01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14
05.06.2012 № 42/130-35/424
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Вербицької О.В.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_2, довіреність № 112/10 від 26.12.2011 року,
відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 93/2012/02/16-2 від 16.02.2012 року.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на рішення господарського суду м. Києва
від 04.04.2012р.
у справі № 42/130-35/424 (головуючий суддя Літвінова М.Є., Ягічева Н.І., Шаптала Є.Ю.)
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
про стягнення 119 497 620,88 грн.
Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у розмірі 119 497 620,88 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 04.04.2012 р. позов задоволено частково, припинено провадження у справі в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" основного боргу у сумі 88 008 575,71 грн. на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 4 050 302,43 грн. (чотири мільйони п'ятдесят тисяч триста дві гривні 43 коп.) - пені, 16 146 920,28 грн. (шістнадцять мільйонів сто сорок шість тисяч дев'ятсот двадцять гривень 28 коп.) - інфляційних втрат, 7 241 520,04 грн. (сім мільйонів двісті сорок одну тисячу п'ятсот двадцять гривень 04 коп.) - процентів річних, 25 500,00 грн. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот гривень) - державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині у позові відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ДК "Газ України" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить суд рішення скасувати в частині зменшення пені та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в частині стягнення пені задовольнити повністю.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми процесуального та матеріального права.
Зокрема позивач стверджує, що суд безпідставно зменшив розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача згідно із договором, не врахувавши майнові інтереси ДК "Газ України".
Відповідач просив суд рішення залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.
23.09.2009 між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Публічним акціонерним товариством "Київенерго" було укладено договір № 06/09-1235ТЕ-41 поставки природного газу ТЕЦ-5 Київенерго для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання та протягом грудня 2009-серпня 2010 років додаткові угоди до цього договору, відповідно до умов яких позивач зобов'язався передати відповідачу для ТЕЦ-5 протягом жовтня 2009-вересня 2010 природний газ у обсязі до 385 013 тис. м3, а останній -прийняти та оплатити його вартість (п.п. 1.1., 2.1. договору).
Відповідно до умов п. 6.1. договору оплата за природний газ та послуги з його транспортування здійснюється в наступному порядку: - перша оплата у розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; - подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.
За період з жовтня 2009 по вересень 2010 позивач передав відповідачу природний газ та надав послуги з його транспортування у обсязі 419 234 тис. куб. м. вартістю 375 507 116,45 грн., який був оплачений відповідачем у розмірі 287 498 540,74 грн.
Станом на дату звернення позивача із позовом до суду заборгованість відповідача за отриманий ним природний газ становить 88 008 575,71 грн.
У зв'язку із неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором позивач також просив стягнути з відповідача 8 100 604,85 грн. - пені, 7 241 520,04 грн. -процентів річних та 16 146 920,28 грн. - збитків від інфляції.
Згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що відповідачем були порушені зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати поставленого природного газу, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 88 008 575,71 грн.
Як пояснив представник відповідача та свідчать матеріали справи, після порушення провадження у справі відповідач сплатив суму основного боргу перед позивачем за поставлений природний газ у розмірі 88 008 575,71 грн.
Відповідно до п. 1-1) ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що в частині вимог про стягнення основного боргу в розмірі 88 008 575,71 грн. Провадження у справі підлягає припиненню.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з приписами ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умовам п. 6.1. договору, відповідач зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який сплачується пені, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку із неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором та на підставі вищенаведених положень законодавства та умов договору, позивач просить стягнути з відповідача 8 100 604,85 грн. - пені, 7 241 520,04 грн. -процентів річних та 16 146 920,28 грн. - збитків від інфляції.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Зважаючи, що основним видом діяльності відповідача є надання послуг з постачання теплової енергії споживачам - фізичним та юридичним особам, які несвоєчасно та не у повному обсязі розраховуються за надані послуги, зважаючи на існуючу різницю в тарифах на теплову енергію внаслідок невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджуються органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, а також несвоєчасне перерахування з державного бюджету субвенцій на її погашення, та виходячи з того, що вказані обставини впливають на своєчасність та повноту виконання зобов'язань відповідача перед контрагентами, в тому числі і перед позивачем, беручи до уваги подане відповідачем клопотання, колегія судді погоджується з висновком місцевого господарського суду про зменшення розміру пені до розміру 4 050 302,43 грн.
При цьому колегією беруться до уваги приписи ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України та п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду м. Києва від 04.04.2012 року у справі № 42/130-35/424 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.
У зв'язку з цим, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду м. Києва 04.04.2012 року у справі № 42/130-35/424.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -
постановив:
Рішення господарського суду м. Києва від 04.04.2012 року у справі № 42/130-35/424 залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - без задоволення.
Головуючий суддя Андрієнко В.В.
Судді Буравльов С.І.
Вербицька О.В.