33/0190/273/2012
20 березня 2012 року м. Сімферополь
суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Катаров П.Г. у м. Сімферополі, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 29 лютого 2012 року, якою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Дімітров Донецької області, громадянин України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1,
визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і піддано адміністративному стягненню у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік 10 місяців,
Постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за те, що він 18.01.2012 року о 15.40 год. на пр. Кірова - вул. К.Маркса в м. Сімферополі керував транспортним засобом - автомобілем марки «КІА» реєстраційний номер НОМЕР_2 в стані наркотичного сп'яніння, порушивши вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху.
В апеляції ОСОБА_1 не заперечує вчинення ним вказаного правопорушення, просить змінити постанову суду і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу. Мотивує свої вимоги тим, що суд не врахував дані про його особу, щире каяття, склад родини, знаходження на його утриманні малолітньої дитини, позитивну характеристику, клопотання з місця роботи. Зазначає також, що право керування транспортним засобом йому необхідне для забезпечення потреб членів родини.
Перевіривши матеріали справи, наведені в апеляції доводи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується наданими суду доказами по справі, доведеність вини ОСОБА_1 у скоєному не заперечується і в апеляції.
Вирішуючи питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суддя за результатами розгляду справи, врахувавши обставини по справі, ступень вини, дослідивши представлені суду дані, які характеризують особу ОСОБА_1., про що ставилося питання в апеляції, виходив із характеру правопорушення, яке є грубим і вчинене внаслідок явної зневаги правопорушником до Правил дорожнього руху.
Апеляційні вимоги ОСОБА_1 про те, що автомобіль та право керування ним є єдиним джерелом для існування його родини, визнати такими обставинами, що пом'якшують відповідальність за вчинення вказаного правопорушення, не має підстав.
Аналізуючи наведене вважаю, що такий вид адміністративного стягнення як позбавлення права керування транспортними засобами застосований до ОСОБА_1 з урахуванням вимог ст.30 КУпАП та дотриманням вимог ст.33 КУпАП і відповідає меті стягнення, тому постанова судді зміні не підлягає.
Керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 29 лютого 2012 року стосовно ОСОБА_1 - залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки КримКатаров П. Г.