Категорія №8.1.5
Іменем України
25 травня 2012 року Справа № 2а/1270/3899/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Кравцової Н.В.,
при секретарі: Бойко В.В.,
за участю сторін:
представника позивача: Яковлєвої О.Б.,
представника відповідача: Сахаріленко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі до Державного підприємства «Донбасантрацит» про стягнення податкового боргу в сумі 2 222 057,47 грн.,-
21 травня 2012 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Донбасантрацит» про стягнення податкового боргу в сумі 2 222 057,47 грн., в обґрунтування якого зазначив наступне.
Державне підприємство «Донбасантрацит» зареєстровано Краснолуцькою міською радою 30.04.2033 за № 04051945Ю0010253.
Відповідача взято на податковий облік в Державній податковій інспекції у м. Красному Лучі.
За відповідачем утворився податковий борг у загальному розмірі 2 222 057,47 грн., у тому числі з земельного податку у розмірі 461 949,72 грн., зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 556 119,49 грн. та з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення - 1 203 988,26 грн. Наявність податкового боргу підтверджена податковими розрахунками відповідача та актом звірки.
Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг у загальному розмірі 2 222 057,47 грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив задовольнити позов.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, просив суд встановити спосіб виконання судового рішення шляхом сплати податкового боргу у сумі 2 222 057,47 грн. строком на 5 років шляхом сплати податкового боргу рівними частинами, починаючи з 29.06.2012 по 31.05.2017 згідно графіків розстрочення податкового боргу, зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Красному Лучі провести розстрочення у картках особових рахунків ДП «Донбасантрацит».
Пояснив, що часткове недофінансування підприємства призводить до неможливості своєчасно та в повному обсязі виплачувати заробітну плату, здійснювати загальнообов'язкові платежі до бюджету та державних цільових фондів, а також розрахуватись з кредиторами договірних зобов'язаннях. Станом на 01.05.2012р. на виконанні органів Державної виконавчої служби знаходяться рішення судів про стягнення з ДП «Донбасантрацит» заборгованості на загальну суму 655 млн. грн. З метою виконання рішень суду про стягнення з ДП «Донбасантрацит» заборгованості на користь соціальних фондів на загальну суму 32 541 тис. грн., державним виконавцем була винесена постанова про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно підприємства.
Також неможливість своєчасного та повного виконання соціальних зобов'язань пов'язана з відчуженням збагачувальних фабрик, які раніше входили до складу ДП «Донбасантрацит» (ГЗФ «Краснолуцька», ЦЗФ «Янівська» - відчужені за планами санації під час розгляду справ про банкрутство в 2000-2004 роках; ГЗФ «Ізвестій», ГЗФ «Міусинська», ГЗФ «Новопавлівська» - Фондом державного майна України передані в оренду), що в свою чергу ускладнило розподіл сортового вугілля, яке перебуває на території інших юридичних осіб та за умовами договорів на переробку має бути погоджено попередньо та своєчасно оплачуватись.
Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Згідно п.п. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків та зборі, зокрема, належить і плата за землю.
Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.
Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно з п. 57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 287.4 ст. 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.
Відповідно до п. 250.2 ст. 250 Податкового кодексу України платники податку на прибуток, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що відповідач - Державне підприємство «Донбасантрацит» зареєстровано Краснолуцькою міською радою 30.04.2033 за № 04051945Ю0010253, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Красному Лучі.
За відповідачем виник податковий борг у загальному розмірі 2 222 057,47 грн., у тому числі з земельного податку у розмірі 461 949,72 грн., зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 556 119,49 грн. та з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення - 1 203 988,26 грн., що підтверджується податковими розрахунками та деклараціями, поданими відповідачем до позивача (арк. справи 18-35).
Таким чином, заборгованість, що підлягає стягненню з відповідача складає 2 222 057,47 грн.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Закон України "Про систему оподаткування" втратили чинність.
Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини, щодо направлення відповідачу податкових вимог виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку разом із нормами Податкового кодексу України слід застосовувати також норми раніше діючого законодавства.
Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Згідно п.п. 6.2.3. п. 6.2 Закону № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Підпунктом 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.
Відповідно до ст. 6 Закону України № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) та з метою погашення податкового боргу податковим органом приймались заходи, передбачені Законом № 2181, а саме, 14.07.2003 відповідачу вручено першу податкову вимогу від 11 липня 2003 року № 1/127, що підтверджується особистим підписом його уповноваженого представника на корінці першої податкової вимоги. 18.08.2003 відповідачу вручено другу податкову вимогу від 18 серпня 2008 року № 2/131, що підтверджується особистим підписом його уповноваженого представника на корінці другої податкової вимоги (арк. справи 14, 15).
