Справа: № 2-а-13411/11 Головуючий у 1-й інстанції: Дмитренко А.М.
Суддя-доповідач: Троян Н.М.
Іменем України
"15" травня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Троян Н.М.,
суддів Твердохліб В.А., Костюк Л.О..,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Білій Церкві на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в місті Білій Церквй про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,-
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Білій Церкві про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити пенсію у відповідності до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 01 червня 2010 року.
Ухвалою білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 січня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 01.06.2010 року по 29.06.2010 року залишений без розгляду.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2011 року вищевказаний адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою пенсійного віку, яка віднесена до 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату.
Нарахування позивачу пенсії відповідно до положень ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року по ст. 39 вказаного Закону а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року відповідач неправомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст.. 39 зазначеного Закону.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову та зобов'язав відповідача нарахувати та виплатити пенсію у відповідності до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 07 квітня 2010 року, оскільки відповідно до ч. 2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, доводи апеляційної скарги та апелянта спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства, через що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197,198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Біла Церква - залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2011 року -без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Твердохліб В.А.
Костюк Л.О.