Справа: № 2а-2/11 Головуючий у 1-й інстанції: Прокулевич В.С.
Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
"17" квітня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Мацедонської В.Е.,
суддів Аліменко В.О., Лічевецького І.О.,
при секретарі Гринчуку В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3 на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, товариства з обмеженою відповідальністю «Комакс»до виконавчого комітету Уманської міської ради, Уманської міської ради Черкаської області, КП «Уманьтеплокомуненерго»про скасування рішень суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії,-
Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 травня 2011 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ТОВ «Комакс»до виконавчого комітету Уманської міської ради, Уманської міської ради Черкаської області, КП «Уманьтеплокомуненерго»про скасування рішень суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_2 та представник позивача ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що при прийнятті рішень відповідачами було порушено положення Регіональної угоди з основних напрямків соціально-економічного захисту населення на 2008-2010 роки, положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги»щодо соціального захисту населення при оплаті за житлово-комунальні послуги та положення галузевої Угоди між Міністерством з питань житлово-комунального підприємства України та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промислової політики, побутового обслуговування населення України на 2007-2009 роки. Апелянти зазначають, що відповідачами до підвищення тарифів не проведені громадські слухання, не врахована думка мешканців м.Умані щодо введення двоставкового тарифу, а також не враховано, що зростання тарифів випереджає зростання доходів населення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
Судом першої інстанції встановлено, що позивачі є споживачами теплової енергії, яка постачається тепловим обладнанням, підключеним до системи центрального джерела теплопостачання, КП «Уманьтеплокомуненерго». Оплата за отриману теплову енергію споживачами здійснюється за показниками лічильників обліку теплової енергії.
З метою забезпечення населення міста житлово-комунальними послугами необхідного рівня та якості, відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 року №955 «Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води»із змінами та доповненнями, на підставі наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 08 вересня 2000 року №191 «Про затвердження Правил розрахунків двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду», рішенням Уманської міської ради №2.1-29/5 від 27 лютого 2008 року «Про затвердження тарифів на послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води»та рішенням виконавчого комітету Уманської міської ради №314 від 09 липня 2009 року «Про затвердження тарифів на послуги централізованого опалення та постачання гарячої води»було затверджено двоставкові тарифи з теплопостачання.
Рішенням Уманської міської ради №2.1-29/5 від 27 лютого 2008 року «Про затвердження тарифів на послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води»було затверджено двоставковий тариф: 0,91 грн. в місяць за 1 м2 опалювальної площі протягом року для споживачів із засобами обліку у 2008 році; 113,63 грн. за 1 Гкал. в опалювальний сезон (6 міс.) для споживачів із засобами обліку тепла у 2008 році.
Рішенням виконавчого комітету Уманської міської ради №314 від 09 липня 2009 року «Про затвердження тарифів на послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води»було вирішено встановити двоставкові тарифи: 1,31 грн. в місяць за 1 м2 опалювальної площі протягом року для споживачів із засобами обліку та без засобів обліку у 2009 році; 148,38 грн. за 1 Гкал. в опалювальний сезон (6 міс.) для споживачів із засобами обліку тепла у 2009 році.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, прийшов до висновку, що двоставкові тарифи на послуги з опалення в м.Умані, встановлені відповідно до оскаржуваних рішень, не суперечать вимогам діючого законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:
Згідно з ч.3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Відповідно до ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»(в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) встановлено повноваження органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг, до яких, зокрема, відносяться встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
У відповідності до ч.2 ст.14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»ціни/тарифи на комунальні послуги формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
Статтею 31 зазначеного Закону встановлено, що порядок формування цін/тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг першої і другої груп (п.п.1 та 2 ч.1 ст.14 Закону) визначає Кабінет Міністрів України. Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законом порядку. Разом з тим, органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Згідно ст.20 Закону України «Про теплопостачання»тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. Тариф на теплову енергію для споживача визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи повинні враховувати повну собівартість теплової енергії і забезпечувати рівень рентабельності не нижче граничного рівня рентабельності, встановленого Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Постановою Кабінету Міністрів України №955 від 10 липня 2006 року затверджений Порядок формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, який визначав механізм формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії підприємствами сфери теплопостачання та надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води.
Пунктом 9 вищезазначеного Порядку передбачено, що підприємства застосовують двоставкові тарифи на теплову енергію, затверджені в установленому порядку.
Пунктом 1.2 Правил розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 08 вересня 2000 року №191 (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин та дія яких поширювалась на всі теплопостачальні організації комунальної енергетики незалежно від їх відомчої належності та форми власності, а також на споживачів), передбачено, що рішення про перехід до розрахунків між споживачами та теплопостачальними організаціями за двоставковими тарифами приймається місцевими органами виконавчої влади та самоврядування.
Поняття двоставкового тарифу визначено у п.1.4 Правил розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду, відповідно до якого двоставковим тарифом є тариф на послуги теплопостачання, який складається з річної вартості обслуговування одиниці приєднаного теплового навантаження та вартості одиниці спожитої теплової енергії.
При цьому, в п.3 Правил розкрита структура двоставкового тарифу, пунктом 3.1 Правил передбачено, що плата за одиницю приєднаного теплового навантаження включає в себе умовно-постійну частину витрат теплопостачальної організації на виробництво, транспортування та розподілення теплової енергії. Плата за фактичний об'єм спожитої теплової енергії компенсує умовно-змінну частину витрат теплопостачальної організації.
Згідно ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування»акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що рішення Уманської міської ради №2.1-29/5 від 27 лютого 2008 року та виконавчого комітету Уманської міської ради №314 від 09 липня 2009 року в частині затвердження двоставкових тарифів на послуги з централізованого опалення є правомірними, які прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Посилання апелянтів на непроведення громадських слухань спростовується наявними в матеріалах справи публікаціями в газеті «Уманська зоря»повідомлень щодо проведення громадських слухань. Крім того, відповідачем надано довідку КП «Телекомпанія Умань»щодо телетрансляції громадських слухань з питання затвердження тарифів на послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, які відбулись 12 лютого 2008 року та транслювались в ефірі 15 лютого 2008 року, а також порядок ведення громадських слухань від 26 березня 2009 року.
Доводи апелянтів щодо неправомірного встановлення двоставкового тарифу судом не приймається, оскільки оскаржувані рішення прийняті на підставі економічно обгрунтованих планових витрат на виробництво житлово-комунальних послуг, які підтверджені висновками Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області №56 від 28 січня 2008 року та №47 від 25 березня 2009 року. Крім того, Державною інспекцією з контролю за цінами в Черкаській області в 2010 році проведено перевірку КП «Уманьтеплокомуненерго»щодо дотримання вимог чинного законодавства з питань порядку формування, встановлення та застосування тарифів на житлово-комунальні послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання, за результатами якої порушень при формуванні тарифів на послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води не встановлено (акт №0469 від 18 березня 2010 року).
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо пропущення річного строку, встановленого ст.99 КАС України, звернення до суду з вимогою про скасування рішення Уманської міської ради №2.1-29/5 від 27 лютого 2008 року, оскільки позивачі звернулись до суду в березні 2010 року, при цьому 08 березня 2008 року в офіційному засобі масової інформації -газеті «Уманська зоря»(№21) було опубліковано повідомлення про прийняття регуляторного акту та відповідно до рішення 29 сесії Уманської міської ради від 27 лютого 2008 року затвердження двоставкових тарифів на послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання для трьох категорій споживачів.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3 -залишити без задоволення.
Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 травня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 23 квітня 2012 року.
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Аліменко В.О.
Лічевецький І.О.