Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
Справа № 1620/1028/2012
№ провадження 1/1620/119/2012
25 травня 2012 року
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі :
головуючого судді - Сидоренка Ю.В.,
при секретарі - Кійченко Т.Г., Калініченко Л.О.,
з участю: прокурора - Жага Е.Г., Сіряк Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргороді кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миргорода Полтавської області, зареєстрованого проживаючим в с.Деркачі Миргородського району Полтавської області, проживаючого в АДРЕСА_1, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не працюючого, не одруженого, утриманців не маючого, відповідно ст.89 КК України не судимого.
у вчиненні злочинів, передбачених ст. 309 ч.1, 185 ч.1, 383 ч.1, 384 ч.1 КК України,
В листопаді 2011 року ОСОБА_1 на узбіччі дороги на с.Попівка Миргородського району, на відстані 2 км. від м.Миргорода, виявив дикоростучу рослину коноплі та, достовірно знаючи, що вона є нарковмісною, зірвав листя та верхівки рослини та переніс до свого помешкання за адресою АДРЕСА_2, де висушив біля батареї опалення в одній з кімнат, потім за допомогою сита подрібнив їх, незаконно виготовивши таким чином наркотичний засіб канабіс, частину якого вжив, а решту, загорнувши у паперовий згорток, поклав в кімнаті біля телевізора, де незаконно зберігав без мети збуту до 6 лютого 2012 року, коли він під час огляду будинку був виявлений працівниками міліції в кількості 5,564 г. Цими своїми діями ОСОБА_1 здійснив незаконне придбання, виготовлення і зберігання наркотичного засобу канабісу вагою 5,564 г.
Крім цього, 2 січня 2012 року, близько 10 години в АДРЕСА_2, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в будинку, де проживає, переслідуючи корисливі мотиви, користуючись відсутністю сторонніх осіб та тим, що потерпілий ОСОБА_2 спить і за ним ніхто не спостерігає, діючи таємно, під раптово виниклим умислом на таємне викрадення чужого майна, з дивана в кімнаті будинку скоїв крадіжку мобільного телефону «Нокіа 1280»вартістю 155,00 грн. зі стартовим пакетом «МТС», вартістю 10 грн., на рахунку якого було 11 грн. Після цього з викраденим з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 176 грн.
Крім цього, 20 січня 2012 року, ОСОБА_1, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про злочин, переслідуючи корисливі мотиви з письмовою заявою звернувся до органу дізнання Миргородського МВ УМВС України в Полтавській області з завідомо неправдивими відомостями про злочин, якого насправді не було, зокрема про те, що 12 січня 2012 року, близько 17 години, в м.Миргороді по вул.Сорочинській, 13, ОСОБА_3, застосувавши насилля, відкрито заволоділа його мобільним телефоном «Нокіа», паспортом та грошима в сумі 1870 грн., чим завдала йому матеріальних збитків. По даному факту 24 січня 2012 року СВ Миргородського МВ УМВС України в Полтавській області була порушена кримінальна справа № 123160022 за ознаками злочину, передбаченого ст. 186 ч.1 КК України, та проводилось досудове слідство.
