Іменем України
05.06.2012 м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області
у складі : головуючого - судді Мацунича М.В.
суддів : Фазикош Г.В., Куцина М.М.
з участю секретаря : Козакової М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду від 19 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, -
У грудні 2011 року ОСОБА_2 звернулась в суд із вищенаведеним позовом та як на підставу своїх вимог посилалась на те, що з відповідачем мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Через припинення спільного проживання ОСОБА_1 не приймає участі у вихованні та матеріальному забезпеченні сина. Самостійно не спроможна забезпечувати сина всім необхідним для його нормального розвитку. На підставі наведеного й просила стягнути з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн. щомісячно.
Рішенням Тячівського районного суду від 19 грудня 2011 року, задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_2.
ОСОБА_1 подав на рішення суду, апеляційну скаргу в якій клопоче перед апеляційною інстанцією стосовно його скасування, та ухвалення нового про стягнення аліментів у розмірі 30 % щомісячної зарплати. Мотивує свої вимоги тим, що надає сину матеріальну допомогу різного виду. Має постійне місце роботи, та регулярний заробіток. А звідси, рішення суду не відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права.
У судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, проте повідомлені про час та місце судового розгляду. ОСОБА_1 не подав до суду заяви про відкладення розгляду справи, а ОСОБА_2 просила розглядати апеляційну скаргу в її відсутність.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального й процесуального права при винесенні оспорюваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є, рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є, рішення, ухвалене на основі повно й всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених, тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, рішення суду не можна вважати законним та обґрунтованим стосовно визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, та через це підлягає зміні.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, ст. 180 СК України.
Звертаючись із позовом про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, ОСОБА_2 зазначала, що ОСОБА_1 не має постійного заробітку.
Як слідує з поданої ОСОБА_1 довідки за № 8 ТзОВ "Еліт Екокарпат", він, починаючи з 11.07.2011 року працює на посаді - робітника з догляду за тваринами. Та має посадовий оклад у розмірі 1010 грн., /а.с. 13/.
Та довідкою ТзОВ "Еліт Екокарпат" за № 7 стверджено, що ОСОБА_1 нараховано зарплату в розмірі 4761,43 гривень за п'ять місяців роботи, /а.с. 12/.
Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, або частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, ч. 1 ст. 184 СК України.
Позаяк дані обставини відсутні та ОСОБА_1 має постійний дохід, а тому аліменти слід визначити в 9/20 частці від заробітку (доходу) ОСОБА_1. Проте на виконання вимог ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стосовно стягнення судового збору то такий стягнуто у відповідності до розміру ставок судового збору, виходячи з мінімальної заробітної плати в сумі 941 гривня.
Аналізуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам норм процесуального й матеріального права, а це у відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду першої інстанції в частині стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу). А звідси, слід ухвалити нове рішення про часткове задоволення апеляційної скарги.
Ураховуючи вищенаведене та керуючись вимогами статей 307, 309, 314, 316 і 319 ЦПК України, апеляційний суд -,
апеляційну скаргу ОСОБА_1, задовольнити частково.
Рішення Тячівського районного суду від 19 грудня 2011 року, змінити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. у розмірі 9/20 частки заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 08 грудня 2011 року до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У решті рішення суду першої інстанції, залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання ним законної сили.
Головуючий : ______________________ Судді : ______________________