15.05.2012
Справа №11/2190/730/2012 Головуючий у 1 інстанції: Таранцов С.П. Категорія: ч. 2 ст. 307 КК України Доповідач: Гемма Ю.М.
іменем України
15 травня 2012 року м. Херсон
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого Гемми Ю.М.,
суддів Заіченка В.Л., Буженко Н.В.,
з участю прокурора Булах Д.С.,
захисника ОСОБА_1,
засудженого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 12 січня 2012 року, -
Цим вироком:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця м. Каховка, громадянина України, у силу ст. 89 КК
України такого, що не має судимості,
засуджено за ч.2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією ? майна.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування основного і додаткового покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.
Згідно п. 3, п. 4 ст. 76 КК України на нього покладені відповідні обов'язки.
Міра запобіжного заходу -підписка про невиїзд.
Вирішено питання про судові витрати та речові докази.
Вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він у невстановлений слідством час, при невстановлених слідством обставинах, шляхом зривання частин дикорослих рослин роду конопля, подальшого їх висушування та подрібнення, виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб -каннабіс висушений, який зберігав за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1, з метою подальшого незаконного збуту.
Він же, 24.09.2010 року біля 13:10 год., знаходячись за місцем своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, незаконно, шляхом продажу за 100 грн., збув ОСОБА_3 особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено -каннабіс висушений, масою 6,0 г.
Також, він же, 24.09.2010 року біля 14:20 год., повторно, знаходячись за місцем своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, незаконно, шляхом продажу за 100 грн., збув ОСОБА_4 особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено -каннабіс висушений, масою 6,0 г.
24.09.2010 року в період часу з 15:30 до 16:09 год. під час проведення огляду ОСОБА_2 та його речей, працівниками міліції виявлено та вилучено паперовий згорток з подрібненою речовиною рослинного походження, яка, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено -каннабіс висушений, масою 12,0 г., який ОСОБА_2, знаходячись на залізничній станції м. Таврійськ Каховського району Херсонської області, повторно зберігав при собі з метою подальшого незаконного збуту. Далі, 24.09.2010 року у період часу з 17:05 до 17:55 год., під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, працівниками міліції виявлено та вилучено згорток з подрібненою речовиною рослинного походження, яка згідно висновку фізико-хімічної експертизи № 377-х від 18.10.2010 року, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено -каннабіс висушений, масою 8,0 г., який ОСОБА_2, повторно, зберігав за місцем свого проживання з метою подальшого незаконного збуту.
Крім того, органами досудового слідства, ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що 07.09.2010 року близько 10:10 год., знаходячись біля магазину «Візит», розташованого на території ринку по вул. Кооперативна в м. Каховка Херсонської області, незаконно, шляхом продажу за 100 грн., збув ОСОБА_4 паперовий згорток з подрібненою речовиною рослинного походження, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено -каннабіс висушений, масою 4,0 г.
Він же, обвинувачується у тому, що 07.09.2010 року близько 21:40 год., повторно, знаходячись за місцем своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, незаконно, шляхом продажу за 100 грн., збув ОСОБА_3 паперовий згорток з подрібненою речовиною рослинного походження, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено -каннабіс висушений, масою 4,0 г.
Дані епізоди судом першої інстанції виключені з обвинувачення, оскільки факт оперативних закупок від 07.09.2010 року в судовому засіданні не доведено.
В апеляції прокурор просить вирок щодо ОСОБА_2 скасувати як незаконний суду у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону та м'якістю призначеного покарання, а справу направити на новий судовий розгляд суду, оскільки висновки суду про виключення з обвинувачення епізодів збуту наркотичних засобів 07.09.2010 року є необґрунтованими і суперечать матеріалам справи. Крім того, призначаючи засудженому покарання з застосуванням ст.75 КК України, суд взагалі не мотивував свого висновку про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, пояснення засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1, які заперечували проти задоволення апеляції прокурора, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції при розгляді справи допущено істотні порушення кримінально-процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону, які тягнуть за собою безумовне скасування вироку.
Згідно ст. 323 КПК України вирок суду має бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок тими доказами, які були розглянуті в судовому засіданні, і оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 334 КПК України та роз'яснень , які містяться в п.п.15-19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», із змінами внесеними згідно з Постанова Пленуму Верховного Суду України № 3 від 04.06.1992 р., № 12 від 03.12.1997 р., № 6 від 30.05.2008 р., - мотивувальна частина обвинувального вироку містити насамперед формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з обов'язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини й його мотивів. У цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази: обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання; мотиви зміни обвинувачення; у разі визнання частини обвинувачення необґрунтованою -підстави для цього. Суду належить дати аналіз усіх зібраних у справі доказів, тобто, всіх фактичних даних, які містяться в показаннях свідків, потерпілих, підсудних, у висновку експерта та інших джерелах доказів, які стверджують чи спростовують обвинувачення. При постановленні вироку суд колегіально чи суддя одноособово, в умовах, що виключають будь-яке втручання у вирішенні конкретних справ, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгулі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності для вирішення питань, зазначених у ст. 324 КПК України. Висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку у точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути мотивовано.
Керуючись ст. 65 КК України і ч. 2 ст. 334 КПК України суд також зобов'язаний мотивувати свої висновки щодо виду і міри покарання, яке слід призначити підсудному. Зокрема, суд повинен мотивувати призначення покарання у виді позбавлення волі, якщо санкція кримінального закону передбачає й інші покарання; звільнення від покарання з випробуванням; призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції Особливої частини КК України, або перехід до іншого більш м'якого основного виду покарання, не зазначеного в санкції статі за цей злочин.
Однак зазначених вимог закону судом дотримано не було.
Як вбачається зі змісту вироку, дійшовши висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, за епізодами збуту наркотичних засобів 24.09.2010 року, суд в той же час виключив з обвинувачення ОСОБА_2 епізоди збуту наркотичних засобів 07.09.2010 року.
З таким висновком суду погодитись неможна, оскільки він зроблений без належної перевірки всіх обставин справи і оцінки всієї сукупності доказів, отриманих під час досудового і судового слідства, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Суд зазначив, що не може прийняти в якості належних, достовірних і допустимих доказів показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які 07.09.2010 року проводили оперативні закупки наркотичних засобів у ОСОБА_2, при цьому не навів переконливих мотивів, із яких він відкидає докази обвинувачення, а лише обмежився посиланням на те, що вони давали непослідовні та суперечливі показання, а інших доказів, що підтверджують вину ОСОБА_2 в матеріалах справи немає.
Однак у той же час суд взяв за основу обвинувального вироку показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 -працівників міліції, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 - понятих, ОСОБА_4, ОСОБА_3 - закупників, які приймали участь у проведенні оперативних закупок наркотичних засобів, і давали послідовні показання про обставини події 07.09.2010 року і 24.09.2010 року на досудовому та судовому слідстві.
Показання цих свідків, суд не проаналізував і не дав їм відповідної оцінки в сукупності з іншими доказами і навів у вироку мотивів, з яких він відкидає та визнав їх неналежними, недопустимими, недостовірними і недостатніми, тобто ці докази обвинувачення судом не були поставлені під сумнів.
За таких обставин, висновок суду про те, що показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не можуть бути покладені в основу вироку та не відповідають іншим зібраним у справі доказам, не можна визнати правильним.
Надаючи перевагу показанням засудженого ОСОБА_2, який заперечував факти збуту наркотичних засобів, суд не зазначив мотивів, з яких він визнав ці його показання достовірними, та не звернув уваги на те, що вони суперечать зібраним та дослідженим у справі доказам, які ставлять під сумнів висновки суду як про його невинність за фактами збуту наркотичних засобів 07.09.2010 року, так і винність засудженого за епізодами збуту наркотичних засобів 24.09.2010 року, що є недопустимим.
Крім того, перевіряючи алібі засудженого, суд у вироку послався на показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про те, що він 07.09.2010 року і 24.09.2010 року ОСОБА_2 був на роботі, яким взагалі не дав ніякої оцінки щодо їх достовірності і допустимості на спростування обвинувачення, при цьому не навів мотивів, з яких він приймає чи відкидає ці докази захисту.
Таким чином, рішення суду щодо прийняття одних доказів і відхилення інших взагалі не мотивовано.
Крім того, на порушення ч. 2 ст. 334 КПК України, призначаючи покарання ОСОБА_2 із застосуванням ст. 75 КК України, суд не мотивував належним чином своє рішення та у вироку не зазначив, які саме обставини справи або дані про особу підсудного, він визнає такими, які дають підстави вважати, що особа винного не є суспільно небезпечною, і його виправлення можливо без ізоляції від суспільства. А також усупереч вимогам ст. 65 КК України взагалі не вказав на обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, суд лише формально послався на те, що враховує вік підсудного, сімейний стан та стан його здоров'я, посередню характеристику.
Оскільки судом першої інстанції допущено істотні порушення кримінально-процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону, вирок щодо ОСОБА_2 не можна визнати законним і обґрунтованим, а тому він підлягає скасуванню з поверненням справи на новий судовий розгляд, який має бути проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону.
При новому судовому розгляді суду необхідно усунути зазначені порушення закону, дослідити обставини, які зазначені в ухвалі апеляційного суду, ретельно перевірити зібрані у справі докази, дати їм належну оцінку з урахуванням позиції обвинувача і захисту ОСОБА_2, із зазначенням мотивів, з яких суд приймає одні докази та відкидає інші, і в залежності від установлених обставин справи прийняти законне та обґрунтоване й належним чином умотивоване рішення.
Якщо при новому розгляді справи, суд визнає винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину в обсязі пред'явленого обвинувачення, то призначене йому покарання з застосуванням ст.75 КК України слід визнати надто м'яким.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
апеляцію прокурора - задовольнити.
Вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 12 січня 2012 року щодо ОСОБА_2 - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд, але в іншому складі суду.
Головуючий:
Судді: