01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14
05.06.2012 № 5011-51/1618-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Дикунської С.Я.
Сітайло Л.Г.
при секретарі Кравчук О.І.
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_2 (довіреність б/н від 10.01.2012 р.)
від відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон Комплекс»
на рішення
Господарського суду міста Києва
від 11.04.2012 р.
у справі № 5011-51/1618-2012 (суддя Пригунова А.Б.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон Комплекс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трініті»
про стягнення 379067,27 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бетон Комплекс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трініті» про стягнення з відповідача боргу у сумі 379067,27 грн., з яких: 335557,29 грн. - основна сума заборгованості, 34199,26 грн. - пеня, 6619,21 грн. - 3% річних, 2691,51 грн. - інфляційні втрати.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2012 р. у справі №5011-51/1618-2012 в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовну заяву ТОВ «Бетон Комплекс» про стягнення заборгованості за поставлену продукцію по справі №5011-51/1618-2012 та стягнути з ТОВ «ТД «Трініті» в повному обсязі.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що оскаржуване рішення винесено з порушенням норм процесуального права, а висновки суду, викладені у рішенні, не відповідають встановленим обставинам справи.
Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 102 ГПК України, колегія суддів, вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.
Колегія суддів зазначає, що ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2012 р. явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
02.08.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бетон Комплекс», як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трініті», як замовником, було укладено договір про виготовлення та поставку продукції №2/8-ДП, згідно умов якого, виконавець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, виготовити замовнику замовлений товар, (бетон, бетонні вироби і конструкції, інший товар, відповідно до прайс-листа виконавця) по узгодженню сторін виконати його доставку, а замовник зобов'язався своєчасно прийняти замовлений товар, та здійснити його оплату на умовах даного договору.
Пунктом 5.2. вказаного договору визначено, що товар вважається поставленим замовнику з моменту його отримання в пункті призначення, згідно замовлення, представником одержувача, який вказується замовником, на підставі товарно-транспортних накладних.
Пунктом 6.9. договору встановлено, що про отримання товару на об'єкті поставки (замовлена адреса), уповноважена особа замовника повинна розписатися у товарно-транспортній накладній.
В обгрунтування своїх поовних вимог, позивач зазначає, що відповідач в порушення ст. 526 ЦК України, неналежним чином виконав свої зобов'язання та не оплатив товар, отриманий за товарно-транспортними накладними, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 335557,29 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 2691,51 грн., 3 % річних в розмірі 6619,21 грн. та пеню в розмірі 34199,26 грн.
За своєю правовою природою договір про виготовлення та поставку продукції №2/8-ДП від 02.08.2010 р., укладений між сторонами, є договором поставки.
Частиною 1 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
На підтвердження своїх позовних вимог щодо поставки товару позивачем долучено до матеріалів справи накладні №№ 178602 від 02.04.2011 р., 178603 від 02.04.2011 р., 178679 від 04.04.2011 р., 179048 від 06.04.2011 р., 179168 від 07.04.2011 р., 179303 від 08.04.2011 р., 179409 від 11.04.2011 р., 179412 від 11.04.2011 р., 179660 від 12.04.2011 р., 179772 від 13.04.2011 р., 179847 від 14.04.2011 р., 180103 від 18.04.2011 р., 180292 від 18.04.2011 р., 180695 від 21.04.2011 р., 181144 від 29.04.2011 р. та товарно-транспортні накладні в якості підтвердження факту отримання товару ТОВ «Торговий дім «Трініті».
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Документами, які є підставою для оприбуткування товару, є накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення запису в облікові бухгалтерські реєстри.
Первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості, відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», мають бути складені на паперових або машинних носіях і повинні містити такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Як вбачається з матеріалів справи, накладні №№ 178602 від 02.04.2011 р., 178603 від 02.04.2011 р., 178679 від 04.04.2011 р., 179048 від 06.04.2011 р., 179168 від 07.04.2011 р., 179303 від 08.04.2011 р., 179409 від 11.04.2011 р., 179412 від 11.04.2011 р., 179660 від 12.04.2011 р., 179772 від 13.04.2011 р., 179847 від 14.04.2011 р., 180103 від 18.04.2011 р., 180292 від 18.04.2011 р., 180695 від 21.04.2011 р., 181144 від 29.04.2011 р. не містять жодного підпису осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та не дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Копії товарно-транспортних накладних, що містяться в матеріалах справи, містять лише підпис, без зазначення особи, якою останні вчинені, і також не дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
В матеріалах справи наявна довіреність №021875 від 01.04.2011 р. на підтвердження повноважень ОСОБА_3 на отримання товару від ТОВ «Бетон Комплекс», однак, як вбачається з товарно-транспортних накладних, зазначена особа товару не приймала, та накладні не підписувала. Будь-які інші довіреності на уповноваження осіб отримувати товар в матеріалах справи відсутні.
Згідно п. 2 «Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», затвердженої наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996 р., сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувачів.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено факт передачі ТОВ «Торговий дім «Трініті» товару за видатковими накладними №№ 178602 від 02.04.2011 р., 178603 від 02.04.2011 р., 178679 від 04.04.2011 р., 179048 від 06.04.2011 р., 179168 від 07.04.2011 р., 179303 від 08.04.2011 р., 179409 від 11.04.2011 р., 179412 від 11.04.2011 р., 179660 від 12.04.2011 р., 179772 від 13.04.2011 р., 179847 від 14.04.2011 р., 180103 від 18.04.2011 р., 180292 від 18.04.2011 р., 180695 від 21.04.2011 р., 181144 від 29.04.2011 р. та товарно-транспортними накладними, а відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 335557,29 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 2691,51 грн., 3 % річних в розмірі 6619,21 грн. та пені в розмірі 34199,26 грн. апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За таких обставин, існування грошового зобов'язання у відповідача перед ТОВ «Бетон Комплекс» не доведено, у зв'язку з чим вимоги щодо стягнення інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені, як похідні від основного зобов'язання стягненню не підлягають.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 2691,51 грн., 3 % річних в розмірі 6619,21 грн. та пені в розмірі 34199,26 грн. є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтовано, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не наведено.
Тому колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2012 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон Комплекс» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2012 р. у справі №5011-51/1618-2012 залишити без змін.
Справу №5011-51/1618-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Алданова С.О.
Судді Дикунська С.Я.
Сітайло Л.Г.