01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
14.05.2012 № 5011-22/495-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Гаврилюка О.М.
Майданевича А.Г.
при секретарі судового засідання: Камінській Т.О.
розглянувши апеляційну скаргу фермерського господарства „Клевань"
на ухвалу господарського суду міста Києва
від 01.02.2012 року
у справі №5011-22/495-2012 (суддя - Самсін Р.І.)
за заявою фермерського господарства «Вікторія», с. Великі Пріцьки, Кагарлицький р-н, Київська обл.
про видачу виконавчого листа (наказу) на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов'язок» у справі №351/11 від 07.11.2011р.
за позовом фермерського господарства «Вікторія», с. Великі Пріцьки, Кагарлицький р-н, Київська обл.
до фермерського господарства „Клевань", с. Кривчунка, Жашківський р-н, Черкаська обл.
про розірвання договору оренди та виселення, -
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Клеванський В.Г. - директор;
Фермерське господарство «Вікторія» звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації „Право та обов'язок" у справі №351/11 від 07.11.2011 року за позовом фермерського господарства „Вікторія" (надалі - ФГ «Клевань») до фермерського господарства „Клевань" (надалі - ФГ «Вікторія») про стягнення коштів в частині стягнення підсумкової суми коштів в розмірі 59 392,02 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.02.2012 року заяву задоволено на підставі статті 122-11 Господарського процессуального кодексу України.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ФГ „Клевань" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 01.02.2012 року.
Як вбачається із змісту апеляційної скарги, заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та копії оскаржуваного документу, який заявником долучений до апеляційної скарги, ним фактично оскаржується ухвала господарського суду міста Києва від 01.02.2012 року у справі № 5011-22/495-2012.
Крім того, в апеляційній скарзі скаржник також просив скасувати наказ №5011-22/495-2012 від 01.02.2012р., виданий на виконання ухвали господарського суду міста Києва від 01.02.2012 року у справі № 5011-22/495-2012, та зупинити виконавче провадження ВП №31396043, відкрите на підставі зазначеного наказу.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.05.2012 року апеляційну скаргу було прийнято до апеляційного провадження, розгляд справи призначено на 14.05.2012 року.
В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, ухвалу господарського суду міста Києва від 01.02.2012 р. та виданий на її підставі наказ просив скасувати, а виконавче провадження - зупинити.
ФГ «Вікторія» свого представника в судове засідання не направив, про поважність причин своєї неявки в судове засідання не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши думку представника скаржника, приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представника ФГ «Вікторія» за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні 14.05.2012 року колегією суддів апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Згідно зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення та доводи представника скаржника, розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, встановила наступне.
Юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону (ст. 5 Закону України «Про третейські суди»).
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
Як вбачається з п.5.3 договору поставки №10/04 від 21.04.2011р., укладеного між ФГ «Вікторія» та ФГ «Клевань», усі спори між сторонами договору, з яких не було досягнуто згоди, розв'язуються у відповідності до законодавства України в господарському суді (третейському суді, із зазначенням якогось конкретного третейського суду або зазначити порядок формування цього третейського суду) (а.с.5).
За зверненням ФГ «Вікторія» Постійно діючим третейським судом Всеукраїнської громадської організації «Право та обов'язок» було розглянуто справу №351/11 за позовом ФГ «Вікторія» до ФГ «Клевань» про стягнення боргу та постановлено рішення від 07.11.2011р. про стягнення з ФГ «Клевань» на користь ФГ «Вікторія» 31150,00грн. основного боргу, 1878,35грн. пені, 363,67грн. 3% річних, 25000,00 грн. штрафу та 1000,00грн. третейського збору (а.с.3-4).
Приймаючи рішення з даного спору, третейський суд виходив з того, що як свідчить п.5.3 договору поставки №10/04 від 21.04.2011р. між сторонами була підписана третейська угода.
ФГ «Вікторія» звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації „Право та обов'язок" у справі №351/11 від 07.11.2011 року мотивуючи її тим, що зазначене рішення є достатньою підставою для видачі виконавчого документу в порядку Закону України «Про третейські суди» та Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.02.2012 року у справі № 5011-22/495-2012 заяву ФГ „Вікторія" задоволено на підставі статті 122-11 Господарського процесуального кодексу України, видано наказ на виконання рішення Постійно діючого третейського суду Всеукраїнської громадської організації «Право та обов'язок» від 07.11.2011 року у справі №351/11.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що рішення третейського суду є чинним, строк звернення за видачею виконавчого документа не пропущений, а отже існують всі підстави для видачі виконавчого документу на виконання такого рішення третейського суду.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Розділом ХІV-І Господарського процесуального кодексу України передбачено провадження у справах про оскарження рішень третейських суддів та про видачу виконавчих документів на примусове виконання рішень третейських судів.
Зі змісту ст. 122-7 ГПК України питання видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається господарським судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду. Заява про видачу виконавчого документа про примусове виконання рішення третейського суду подається до господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом.
Згідно ст. 122-9 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 122-10 цього Кодексу.
Відповідно до ч.6 ст. 56 Закону України "Про третейські суди" та ст. 122-10 ГПК України господарський суд відмовляє у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: 1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Зазначений перелік підстав, визначений Господарським процесуальним кодексом України, є вичерпний і розширеному тлумаченню не підлягає.
З матеріалів справи вбачається, що рішення Постійно діючого третейського суду Всеукраїнської громадської організації «Право та обов'язок» від 07.11.2011 року у справі №351/11 не скасовано компетентним судом; дана справа була підвідомча вказаному третейському суду відповідно до закону; строк для звернення за видачею виконавчого документа не пропущений; зазначене рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою; дана третейська угода не визнана недійсною компетентним судом; склад третейського суду відповідав вимогам статей 16-19 Закону України «Про третейські суди»; рішення третейського суду не містить способів захисту прав, які не передбачені законами України; третейський суд не вирішував питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Ані в суді першої інстанції, ані під час апеляційного провадження скаржником не надано в розумінні статей 33-34 ГПК України доказів наявності підстав для відмови господарським судом у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду.
В апеляційній скарзі відповідач наголосив на тому, що місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали не було враховано тієї обставини, що протягом листопада-грудня 2011 року ним була частково погашена заборгованість перед ФГ «Вікторія».
На переконання ФГ «Клевань» оскаржувана ухвала не може залишатися в силі з огляду на те, що сума зазначена в наказі господарського суду міста Києва становить 59392,02грн., а сума боргу на даний час є меншою з огляду на сплату ним в добровільному порядку 31150,00грн.
Колегія суддів вважає, що дана обставина не впливає на законність та обґрунтованість прийнятої місцевим господарським судом ухвали від 01.02.2012 року, оскільки боржник не позбавлений можливості пред'явити під час виконавчого провадження ВП №31396043 з примусового виконання наказу №5011-22/495-2012 від 01.02.2012р. докази сплати ним боргу у певному розмірі.
З урахування зазначеного, підстав для зупинення виконавчого провадження ВП №31396043 та скасування наказу №5011-22/495-2012 від 01.02.2012р. немає.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що вимоги та заперечення сторін доводяться обставинами, які підтверджуються поданими сторонами доказами.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів, які надаються сторонами.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційних скаргах, не вбачається.
Керуючись статтями 43, 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу фермерського господарства „Клевань" на ухвалу господарського суду міста Києва від 01.02.2012 року у справі №5011-22/495-2012 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 01.02.2012 року у справі №5011-22/495-2012 залишити без змін.
3. Матеріали справи №5011-22/495-2012 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя Мальченко А.О.
Судді Гаврилюк О.М.
ОСОБА_1