Однак зазначені заходи не призвели до позитивних результатів, сума боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.
Крім того між позивачем та відповідачем 21 травня 2012 року складено акт звірки суми податкового боргу, відповідно до якого визначена заборгованість відповідача в сумі 2 222 057,47 грн. Зазначений акт був підписаний уповноваженими особами підприємства та податкового органу. Таким чином, заявлена сума до відшкодування відповідачем визнана та підтверджена актом звірки.
Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 1, 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 3 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.
У разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Згідно частини 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Підстав для неприйняття визнання вимог подання відповідачем суд не вбачає.
Щодо заяви відповідача про встановлення способу виконання судового рішення суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.
У судовому засіданні представником відповідача було надано суду звіт про фінансові результати за 2011 рік, з якого вбачається, що підприємство є збитковим та має кредиторську заборгованість у сумі 799 809 грн.
Крім того, згідно акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.03.2012 між ДП «Вугілля України» та ДП «Донбасантрацит» по договору № 16-11/1-ЕН від 19.04.2011 за позивачем лічиться кредиторська заборгованість у сумі 70511989,67 грн.
Згідно акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.02.2012 між ДП «Вугілля України» та ДП «Донбасантрацит» по договору № 16-10/1-ЕН від 01.02.2010 за позивачем лічиться кредиторська заборгованість у сумі 176228524,95 грн.
04.04.2012 постановою державного виконавця ВДВС Краснолуцького міського управління юстиції накладено арешт на майно боржника (ДП «Донбасантрацит») та оголошено заборону на його відчуження по зведеному виконавчому провадженню про стягнення з ДП «Донбасантрацит» на користь УПФУ, Краснолуцького міського центру зайнятості населення, ВВДФССНВ та громадян - стягувачів з трудових відносин заборгованості у розмірі 32541242,78 грн.
Таким чином, суд вважає, що на час звернення позивача з вимогою про стягнення податкової заборгованості у сумі 2 222 057,47 грн., відповідач не має фінансової можливості сплатити вказаний борг, а тому обґрунтовано звернувся до суду із клопотання про встановлення способу виконання судового рішення.,
З урахуванням встановлених обставин, які підтверджують факт наявності у ДП «Донбасантрацит» кредиторської заборгованості, що свідчить про тяжке фінансове становище підприємства та відсутністю заперечень представника позивача, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України встановити Державному підприємству «Донбасантрацит» спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом сплати податкового боргу у розмірі 2 222 057,09 грн. строком на 5 років шляхом сплати податкового боргу рівними частинами по 3 254,09 грн. (три тисячі двісті п'ятдесят чотири гривні 09 копійок) з 29.06.2009 по 28.04.2017 та 31.05.2017 в сумі 3 254,63 грн. (три тисячі двісті п'ятдесят чотири гривні 63 копійки) згідно графіків, що додаються.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі до Державного підприємства «Донбасантрацит» про стягнення податкового боргу в сумі 2 222 057,47 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі до Державного підприємства «Донбасантрацит» про стягнення податкового боргу в сумі 2 222 057,47 грн. задовольнити.
Стягнути суму 2 222 057,47 грн. (два мільйона двісті двадцять дві тисячі п'ятдесят сім гривень 47 копійок) з Державного підприємства «Донбасантрацит» (94500, Луганська область, м. Красний Луч, вул. Косіора, 10; код 23446546) в дохід Державного бюджету України в рахунок погашення податкового боргу з наявних розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.
Встановити Державному підприємству «Донбасантрацит» строки і порядок виконання судового рішення шляхом сплати податкового боргу у розмірі 2 222 057,47 грн. строком на 5 років шляхом сплати податкового боргу рівними частинами по 3 254,09 грн. (три тисячі двісті п'ятдесят чотири гривні 09 копійок) з 29.06.2009 по 28.04.2017 та 31.05.2017 в сумі 3 254,63 грн. (три тисячі двісті п'ятдесят чотири гривні 63 копійки) згідно графіків, що додаються.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Красному Лучі внести відповідні зміни в картку особового рахунку платника податків - Державного підприємства «Донбасантрацит».
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
СуддяН.В. Кравцова