29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"07" червня 2012 р.Справа № 14/5025/438/12
Господарський суд Хмельницької області у складі:
суддя Гладюк Ю. В., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькбудінвест", м. Хмельницький
до публічного акціонерного товариства "Універсал банк", м. Київ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -ОСОБА_1, с. Малий Карабчіїв, Дунаєвецький район
про визнання недійсним кредитного договору та договору поруки
Суддя Гладюк Ю.В.
Представники сторін:
Позивача: не з'явився
Відповідача: не з'явився
Третьої особи: не з'явився
Суть спору: позивач звернувся з позовом до публічного акціонерного товариства "Універсал банк" в особі Хмельницького відділення № 1 м. Хмельницький в якому просить визнати недійсним кредитний договір № 03-2\7277-К від 22.08.07р. та договір поруки № 03-2/7277-П від 22.08.07р.
Обгрунтовуючи позов, позивач зазначає, що спірний договір поруки слід визнати недійсними в силу ст. ст. 203, 215 ЦК України через недійсність кредитного договору з огляду на те, що кредитний договір не містить жодних умов, які б регулювали відповідальність банку за невиконання або неналежне виконання його умов, проте містить цілий ряд пунктів відповідальності позичальника (розділи 7, 9). Однак, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 6 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" спірний договір має містити права, обов'язки та відповідальність обох сторін, що є істотними умовами договору (ст. 628 ЦК України).
Крім того, договір, в порушення ч. 5 п. 3 ст. 18 Закону України „Про захист прав споживачів" містить умови, які передбачають сплату позичальником непропорційно великої суми компенсації, у разі невиконання ним взятих зобов'язань. В разі застосування усіх санкцій позивачу необхідно сплатити (як поручителю) більше 60 % отриманого кредиту.
Повідомлений належним чином позивач (про що свідчить поштове повідомлення про вручення йому ухвал про відкладення розгляду справи від 15 травня 2012 року, за вказаною ним адресою) свого представника в судові засідання не направив про нявність поважних прчин не повідомив.
Представник відповідача в судове засідання 07.06.12р. також не з'явився. В засіданні суду 15 травня 2012 року представник відповідача та відповідач у письмовому відзиві проти позову заперечують, зазначають таке.
Спірний кредитний договір містить усі істотні умови даного виду договорів, в тому числі встановлені Законом України „Про захист прав споживачів". Зокрема. Договір містить
умови про суми кредиту, розпис загальної вартості кредиту, дата видачі кредиту, право дострокового повернення кредиту, відсотки та інше.
На момент укладення кредитного договору та договору поруки сторони погодили усі їх істотні умови, що підтверджується підписами сторін на примірниках договорів та отриманням кредиту на умовах, передбачених договором. Під час укладення кредитного договору та договору поруки позичальник та поручитель не звертались до банку з заявами про виключення будь-яких пунктів з кредитного договору та не пропонували їх викласти в іншій редакції, ніж тій, яка погоджена між сторонами.
Таким чином, як позивач, так і відповідач під час укладення кредитного договору були вільними в його укладенні та могли укласти договір на визначених умовах, запропонувати внести зміни до договору щодо пунктів, з якими сторони не погоджуються, або ж відмовитись від його укладення взагалі та укласти договір з іншим контрагентом.
Враховуючи наведене вище, відсутні будь-які підстави вважати, що умови кредитного договору та договору поруки є несправедливими, а навпаки відповідають вимогам чинного законодавства. Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що відповідно до ч. 2 ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
ПАТ „Універсал Банк" стверджує, що щодо всіх умов договору необхідних для його чинності, сторонами було досягнуто згоди, про що свідчать їх підписи на спірному договорі кредиту.
Позивач помилково посилається на те, що договором встановлена повна перевага банку над позичальником, у зв'язку з чим договір підлягає визнанню недійсним.
Приймаючи до уваги специфіку договірних відносин, а також те, що зобов'язання банку вважаються виконаними з моменту видачі позичальнику кредиту (готівкою або безготівково), очевидно, що договором детально повинні бути врегульовані положення виконання своїх зобов'язань саме позичальником.
Крім того, позивач невірно розуміє питання відповідальності за неналежне виконання умов договору. Так, відповідальність за неналежне виконання умов договору передбачена не тільки договором, але і актами цивільного законодавства, зокрема, ст.ст. 611, 625 ЦК України тощо. Посилаючись на Закон України „Про захист прав споживачів" позивач, в позовній заяві не вказує жодну несправедливу умову, згідно даного Закону яка міститься у договорі.
Разом з викладеними обставинами, позивач, також вказує, що визначений позивачем у позовній заяві спосіб захисту цивільного права не ґрунтується на вимогах закону.
ПАТ „Універсал Банк" стверджує, що кредитний договір як на момент його укладення, так і на даний час відповідає вимогам закону та моральним засадам суспільства, укладений за необхідного обсягу цивільної дієздатності та за вільним волевиявленням сторін, спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, отже підстави для визнання його недійсним відсутні.
Повідомлений рекомендованою кореспонденцією ОСОБА_1 (третя особа) в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив. Надіслана йому кореспонденція повернута поштою з відміткою -„За зазначеною адресою не знайдено".
Розглядом матеріалів встановлено.
22 серпня 2007 року між відповідачем та гр.. ОСОБА_1 (третя особа) укладено договір № 03 -2/7277 -К згідно якого банк (відповідач) надає позичальнику (третій особі) грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на наступних умовах: сума кредиту -139 000, валюта кредиту - долар США, термін кредиту -360 місяців, дата погашення - до 21 серпня 2-37 року, процентна ставка -12, 45 % річних.
