Справа: № 2а-7943/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
Іменем України
"19" квітня 2012 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -судді Земляної Г.В.
суддів Аліменка В.О., Петрика І.Й.
за участю секретаря Рижкової Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фрегат" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фрегат" до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про визнання рішення протиправним,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - "Фрегат" звернулось до суду з позовною заявою до державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про визнання протиправним рішення № 52 про опис майна у податкову заставу.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - "Фрегат" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального та винести нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити . В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засіданні, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.
Згідно зі п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 26 травня 2011 р. Державною податковою інспекцією у Деснянському р-ні м. Києва на підставі статті 89 Податкового кодексу України було прийнято Рішення № 52 про опис майна позивача у податкову заставу.
Вказане рішення було прийнято у зв'язку з тим, що відповідно до даних облікових карток особових рахунків Товариства з обмеженою віджповідальністю "Торговий дім - "Фрегат" обліковується заборгованість позивача по адміністративним штрафам та іншим санкціям.
Зазначені суми занесені Державною податковою інспекцією у Деснянському р-ні м. Києва до облікової картки платника-позивача, на підставі рішень Департаменту САТ ДПА України про застосування до ТОВ "Торговий дім - "Фрегат" наступних фінансових санкцій:
- рішення від 26.01.2011 р. № 000406 на суму 3 400,00 грн. за порушення статті 15-2 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову прийшов до висновку, що рішення відповідача про опис майна ТОВ "Торговий дім - "Фрегат" у податкову заставу № 52 від 26.05.2011 р. є законним.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 26 травня 2011р. ДПІ у Деснянському районі м. Києва було прийнято Рішення №52 про опис майна боржника.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.
Відповідно до пункту 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. При цьому пунктом 88.2 статті 88 ПК України встановлено, що право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Пунктом 89.1 статті 89 ПК України встановлено, що право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Пунктом 89.2 статті 89 ПК України передбачено право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Відповідно до пункту 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг .
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване Рішення прийнято в зв'язку з тим, що відповідно до даних облікових карток особових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім- «Фрегат» обліковується заборгованість по адміністративним штрафам та іншим санкціям у розмірі 62 779,00.
Вказані суми занесені Державною податковою інспекцією у Деснянському районі до облікової картки платника - Позивача. на підставі Рішень Департаменту САТ ДПА України про застосування до ТОВ «Торговий Дім -«Фрегат»фінансових санкцій, а саме: Рішення від 10 грудня 2010р. №000370 на суму 61 079,00 грн. за порушення ст. 11 Закот України від 19.12.1995р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»та Рішення від 26 січня 2011р. №000406 на суму 3 400,00 грн. за порушення ст. 15-2 Закону України від 19.12.1995р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Однак, на момент винесення Рішення № 52 про опис майна у податкову заставу вказані рішення Департаменту САТ ДПА України оскаржувались позивачем в судовому порядку.
Так, з матеріалів справи вбачається, що Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2011 року по справі №2а-633/11/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім - «Фрегат»до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України про визнання протиправним та недійсним рішення про застосування фінансових санкцій від 10 грудня 2010 року №000370, позов задоволено та визнано протиправним та скасовано рішення про застосування рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України про застосування фінансових санкцій від 10 грудня 2010 року №000370 в розмірі 58880,00 грн., яка на даний час не набрала законної сили.
Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фрегат»подана позовна заява про визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій від 26 січня 2011 року №000406 в розмірі 3400,00 грн.
Разом з тим, матеріали справи свідчать, що позивач повідомляв відповідача про оскарження вказаних рішень в судовому порядку листами від 11 березня 2011 року вих.№11/03/11-1 та від 21 березня 2011 року вих.№21/03/11-1, від 22 березня 2011 року вих.№22/03/11-2, від 05 травня 2011 року вих.05/05/11-2, від 19 травня 2011 року вих.№19/05/11-1 (а.с.21-25).
Таким чином колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції помилково не прийняв до уваги вказані обставини.
Таким чином, суми зобов'язань вказані в зазначених Рішеннях не були узгоджені на час прийняття оскаржуваного Рішення №52 про опис майна у податкову заставу, а тому вказані фінансові санкції не є податковим боргом, таким чином до них не може застосовуватись право податкової застави.
Відповідності до п. 56.15 ПК України вказані суми санкцій вважаються неузгодженими в зв'язку із їх оскарженням до суду: «56.15. Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.
З наведеного видно, що приймаючи Рішення про застосування податкової застави Відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень, це виходить з того, що контроль за надходженням не передбачає застосування податкової застави, такий висновок можна зробити й з огляду на те що таке право виникає виключно за умови якщо органом ДПС було б надіслано платнику податкове повідомлення-рішення і таке податкове повідомлення рішення, на момент винесення Рішення про застосування податкової застави, було б узгодженим.
Таким чином податкове повідомлення-рішення не було надіслане, тобто Відповідачу неможливо встановити строк виникнення права на податкову заставу, так як такі строки як вже зазначалось починають свій перебіг з моменту направлення податкового повідомлення - рішення, а рішення про застосування фінансових санкцій не є тотожним податковому повідомленню - рішенню.
Підсумовуючи, Позивач приходить до висновку, що Рішення про застосування податкової застави прийнято у невідповідності з нормами Податкового кодексу України, в порушення Постанови КМУ від 2 червня 2003 р. N 790 та ЗУ від 19.12.1995р. №481/95-ВР, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про задоволення позову.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Таким чином вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.
Керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фрегат" -задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2011 року - скасувати.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фрегат" до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про визнання рішення протиправним задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва від 26 травня 2011 року №52 про опис майна у податкову заставу.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 24 квітня 2012 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Земляна Г.В.
Судді: Аліменко В.О.