12 липня 2006 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого: судді Фадєєвої Н.М.
суддів: Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.
при секретарі: Кулеша А.О.
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Чернігівського обласного благодійного фонду «Олімп» на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2005 року, у справі за позовом Чернігівського обласного благодійного фонду «Олімп» до Чернігівської міжрайонної Державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання недійсним податкового повідомлення рішення,-
Чернігівський обласний благодійний фонд «Олімп» звернувся до суду з позовом до Чернігівської міжрайонної Державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 0000072600/0 від 22.04.2005 року про застосування податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 470 955 грн., в тому числі основного платежу в сумі 312 270,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 158 685,00 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що вказане податкове повідомлення - рішення прийняте на підставі акту перевірки, який не відповідає фактичним обставинам справи, а саме: податковий орган неправильно кваліфікував передачу майна благодійному фонду, вважаючи вказану передачу - передачею у власність, хоча це не відповідає дійсності. Спірне податкового повідомлення - рішення прийнято відповідачем в порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Позивач вважає, що вимоги податкового законодавства ним не порушені.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 09 серпня 2005 року позов задоволено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2005 року апеляційну скаргу відповідача-Чернігівської МДПІ задоволено, рішення господарського суду Чернігівської області від 09.08.2005 року скасоване та постановлено нове судове рішення, яким у позові відмовлено.
В касаційній скарзі Чернігівський обласний благодійний фонд «Олімп» просить зазначену постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2005 р. скасувати як таку що прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, та залишити в силі рішення господарського суду Чернігівської області від 09.08.2005 року.
У запереченнях на касаційну скаргу відповідач зазначає про необґрунтованість касаційних вимог позивача, просить залишити оскаржувану постанову без змін, а касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що Київським апеляційним господарським судом в повному обсязі встановлені всі обставини справи, висновки суду відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Заслухавши доповідь судді - доповідача Бим М.Є., перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов Чернігівського обласного благодійного фонду «Олімп» суд першої інстанції свої висновки обґрунтовував тим, що встановив відсутність підстав вважати переданим майно КСП фірми «Квіти Чернігова» - позивачу- Чернігівському обласному благодійному фонду «Олімп» у 3 кварталі 2001 року, відповідно у позивача «Олімп» відсутній обовязок подавати відповідачу податкову декларацію з податку на прибуток за цей звітний період.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що майно КСП фірми «Квіти Чернігова» позивачем передано СП «Росинка» - 30.08.2001 року, право ж власності на момент передачі на майно КСП «Квіти Чернігова» до СП «Росинка» не перейшло, оскільки перереєстрацію СП «Росинка» здійснено 31.10.2001 року.
Проте з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна.
Відповідно до ст. 4 ЦК України 1963 року, який був чинний на час передачі майна, цивільні права і обовязки виникають з підстав, передбачених законодавством, а також з дій громадян і організації, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов»язки.
Згідно з договором від 11.07.2001 року , укладеним між Чернігівським обласним благодійним фондом «Олімп» і колективом КСП фірми «Квіти Чернігова», Фонд зобовязується одержати у господарство у повному обсязі майно, що належить КСП фірмі «Квіти Чернігова». 19.07.2001 року складено Акт передачі майна КСП фірми «Квіти Чернігова», за яким ЧОБФ «Олімп» приймав майно, що належить цьому підприємству, майно передано безоплатно. Згідно Акту від 30.08.2001 року СП «Росинка» приймає все майно, яке належить ЧОБФ «Олімп».
Ст. 128 ЦК України 1963 року передбачає, що право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Таким чином судами не встановлено статус майна КСП фірми «Квіти Чернігова», що передавалось від КСП фірми «Квіти Чернігова» до ЧОБФ «Олімп» в період з моменту передачі його 30.08.2001 року ЧОБФ «Олімп» до моменту здійснення перереєстрації статуту СП «Росинка», внаслідок приєднання КСП «Квіти Чернігова» до СП «Росинки», коли остання стає правонаступником всіх прав і обовязків колективного сільськогосподарського підприємства «Квіти Чернігова».
В актах прийому від 19.07.2001 р. і від 30.08.2001 р. відсутні чіткі визначення майна, яке передається.
Судами першої і апеляційної інстанції вказана обставина не досліджувалась й відповідно не оцінювалась належним чином в порушення ст. 43 ГПК України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Розглядаючи і вирішуючи даний спір суди не врахували вимоги Конституції України та ст. 43 ГПК України.
Касаційна інстанція не має повноважень встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішеннях судів першої чи апеляційної інстанції чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Оскільки прийняті по суті справи судові рішення ґрунтувалися на неповно»ясованизх обставинах, які входять до предмету доказування, то касаційна інстанція позбавлена можливості зробити висновок про правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права. За таких підстав рішення судів підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Керуючись ст.ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Касаційну скаргу Чернігівського обласного фонду «Олімп» задовольнити частково.
Рішення господарського суду Чернігівської області від 09 серпня 2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2005 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду Чернігівської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: