Справа: № 2а/2570/3762/11 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В.
Суддя-доповідач: Шостак О.О.
Іменем України
"24" квітня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Шостака О.О.,
суддів: Горяйнова А.М., Грибан І.О.,
при секретарі: Лелюх М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу приватного підприємства «Максимус»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.08.2011 року у справі за позовом приватного підприємства «Максимус»до Державної податкової адміністрації у Чернігівській області про визнання рішення неправомірним, -
Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової адміністрації у Чернігівській області про визнання рішення неправомірним, що оформлено наказом №123 від 28.03.2011 р. про проведення фактичної перевірки приватного підприємства «Максимус».
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.08.2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.03.2011 року в.о. голови Державної податкової адміністрації у Чернігівській області було видано наказ №123 про проведення фактичних перевірок на підставі пп. 20.1.4, пп. 20.1.29 п.20.1 ст.20, пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, п.80.1, п.80.2, п.80.8, п.82.3 ст.82 Податкового кодексу України, ст.15, ст.16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»ст.16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Положення про ведення касових операцій у національний валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, з метою здійснення контролю за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, торгових патентів та ліцензій, яким було доручено провести перевірки суб'єктів господарювання, які проводять розрахунки зі споживачами за готівку у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг згідно додатку, що є невід'ємною частиною даного наказу.
Згідно додатку до наказу від 28.03.2011 р. №123 в переліку суб'єктів господарювання вказано ПП «Максимус»з урахуванням його господарського об'єкту.
На підставі наказу заступником голови Державної податкової адміністрації у Чернігівській області було оформлено направлення від 28.03.2011 р. №140, №141 на проведення у термін до 29.03.2011 р. фактичної перевірки приватного підприємства «Максимус»з питань дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Податкового кодексу України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Положення про ведення касових операцій у національний валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637.
Позивач вважаючи, що вказаний наказ є незаконним звернувся з відповідним позовом до суду.
Чернігівський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову.
Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Відповідно до пп. 75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно із п.80.1 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки (п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 80.5 ст.80 Податкового кодексу України допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Пунктом 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.
Аналіз вказаних вище норм та матеріалів справи вказує на те, що оскаржуваний наказ від 28.03.2011 р. №123 про проведення фактичної перевірки ПП «Максимус»було видано в.о. голови Державної податкової адміністрації у Чернігівській області за формою та із зазначенням всіх реквізитів, відповідно до вимог Податкового кодексу України, що свідчить про правомірність дій відповідача щодо видання вказаного вище наказу.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позову.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За таких підстав, апеляційну скаргу -необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196,198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
В задоволенні апеляційної скарги приватному підприємству «Максимус»-відмовити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.08.2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Шостак О.О.
Судді: Горяйнов А.М.
Грибан І.О.