Ухвала від 22.05.2012 по справі 2а-1933/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1933/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

УХВАЛА

Іменем України

"22" травня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі Сидоренко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Едіпресс України»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень -рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва №0009072307 від 24 жовтня 2011 року та податкове повідомлення -рішення №0009082307 від 24 жовтня 2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 березня 2012 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем зроблені помилкові висновки про неправомірність включення позивачем до складу валових витрат суми від'ємного значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року (до якого входить і сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за результатами діяльності за 2010 рік) до складу валових витрат за ІІ квартал 2011 року, оскільки відповідачем невірно протлумачено положення ч.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Едіпресс України»зареєстрована як юридична особа та є платником податку на прибуток підприємств.

Так, Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Едіпресс України»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 30 червня 2011 року, за результатами якої складено акт від 07 жовтня 2011 року №1325/23-7/31057188.

В ході проведеної перевірки відповідачем встановлено, що позивачем порушено:

- п.150.1 ст.150 розділу ІІІ Податкового кодексу України, внаслідок чого безпідставно віднесено до складну валових витрат за ІІ квартал 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) всього на суму 16 774 149 грн. Зменшено збитки всього в сумі 14 977 012 грн. в тому числі і за ІІ квартал 2011 року в сумі 14 977 012 грн. та занижено податок на прибуток всього в сумі 413 342 грн. в тому числі за ІІ квартал 2011 року в сумі 413 342 грн.;

- п.16.13 ст.16 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»в частині недотримання вимог щодо перерахування податків, зазначених у ст.13 даного Закону, які повинні здійснюватись до/або разом із здійсненням таких виплат;

- п.п.177.8 ст.177 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з висновками даного акту позивач надіслав на адресу позивача заперечення до даного акту. Рішенням Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 19 жовтня 2011 року №13438/10/23-711 подані заперечення залишенні без задоволення, висновки акту перевірки -без змін.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва 24 жовтня 2011 року прийняті: податкове повідомлення -рішення №0009082307 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 413 342 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 грн. та податкове повідомлення -рішення №0009082307 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на 14 977 012 грн.

Відповідно до п.6.1 ст.6 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»(чинного до 01 квітня 2011 року) визначено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до п.22.4 ст.22 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»(чинного до 01 квітня 2011 року) визначено, що у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не заперечує правомірність включення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за підсумками діяльності 2010 року до складу валових витрат за І квартал 2011 року.

Відповідно до ч.1 розділу ХІХ Прикінцевих положень Податкового кодексу України цей кодекс набирає чинності з 01 січня 2011 року, крім, зокрема, розділу ІІІ цього Кодексу, який набирає чинності з 01 квітня 2011 року.

Відповідно до п. 150.1. ст.150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до ч.1 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

В той же час, ч.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України встановлено, що п.150.1 ст.150 Кодексу застосовується у 2011 року з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу

2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Проаналізувавши наведені норми, колегія суддів приходить до висновку, що норми пункт 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового Кодексу України не містять заборони на врахування, починаючи з другого кварталу 2011 року, збитків, які виникли до 01 січня 2011 р., а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Така ж позиція викладена і в листі Комітету Верховної Ради України по питанням фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 18 жовтня 2011 р. № 04-39/10-1052.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність відповідачем правомірності прийняття ним оскаржуваних податкових повідомлень -рішень.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 березня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Ухвалу складено в повному обсязі 25.05.12

Попередній документ
24367831
Наступний документ
24367833
Інформація про рішення:
№ рішення: 24367832
№ справи: 2а-1933/12/2670
Дата рішення: 22.05.2012
Дата публікації: 05.06.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі: