Провадження № 22-ц/490/389/12 Справа № 22ц-13480/11 Головуючий у 1 й інстанції - Антонюк О.А. Доповідач - Лисична Н.М.
Категорія 34
19 квітня 2012 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого Лисичної Н.М.
суддів Калиновського А.Б., Каратаєвої Л.О.
при секретарі Керімовій Л.К.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2011 р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та витрат,-
10 травня 2011 р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної , моральної шкоди та судових витрат. В обґрунтування посилався на те, що 16 березня 2011 р. миючи автомобіль НОМЕР_1, помітив значні технічні пошкодження автомобіля у вигляді подряпин та вм'ятини в кількості восьми штук, а саме початок на лівій передній пасажирській двері і продовження на лівій задній пасажирській двері. Подряпини на автомобілі були ярко вираженого червоного кольору. Він зрозумів, що пошкодила автомобіль відповідачка, яка ставила свій автомобіль НОМЕР_2 червоного кольору, поряд з його автомобілем на автостоянці АДРЕСА_1. Вважає, що систематичні пошкодження автомобіля здійснювались протягом з 01.01.2011 р. по 16.03.2011 р. Добровільно відшкодувати шкоду відповідачка відмовилась. Згідно висновку судової експертизи від 13 квітня 2011 р. загальна сума збитків, завданих автомобілю, становить 3535, 80 коп., втрата товарної вартості автомобіля від пошкоджень становить 2908, 54 коп., вартість проведення експертизи -400 грн. Крім того, в наслідок цього інциденту йому -позивачу -заподіяно моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з ушкодженням власності -автомобіля, тривалим розладом здоров'я та неможливості користуватися автомобілем за його призначенням, так як він є інвалідом 2 групи і йому важко самотужки пересуватися містом. Розмір моральної шкоди становить 3000 грн. Всього просив стягнути з відповідачки на його користь 9844,34 коп.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2011р. позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково: Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду 3535 грн. 80 коп., втрату товарного вигляду автомобіля в сумі 2908 грн. 54 коп., витрати на оплату експертизи в сумі 400 гри., витрати на судовий збір в сумі 128 грн. 44 коп. і на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 120 грн. та моральну шкоду 1000 грн., а всього 8092 грн. 78 коп.В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволені позову на тій підставі, що судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги і позовних вимог колегія суддів вважає необхідним скаргу задовольнити, рішення суду скасувати та постановити нове рішення.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 суд виходив з їх доведеності.
Проте з такими висновками погодитись не можна.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на : які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи у якості доказів завдання відповідачем шкоди позивачу, протиправності дій відповідачки, наявності вини відповідачки та розміру завданої шкоди були додані до матеріалів справи постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 02.04.2011 р. від 01.09ю2011 р., висновок експертного товарознавчого дослідження від 13 квітня 2011 р.
Разом з тим, із змісту постанови про відмову в порушення кримінальної справи від 02.04.02011 р., проведеною Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області вбачається, що перевіркою встановити особу, що спричинила пошкодження автомобілю Пежо 307, а також очевидців даної пригоди не було можливим.
Також із змісту постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 01.09.2011 р. вбачається, що також не було встановлено особу, яка спричинила пошкодження автомобіля позивача.
Враховуючи зазначене не можна вважати обґрунтованими висновки суду стосовно того, що постановою Жовтневого РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області від 01.09.2011 р. встановлено факт вчинення відповідачем на своєму автомобілі адміністративного правопорушення відносно позивача, факт завдання діями вказаної особи шкоди позивачу, наявність причинно-слідчого зв'язку між винними діями ОСОБА_2 та зазначеними наслідками у вигляді шкоди позивачу і відповідно вини відповідача в завданні шкоди.
Посилання суду на скоєння відповідачем адміністративного правопорушення також не відповідає матеріалам справи, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази вчинення відповідачем вказаного в рішення адміністративного правопорушення, а саме - протоколу, складеного співробітниками ДАЇ безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди, схема ДТП, постанова суду за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Крім того, суд при розгляді справи не звернув уваги на те, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля Пежо 307, д/н НОМЕР_3 є ОСОБА_4, а не позивач, якому не могла бути спричинена матеріальна шкода у вигляді пошкодження автомобіля, який йому не належить на праві власності.
Враховуючи зазначене колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_3 в задоволені позову в цій частині.
Враховуючи, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди витікають із основного позову, в задоволені якого ОСОБА_3 відмовлено, то і рішення суду в частині відшкодування моральної шкоди теж підлягає скасуванню з ухвалення нового рішення про відмову ОСОБА_3 в задоволені в цій частині позову.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2011 р. скасувати.
В задоволені позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та витрат -відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді