01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
30.05.2012 № 21/032-12
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорної Л.В.
суддів: Смірнової Л.Г.
Тищенко О.В.
при секретарі
Дмитрина Д.О.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_3 (представник за довіреністю);
від відповідача - ОСОБА_4 (представник за довіреністю)
розглянувши апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком»
на ухвалу
господарського суду
Київської області
від
23.04.2012 року
по справі
№ 21/032-12 (суддя - Ярема В.А.)
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр»
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком»
про
стягнення 337 526,97 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20 березня 2012 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком», що знаходяться на його банківських рахунках у розмірі 337 526,97 грн. У задоволені решти заяви про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23 квітня 2012 року у справі № 21/032-12 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» про зміну виду забезпечення позову та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком» про скасування заходів до забезпечення позову задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Київської області від 20 березня 2012 року у справі № 21/032-12 в частині накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком», що знаходяться на його банківських рахунках у розмірі 336 629,04 грн. скасовано. В решті ухвалу Господарського суду Київської області від 20.03.2012 року у справі № 21/032-12 залишено без змін.
Накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком», що знаходяться на його банківському рахунку НОМЕР_1, відкритому у ПАТ «Креді Агріколь Банк», у розмірі 80 126,76 грн.
Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Агроком» відчужувати будь-яке належне йому майно вартістю в межах 256 502,28 грн.
У задоволені решти клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» про зміну виду забезпечення позову та заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком» про скасування заходів до забезпечення позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроком» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 23.04.2012 року по справі № 21/032-12 про заміну заходів забезпечення позову ТОВ «Арсенал-Центр».
Апеляційна скарга мотивована тим, що накладення арешту на майно відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування заходів забезпечення позову» можливе на індивідуально визначене майно.
Як зазначає апелянт предметом позову по даній справі є стягнення заборгованості, а накладення арешту на майно, індивідуально не визначене, позбавляє підприємство використовувати все без винятку майно у господарській діяльності.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2012 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком» прийнято до провадження.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити ухвалу Господарського суду Київської області від 23 квітня 2012 року у справі № 23/032-12 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Позивач зазначає, що 28 березня 2012 року постановою головного державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження ВП № 31936059 було відкрито виконавче провадження з виконання ухвали господарського суду Київської області від 20 березня 2012 року.
11.04.2012 року постановою головного державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міського управління юстиції про закінчення виконавчого провадження постановлено: виконавче провадження з примусового виконання ухвали від 20.03.2012 року № 21/032-12 закінчити у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
В процесі виконавчого провадження було встановлено, що на рахунках відповідача недостатньо коштів для забезпечення виконання судового рішення, а тому позивач звернувся до суду із заявою про зміну виду забезпечення шляхом накладення арешту на майно, що належить ТОВ «Агроком» та заборонити вчиняти будь-які дії щодо відчуження.
Приймаючи оскаржувану ухвалу Господарський суд Київської області, як стверджує позивач, вчинив дії щодо гарантії задоволення позовних вимог.
Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження державного виконавця міського відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції від 07.05.2012 року накладено арешт на кран мостовий електричний (в/п 10т) № 375, балансова залишкова вартість 562 866,34 грн.; кран мотовий одно балочний CXST x 22,5 г/п 10т. балансова залишкова вартість 390 923,22 грн.; кран мостовий одно балочний CXST x 10,5 г/п 5т. балансова залишкова вартість 97 188,41 грн.
В оскаржуваній ухвалі, як відзначає позивач, Господарський суд Київської області зазначив, що забороняється відчужувати майно ТОВ «Агроком» в межах 256 502,28 грн.
Апелянтом подані письмові пояснення.
ТОВ «Агроком» подало заяву про зміни до апеляційної скарги від 26.04.2012 року на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.04.2012 року у справі № 21/032-12, а саме: змінити ухвалу Господарського суду Київської області від 23.04.2012 року по справі № 21/032-12. Скасувати п.п. 3, 4 резолютивної частини даної ухвали про арешт грошових коштів в розмірі 80 126,76 грн. та заборону відчуження майна ТОВ «Агроком» на суму 256 502,28 грн.
Заява мотивована тим, що позивачем при звернені із завою про забезпечення позову не доведено належними та допустимими доказами, що невжиття заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду; поданий позивачем лист учасника відповідача ОСОБА_6 згідно з приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України не може бути доказом у господарському процесі. Відсутній будь-який причинно-наслідковий зв'язок між обставинами, викладеними в листі учасника відповідача ОСОБА_6 та вірогідною неможливістю виконання рішення у майбутньому.
Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII Господарського процесуального кодексу України.
Положення розділів I - XI Господарського процесуального кодексу України мають загальний характер і можуть застосовуватись апеляційним судом з урахуванням конкретних обставин, оскільки під час розгляду справи в апеляційній інстанції суд відповідно до частини першої статті 101 Господарського процесуального кодексу України повторно розглядає справу та згідно із статтею 103 Господарського процесуального кодексу України має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.
23.05.2012 року в судовому засіданні оголошувалась перерва.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2012 року продовжено строк розгляду справи в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» подало додаткові пояснення до відзиву, Товариство зазначає, що ухвала від 23.04.2012 року не погіршує фінансове становище відповідача, так як не забороняє користуватись майном, яке належить відповідачу, навіть тим на, яке накладено арешт, тому що арешт полягає у забороні відчужувати майно в межах 256 502,28 грн.
Також позивач зазначає, що в травні 2012 року на адресу ОСОБА_6, який є учасником позивача надійшов лист від 26.03.2012 року № 83, в якому Директор відповідача зазначає, що підприємство взагалі не працює.
Рішенням Господарського суду Київської області від 21 травня 2012 року № 21/032-12 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» задоволені повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» 337 526,97 грн. заборгованості та судовий збір.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20 березня 2012 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком», що знаходяться на його банківських рахунках у розмірі 337 526,97 грн. У задоволені решти заяви про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23 квітня 2012 року у справі № 21/032-12 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» про зміну виду забезпечення позову та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком» про скасування заходів до забезпечення позову задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Київської області від 20 березня 2012 року у справі № 21/032-12 в частині накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком», що знаходяться на його банківських рахунках у розмірі 336 629,04 грн. скасовано. В решті ухвалу Господарського суду Київської області від 20.03.2012 року у справі № 21/032-12 залишено без змін.
Накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком», що знаходяться на його банківському рахунку НОМЕР_1, відкритому у ПАТ «Креді Агріколь Банк», у розмірі 80 126,76 грн.
Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Агроком» відчужувати будь-яке належне йому майно вартістю в межах 256 502,28 грн.
У задоволені решти клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» про зміну виду забезпечення позову та заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком» про скасування заходів до забезпечення позову відмовлено.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
У відповідності до статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Про забезпечення позову виноситься ухвала.
Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Не допускається забезпечення позову шляхом заборони: проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення; надавати емітентом, реєстратором, зберігачем, депозитарієм реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства; участі акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
У відповідності до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Належно допустимих доказів позивач в порушення статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України не подав і матеріали справи не містять, а посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Крім того, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Приймаючи оскаржувану ухвалу Господарський суд Київської області, в порушення зазначеного, не надав належної оцінки щодо наслідків обраного заходу до забезпечення позову.
Окрім того, суд першої інстанції в порушення статті 67 Господарського процесуального кодексу України, п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» не зазначив індивідуальних ознак майна, на яке накладено арешт.
Накладення арешту на грошові кошти можливе тільки на видаткову частину, а не на надходження коштів на рахунки, тобто заборона розпоряджатись коштами до виконання рішення, а не блокування їх надходження. Тобто не повинна блокуватись господарська діяльність особи, яка передбачена нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Законом України «Про господарські товариства».
Разом з цим, чинний Господарський процесуальний кодекс України не передбачає зміну заходу забезпечення позову.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що Господарський суд Київської області, всупереч ст.ст. 42, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, змінив вид забезпечення позову.
За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком» підлягає задоволенню частково, а ухвала Господарського суду Київської області від 23 квітня 2012 року у справі № 21/032-12 - скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком» задовольнити частково, ухвалу Господарського суду Київської області від 23 квітня 2012 року скасувати.
2. Копії матеріалів справи № 21/032-12 повернути Господарському суду Київської області.
3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Головуючий суддя Чорна Л.В.
Судді Смірнова Л.Г.
Тищенко О.В.
31.05.12 (відправлено)