Розділом 2 обумовлено умови видачі кредиту, розділ 3 -забезпечення по кредиту, розділ 4 -порядок надання кредиту, умови погашення заборгованості по кредиту і процентах та винагорода. Розділ 6 обумовлює зобов'язання позичальника (вісім підпунктів), права
сторін - розділи 7, 8, відповідальність сторін -9, термін дії договору та дострокове розірвання -розділ 10.
Розділ 9 відповідальність сторін в свою чергу містить підпункти 9.1, 9.2, 9.3 та 9.4, за якими: при порушенні строків погашення кредиту або сплати процентів за користування коштами позичальник додатково сплачує пеню за кожен день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплачених вчасно сум за кожен день прострочення за весь час прострочення; у випадку невиконання зобов'язань передбачених пп.. 6.1.5 - 6.1.8. договору, позичальник сплачує штраф в розмірі 2% від суми кредиту за кожен випадок; банк за несвоєчасне перерахування кредиту несе відповідальність згідно з чинним законодавством; у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань, передбачених пп. 4.4 -4.6. розділу 4, банк має право стягнути з позичальника штраф у розмірі 10 % від загальної суми кредитного договору.
Договір підписаний обома сторонами та скріплений печаткою відповідача.
22 серпня 2007 року між відповідачем та позивачем укладено договір № 03 -2/7277 -П згідно якого поручитель (позивач) зобов'язується перед кредитором (відповідачем) відповідати по зобов'язаннях ОСОБА_1, що випливають з кредитного договору № 03 -2/7277 -К від 22 серпня 2007 року, укладеного між кредитором та боржником, за яким останній зобов'язаний до 21 серпня 2037 року повернути кредит у розмірі 139 000 доларів США, сплатити проценти в розмірі 12, 45 %, штрафні санкції, передбачені кредитним договором.
Договір містить усі умови, необхідні для даних договорів
Договір підписаний обома сторонами та скріплений печатками.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом приймається до уваги наступне.
Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України).
За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (ст.11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Підстави недійсності правочинів передбачені ст.215 Цивільного кодексу України. Загальною підставою визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Заявляючи позов про визнання недійсним договору поруки та кредитного договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Обгрунтовуючи позов, позивач зазначає про наявність у спірному кредитному договорі несправедливих умов (п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України „Про захист прав споживачів), щодо
встановлення штрафних санкцій та інших компенсаційних оплат, які в сукупності дозволяють стягнути з позичальника непропорційно велику суму, порівняно з отриманим кредитом - більше 60 %.
Згідно частин 5, 6 ст. 18 Закону України „Про захист прав споживачів" якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача: 1) такі положення також підлягають зміні; або 2) договір може бути визнаним недійсним у цілому.
Аналіз зазначених норм Закону говорить про те, що у разі наявності у договорі несправедливих умов, вказаних у цьому Законі визнанню недійсними підлягають саме ці умови, а не весь договір. Визнання недійсним договору в цілому можливе лише при умові, що визнання недійсним несправедливої умови зумовлює зміну інших положень договору. Однак, в даному випадку виключення певних положень договору, щодо встановлення штрафних санкцій чи інших виплат не викличе необхідності у зміні усіх положень договору. Така ж позиція вказана у постанові пленуму ВСУ від 6.11.09р. № 9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" де зокрема зазначено, що згідно зі статтею 217 ЦК правочин не може бути визнаний недійсним у цілому, якщо закону не відповідають лише його окремі частини й обставини справи свідчать про те, що він був би вчинений і без включення недійсної частини. У цьому разі відповідно до статті 217 ЦК суд може визнати недійсною частину правочину, з'ясувавши думку сторін правочину. Якщо у недійсній частині правочин був виконаний однією зі сторін, суд визначає наслідки його недійсності залежно від підстав, з яких він визнаний недійсним (п. 9).
Наступною підставою позову є те, що кредитний договір не містить умов та правил, що регулюють відповідальність банку щодо невиконання чи не належного виконання договору. Проте, вказані доводи не приймаються до уваги, оскільки п. 9.3 договору визначає, що банк за несвоєчасне перерахування кредиту несу відповідальність згідно законодавства. Отже, вказана умова передбачає можливість застосування до банку усіх можливих (передбачених законом) видів відповідальності за порушення договору.
Крім вказаного необхідно зазначити дійсність спірних договорів в цілому, виходячи з такого.
У відповідності до ст.180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою сторін, спрямованою на встановлення зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Частиною 7 ст.179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч.2 ст.345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту
Частиною першою ст.1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові
кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір позики (кредиту) укладається у письмовій формі (ст.ст.1047, 1055 Цивільного кодексу України) та є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Надання банком позичальнику кредиту по кредитному договору (спірному) не заперечується позивачем в тексті позовної заяви.
Аналізуючи умови даного кредитного договору суд прийшов до висновку, що такий договір є укладеним оскільки містить усі істотні умови: сума, строк кредиту, умови і порядок надання кредиту, його повернення та сплати процентів, забезпечення зобов'язань позичальника, права та обов'язки сторін, відповідальність сторін, а також інші умови, які сторони вважали необхідним включити у зміст цього договору.
Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно ч.1 ст.553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Договір поруки № 03 -2/7277 - П., що укладений сторонами на забезпечення основного договору - кредитного також містить усі істотні умови та відповідає чинному законодавству України, а тому відсутні підстави для визнання його недійсним.
Отже, враховуючи відсутність підстав визнання договорів недійсними, в задоволені позову необхідно відмовити.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити.
Суддя Ю.В. Гладюк
Віддрук. 4 прим. :
1 - до справи,
2 -позивачу (рек. з повід. - м. Хмельницький, вул. Водопровідна, 72),
3 -відповідачу рек з пов -м. м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 5/1
4 -третій особі (реком з повід - АДРЕСА_1.