Окрім цього, 26 січня 2012 року, ОСОБА_1 під час допиту слідчим в якості потерпілого, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за давання завідомо неправдивих показань, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, повідомив про те, що 12 січня 2012 року, близько 17 години, в м.Миргороді по вул.Сорочинській, 13, ОСОБА_3, застосувавши насилля, відкрито заволоділа його мобільним телефоном «Нокіа», паспортом та грошима в сумі 1870 грн., чим завдала йому матеріальних збитків. Таким чином, ОСОБА_1 дав неправдиві показання про факти, які підлягали встановленню у даній кримінальній справі і мали важливе значення для правильного її вирішення. Під час досудового слідства при перевірці показань ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було встановлено, що вказаного злочину насправді не було і насильницьких дій, спрямованих на заволодіння майном ОСОБА_1 ОСОБА_3 не скоювала, а до органів дізнання з відповідною заявою він звернувся з метою повернення телефону, гроші на придбання якого він подарував доньці ОСОБА_3, що і було мотивом того, що він оговорив ОСОБА_3
Підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів визнав повністю і пояснив, що в листопаді 2011 року він їхав велосипедом з риболовлі по дорозі Попівка-Миргород. На узбіччі виявив дикорослу рослину коноплі, зірвав верхівки з листям та привіз додому, висушив, перетер, спробував покурити, йому не сподобалось, тому залишок він завернув у папір, поклав за телевізор і забув про неї. На даний час коноплю не вживає. З ОСОБА_2 вони зустрічали Новий рік, потім продовжили вживати спиртне, поки воно не закінчилося, грошей також не було, тоді він, 2 січня 2012 року, скориставшись тим, що ОСОБА_2 спить, взяв його мобільний телефон, здав у відділ магазину «Гулівер», де продають мобільні телефони, за 40 грн., купив випивку і повернувся додому. Коли ОСОБА_2 спитав, де його телефон, відповів, що не знає, потім, через тиждень, зізнався, що продав його телефон. З 30 грудня 2011 року до 15 січня 2012 року він безперервно вживав спиртні напої, 12 січня 2012 року прийшов до ОСОБА_3, там вони випили, він дав гроші ОСОБА_4 на придбання мобільного телефону, потім посварились, він поїхав на таксі додому. Коли вдома протверезів, виявив відсутність паспорту, мобільного телефону та грошей. Подумав, що це ОСОБА_3 забрала в нього паспорт, пішов до неї, будинок виявися закритим, тоді він звернувся в міліцію. Через день вдома знайшов свій паспорт і гроші в сумі 60 грн. В міліції про це не розповів, хоч слідчий і попередив його про відповідальність за давання завідомо неправдивих показань, думав забрати телефон, гроші на який подарував ОСОБА_4. Повідомив, що у скоєному розкаюється, хотів відшкодувати збитки потерпілому ОСОБА_2, але з березня 2012 року його не бачив.
Крім повного визнання своєї вини підсудним його вина в інкримінованих діяннях підтверджується наступними доказами.
1.По епізоду незаконного придбання, виготовлення і зберігання наркотичного засобу:
- протоколом огляду місця події від 06.02.2012р., в ході якого в будинку за місцем проживання ОСОБА_1 були виявлені пакет з наркотичним засобом та пристрій для його куріння (а.с.31-35);
- висновком експерта від 21.02.2012р. № 70, згідно якого виявлена в будинку ОСОБА_1 речовина рослинного походження є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом вагою (в перерахунку на висушену речовину) 5,564 г. (а.с.104-106);
2.По епізоду заволодіння майном ОСОБА_2:
- явкою з повинною ОСОБА_1, в якій він повідомляє про обставини викрадення ним мобільного телефону ОСОБА_2 (а.с.42);
- оголошеними у судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_2, згідно яких він на Новий рік прийшов у гості до ОСОБА_1, де вони святкували. З собою він приніс телефон марки «Нокіа 1280», який придбав за декілька днів до того. Після вживання алкогольних напоїв він сп'янів і пішов спати, телефон при цьому залишив у коробці на бильці дивана в кімнаті де святкували, а сам пішов відпочивати в іншу кімнату. Потім він ще декілька днів знаходився у ОСОБА_1 вдома, а коли 4 січня 2012 року йому необхідно було зателефонувати і він хотів взяти свій телефон, то виявив, що він зник. Він запитав у ОСОБА_1, чи не брав він телефон, на що останній повідомив, що не брав. Десь через тиждень ОСОБА_1 зізнався що саме він викрав його телефон і пообіцяв відшкодувати завдані збитки, але так їх і не відшкодував. Після цього він звернувся до працівників міліції (а.с.67);
- показаннями свідка ОСОБА_5, який показав, що він є приватним підприємцем і в приміщенні магазину «Гулівер»у нього є відділ по продажу бувших у використанні мобільних телефонів. На початку січня 2012 року підсудний прийшов до нього у відділ і запропонував телефон марки «Нокіа 1280». Він запитав документи на телефон, підсудний пообіцяв принести. Тоді він придбав цей телефон за 40 грн., пізніше він був реалізований;
- висновком товарознавчої експертизи від 06.03.2012р., згідно якого станом на 02.01.2012р. вартість мобільного телефону «Нокіа 1280»становить 165 грн., картки мобільного оператора «МТС»- 10 грн. (а.с.110);
