01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14
30.05.2012 № 16/2447
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів: Ропій Л.М.
Рябухи В.І.
при секретарі Реуцькій Т.О.
За участю представників:
від позивача -Ніколаєв Д.Ю.
від відповідача -не з'явився;
від ВДВС: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ"
на ухвалу господарського суду Черкаської області від 05.01.2012
про відмову у задоволенні скарги № 22/1668 від 07.12.2011 Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" на дії Центрального відділу Державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції
у справі № 16/2447 (Спаських Н.М.)
за позовом Публічне акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ"
до ТОВ "Бурос-М"
про стягнення 2070647,65 грн. в рамках поданої скарги на дії ДВС
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 05.01.2012 у справі № 16/2447 у задоволенні скарги на дії ДВС від 07.12.2011 № 22/1668 відмовлено повністю.
Стягувач, не погоджуючись з оспорюваною ухвалою, подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду.
Зокрема, скаржник вказує на те, що всі документи державного виконавця повинні пройти процедуру погодження із керівником виконавчої групи, що забезпечить їх законність.
Також, заявник вважає, що не дотримання форми документу (відсутність візи керівника групи на ньому чи іншого доказу погодження) є порушенням чинного законодавства, яке тягне за собою скасування постанови державної виконавчої служби про звільнення майна боржника з - під арешту.
Боржник (відповідач) надав відзив на апеляційну скаргу, в якому повністю заперечує проти її доводів та просить оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.05.2012 у справі № 16/2447 скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження; розгляд справи призначено на 16.05.2012.
В судове засідання 16.05.2012 представник стягувача з'явився, представники боржника та ВДВС не з'явилися, в зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 30.05.2012.
Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2012 №01-22/1/11 введено до складу судової колегії замість судді Калатай Н.Ф. суддю Ропій Л.М.
В судове засідання 30.05.2012 представник стягувача з'явився, представники боржника та ВДВС повторно не з'явилися
В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто, повідомленою судом стороною, а в разі не надання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (див. Постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання (а.с. 2-3, том 5) по розгляду апеляційної скарги, явка представників сторін у засіданні суду апеляційної інстанції не визнана обов'язковою, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали Господарського суду Черкаської області від 05.01.2012р. за наявними у справі матеріалами без представників боржника та ВДВС.
Розглянувши у судових засіданнях апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів установила наступне:
До Господарського суду Черкаської області звернулося ПАТ "Піреус Банк МКБ" до ТОВ "Бурос-М" про стягнення 2070647,65 грн.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.01.2011 позовні вимоги задоволено повністю: стягнуто з ТОВ "Бурос-М" на користь ПАТ "Піреус Банк МКБ" 1 500 000,00 грн. - основного боргу, 424 275,90 грн. - процентів, 131 979,45 грн. -пені за несвоєчасну сплату кредиту, 8 392,30 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів, 6 000,00 грн. - штрафу за невиконання грошових зобов'язань та судові витрати.
На виконання рішення суду видано наказ від 21.01.2011 року.
07.12.2011 ПАТ "Піреус Банк МКБ" звернулось до Господарського суду Черкаської області зі скаргою на дії державного виконавця і просить скасувати постанову державного виконавця ЦВ ДВС Черкаського міського управління юстиції - Косолапа В.І. від 02.12.2011 року про звільнення майна боржника з-під арешту.
Зазначена скарга мотивована тим, що прийняття даної постанови, як дія державного виконавця, не була погоджена з керівником виконавчої групи, а арешт на майні боржника повинен зберігатися протягом всього строку здійснення виконавчого провадження за будь-яких обставин.
Скаржник вважає, що всі документи державного виконавця повинні пройти процедуру погодження із керівником виконавчої групи, що забезпечить їх законність. Також, скаржник вважає, що недотримання форми документу (відсутність візи керівника групи на ньому чи іншого доказу погодження) є порушенням чинного законодавства, яке тягне за собою скасування постанови державної виконавчої служби про звільнення майна боржника з - під арешту.
Колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні апеляційної скарги кредитора, з огляду на наступне:
Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".
Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (ст. 116 ГПК України).
Зокрема, у виконавчому документі повинні бути зазначені: назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ, найменування для юридичних осіб стягувача і боржника, їх місцезнаходження, ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності, резолютивна частина рішення, дата набрання чинності рішенням, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, накази господарських судів та ухвали господарських судів у випадках, передбачених законом.
В ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом.
17.02.2011 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Мін'юсту України було відкрито виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду Черкаської області по справі № 08/2415 про солідарне стягнення боргу із відповідача по даній справі та ТОВ "Технологічний центр - Горки".
Постановою про відкриття виконавчого провадження від 21.02.2011 року державним виконавцем ЦВ ДВС Шостак Н.А. було відкрито провадження з виконання наказу по даній справі про стягнення з ТОВ "Бурос-М" на користь Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" боргу за кредитними зобов'язаннями на підставі наказу Господарського суду Черкаської області по справі № 16/2447. Цією ж постановою було накладено арешт на все майно, що належить боржникові ТОВ "Бурос-М" (п.4 постанови) та запропоновано боржнику в добровільному порядку погасити борг.
19.08.2011 року постановою в.о. Голови ДВС України на підставі клопотання позивача про об'єднання обох виконавчих документів у одне виконавче провадження та звернення начальника управління ДВС ЧМУЮ про утворення виконавчої групи та з метою повного і своєчасного виконання виконавчих документів, було створено виконавчу групу для здійснення виконавчого провадження по виконанню обох наказів Господарського суду Черкаської області щодо стягнення боргу з ТОВ "Бурос-М" та ТОВ "Технологічний центр - Горки" на користь позивача.
В скарзі зазначено, що в ході здійснення виконавчого провадження майно ТОВ "Бурос-М" було продано на прилюдних торгах переможцю торгів гр. ОСОБА_7 З цих підстав виникла потреба переоформлення цим покупцем за собою права власності на придбане майно, для чого слід було скасувати арешт на майно, який попередньо було накладено органом ДВС.
Постановою про звільнення майна боржника з-під арешту від 02.12.2011 року з-під арешту було звільнено продані на торгах вбудовано-прибудовані приміщення ТОВ "Бурос М" № 1,2,3,18,19,20,25,27 за адресою вул. Леніна, 5. Постанова затверджена начальником ЦВ ДВС Черкаського міського управління юстиції.
Як вбачається із наявних у справі документів, 23.11.2011 року вже відбулися прилюдні торги із продажу майна боржника - ТОВ "Бурос-М". За доводами учасників процесу, продане майно одночасно було предметом іпотеки даного підприємства перед скаржником.
В матеріалах справи відсутні докази оскарження результатів прилюдних торгів зацікавленими особами.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що за наявності факту продажу майна з прилюдних торгів державний виконавець зобов'язаний скасувати арешт на продане майно, щоб не перешкоджати новому власнику-переможцю торгів зареєструвати на себе право власності на придбане майно і порушення прав позивача по справі при цьому не відбувається.
Позивач не довів ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції факту порушення його прав скасуванням арешту на майно, яке вже було продано з прилюдних торгів.
Заявник наполягає на тому, що питання про потребу оскарження результатів торгів через подачу самостійного позову банком остаточно ще не вирішено, а отримані від продажу майна кошти він не вважає законними, оскільки в призначенні платежу ДВС не вказав всіх реквізитів для зарахування банком коштів на погашення боргу за певним кредитним договором.
Скаржник вважає, що вчинення державним виконавцем незаконної дії, що суперечить ст. 19 Конституції України (скасування арешту не узгоджено із керівником виконавчої групи, ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" не дозволяє знімати арешт, спірна постанова може бути оскаржена будь-ким у майбутньому), навіть без настання негативних наслідків для банку - порушує його права та є підставою для визнання постанови недійсною.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що порушення по формі документу не є безумовною і достатньою підставою для скасування документу, правильного по суті і який не спричинив настання негативних наслідків для скаржника.
Крім того, через оскарження постанови про звільнення майна боржника з-під арешту скаржник не має права забезпечувати собі подачу в майбутньому скарг і позовів щодо результатів прилюдних торгів, з якими він не згоден, оскільки скарги на дії ДВС подаються для захисту та відновлення вже порушеного права, а не для забезпечення виконання рішень судів по майбутніх позовах.
Позивачем не доведено, що скасування арешту на продане з прилюдних торгів майно може спричинити негативні наслідки для нього.
