ч.6 ст.232 ГК України.
Із врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що вимога позивача про стягнення із відповідача 122 128,87 грн. пені заявлена безпідставно.
Крім того, посилання позивача на прострочення відповідачем зобов'язань по виконанню реконструкції та капітального ремонту приміщення судом оцінюється критично, оскільки матеріалами справи підтверджено виконання ремонтних робіт згідно договору купівлі-продажу від 05.08.2009р.
Натомість, доводи позивача про несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань, оскільки позивачу не було направлено підтверджуючих документів про проведення робіт, належними та допустимими доказами не підтверджено.
За приписами статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст.34 ГПК України).
При вирішення даного спору судом приймається до уваги те, що під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження.
Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Виходячи із змісту ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
За таких обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню, відтак у позові необхідно відмовити. Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України судовий збір на відповідача не покладається.
Керуючись ст.ст.1, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, СУД -
У позові Управління комунального майна Хмельницької міської ради, м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім „Поділлябудматеріали", с.Шаровечка, Хмельницького району про стягнення 122 128,87 грн. пені відмовити.
Повне рішення підписане 08.06.2012р.
Суддя В.В. Магера
Віддруковано 1 прим.