3. По епізодам завідомо неправдивого повідомлення про злочин та давання завідомо неправдивих показань:
- показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_4, яка показала, що 12 січня 2012 року ОСОБА_1, який є її троюрідним братом, прийшов у гості до її матері -ОСОБА_3, з якою разом проживає вона та її сестра з чоловіком. Дорослі вживали алкогольні напої, під час цього ОСОБА_1, дізнавшись що у неї немає мобільного телефону, дав їй 300 гривень, щоб вона його собі купила. У її матері конфлікту з ОСОБА_1 не було, перед тим, як сідати в автомобіль таксі, на якому він їхав від них, він перерахував кошти, які в нього залишились, там було близько 300 грн. Мобільний телефон також у нього був з собою. Той мобільний телефон, що вона купила на кошти ОСОБА_1, вона на його вимогу віддала йому в кінці січня 2012 року;
- показаннями свідка ОСОБА_6, який показав, що він працює таксистом і 12 січня 2012 року відвозив з вул.Сорочинської на вул.Лікарняну чоловіка, схожого на підсудного, який був у стані алкогольного сп'яніння. Слідів побиття на ньому не було, під час поїздки він розмовляв по мобільному телефону. Цього чоловіка він підвіз до магазину «Дубок», де той розрахувався з ним, але попросив почекати, так як можливо їхатиме ще. Через деякий час цей чоловік вийшов і сказав, що він їхати не буде та залишився біля магазину;
- заявою ОСОБА_1 начальнику Миргородського МВ УМВС України в Полтавській області від 20.01.2012р., в якій він повідомляє про нанесення йому тілесних ушкоджень, викрадення мобільного телефону, грошей та паспорта громадянина України по вул.Сорочинській в м.Миргороді, з зазначенням про те, що він попереджений про кримінальну відповідальність за ст.383, 384 КК України (а.с.13);
- протоколом допиту ОСОБА_1 від 26 січня 2012 року, в якому він повідомляє про обставини вчинення щодо нього злочину ОСОБА_3 (а.с.56).
Оцінивши досліджені по справі докази в їх сукупності, суд вважає вину підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочинів доведеною повністю.
Його діяння містять всі ознаки незаконного придбання, виготовлення і зберігання наркотичного засобу без мети збуту, тому суд вважає необхідним кваліфікувати їх по ст. 309 ч.1 КК України.
Його діяння по викраденню майна потерпілого ОСОБА_2 суд вважає необхідним кваліфікувати за ст.185 ч.1 КК України, оскільки від вчинив таємне викрадення чужого майна.
Крім того, його злочинні діяння, що виразились у завідомо неправдивому повідомленні органу дізнання про вчинення злочину та завідомо неправдивому показанні потерпілого під час провадження досудового слідства слід кваліфікувати відповідно за ч.1 ст. 383 та ч.1 ст.384 КК України.
Обставиною, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1, суд не вбачає.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного, суд визнає з'явлення із зізнанням, те, що він свою вину у вчиненні злочинів визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочинів, тяжких наслідків від вчиненого не наступило.
При обранні міри покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які не є тяжкими, характер діянь винного, та відомості про його особу, що характеризується задовільно.
Враховуючи визнання своєї вини підсудним, його щире каяття та інші вище вказані пом'якшуючі обставини, суд вважає можливим звільнити його від відбування покарання з випробуванням у відповідності із ст. 75 КК України.
Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_2, слід залишити без розгляду на підставі ч.1 ст.291 КПК України, роз'яснивши потерпілому право на звернення до суду у порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 309 ч.1, ст.185 ч.1, ст.383 ч.1, ст. 384 ч.1 КК України і призначити йому покарання:
- по ст.309 ч.1 КК України -2 (два) роки обмеження волі;
- по ст.185 ч.1 КК України -150 (сто п'ятдесят) годин громадських робіт;
- по ст.383 ч.1 КК України -1 (один) рік 6 (шість) місяців обмеження волі;
- по ст.384 ч.1 КК України -1 (один) рік обмеження волі.
За сукупністю злочинів, у відповідності із ч.1 ст.70 КК України, визначити остаточне покарання шляхом часткового складання покарань -2 (два) роки 6 (шість) місяців обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
Відповідно ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1 в період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання і періодично з'являтися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.
Міру запобіжного заходу відносно засудженого до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.
Цивільний позов ОСОБА_2 залишити без розгляду.
Речові докази по справі -5,564 г. канабісу і пристрій для його куріння, які зберігаються у камері схову вилучених з незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів УМВС України в Полтавській області (а.с.92, 93) знищити, як предмети вилучені з обороту.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту його проголошення через Миргородський міськрайонний суд.
Суддя Ю. В. Сидоренко