Наказом Міністерства юстиції України від 17 травня 2004 р. № 37/5 затверджено Порядок утворення та функціонування виконавчих груп при органах державної виконавчої служби, даний порядок розроблено з метою встановлення єдиного механізму утворення і функціонування виконавчих груп при органах державної виконавчої служби та забезпечення належного виконання рішень судів та інших органів (далі - Порядок).
Відповідно до п. 3.7. даного Порядку, члени виконавчої групи при здійсненні виконавчих дій за виконавчим провадженням: узгоджують з керівником виконавчої групи напрями проведення виконавчих дій при примусовому виконанні виконавчого провадження. Члени виконавчої групи здійснюють необхідні заходи щодо своєчасного й повного виконання виконавчого провадження та наділені іншими правами та обов'язками, установленими для державного виконавця Законом і явно діють при цьому як самостійні процесуальні суб'єкти без потреби візування та узгодження кожного конкретного документа.
В Порядку ніде не вказано, що узгодженню з керівником групи шляхом візування підлягають абсолютно всі документи, які приймаються державним виконавцем і це було б неможливо з технічної точки зору - таких документів багато, а керівник групи знаходиться у м. Києві.
Пунктом 4.6. Порядку передбачено, що процесуальні документи видаються державними виконавцями, що входять до виконавчої групи, за погодженням або на виконання розпоряджень та доручень керівника виконавчої групи. Відповідні документи, у разі необхідності, затверджуються печатками органів ДВС, державні виконавці яких входять до складу виконавчої групи.
Заявник не довів, що оскаржувана постанова суперечить тим виконавчим діям, які державному виконавцю слід проводити в рамках норм Закону України "Про виконавче провадження".
В матеріалах справи відсутні докази про проведення внутрішнього розслідування в органі ДВС з приводу незаконності дій державних виконавців та самовільного вчинення ними неузгоджених дій в ході виконавчого провадження.
Заявником не доведено, що неузгодженість дій працівників ДВС із керівником виконавчої групи по веденню виконавчого провадження тягне за собою безумовне визнання дій чи постанов державного виконавця незаконними.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вказаний Порядок утворення та функціонування виконавчих груп при органах державної виконавчої служби, як підзаконний нормативний акт, є лише внутрішнім документом ДВС для організації його роботи в рамках вчинення виконавчого провадження, він не може і не встановлює нових правил вчинення виконавчих дій всупереч нормам Закону України "Про виконавче провадження" і до цього документу не мають ніякого стосунку інші учасники виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 50 Закону України "Про іпотеку" після продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах або продажу предмета іпотеки відповідно до статті 38 цього Закону припиняються будь-які права та вимоги інших осіб на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, які виникли після державної реєстрації іпотеки за іпотечним договором, згідно з яким було звернене стягнення на предмет іпотеки. Це правило не застосовується у разі придбання предмета іпотеки іпотекодавцем.
Тобто, арешт майна, яке було продано з прилюдних торгів гр. ОСОБА_7, збереженим бути не може, зокрема, в інтересах захисту права власності на майно переможця торгів, а тому дії державного виконавця по прийняттю постанови про звільнення майна боржника з-під арешту від 02.12.2011 року та сама постанова по суті вирішених питань є законними.
В свою чергу, порушення форми документу саме по собі ще не є достатньою підставою для визнання постанови незаконною.
Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не довів наявності порушеного права банку та підстав для скасування постанови державного виконавця Центрального відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції Косолапа В.І. від 02.12.2011 року про звільнення майна боржника з-під арешту, а тому у задоволенні скарги стягувача (позивача) відмовлено правомірно.
Відповідно до ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.
За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє (див. п.8 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 28.03.2002 р. №04-5/365).
Колегія суддів критично відноситься до доводів апеляційної скарги, оскільки при скасуванні постанови державного виконавця Центрального відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції Косолапа В.І. від 02.12.2011 року про звільнення майна боржника з-під арешту було дотримано норми чинного законодавства.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку , що оскаржувана ухвала Господарського суду Черкаської області від 05.01.2012 у справі № 16/2447 відповідає нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст..ст.99, 101, 103,105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1.Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.01.2012 у справі № 16/2447 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" - без задоволення.
2.Матеріали справи №16/2447 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Головуючий суддя Кондес Л.О.
Судді Ропій Л.М.
Рябуха В.І.