Дата документу 25.05.2012 Справа № 0814/3511/2012
Номер провадження 2/0814/1959/2012
25 травня 2012 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Баруліної Т.Є.,
при секретарі Вєтлугіній Г.С.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, де зазначив, що 13.03.2011 р. між ним та відповідачкою була укладена угода позики б/н на суму 700 грн.. На підтвердження укладення договору позики відповідачка надала позивачу розписку про отримання зазначеної суми грошових коштів та зобов'язалася повернути борг протягом квітня, травня 2011 року. Таким чином останній день строку повернення боргу - 31 травня 2011 року. Однак до цього часу відповідачка борг не повернула, що змусило позивача звернутися із позовом до суду.
Позивач просить стягнути з відповідачки суму основного боргу у розмірі - 700 грн., відсотки за користування позикою у розмірі - 39,27 грн., 3% річних у розмірі - 15.71 грн., а всього 754,98 грн., та понесені судові витрати.
У судове засідання позивач не з'явився, надав до суду заяву з проханням розглянути позов у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, заперечень на позов не надала, з заявою про розгляд справи у її відсутність до суду не зверталася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, у тому числі через оголошення в газеті Запорізька правда №69 від 15.05.2012 р., у зв'язку з чим, відповідно до ст.ст. 169, 224-226 ЦПК України зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення.
Вивчив матеріали справи, дослідивши надані докази, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України визначений обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В судовому засіданні встановлено, що 13.03.2011 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, відповідно до якого, ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 позику у сумі 700 гривень, що підтверджується розпискою. Відповідно до розписки відповідачка зобов'язалася повернути суму позики за два місяця в квітні та травні 2011 року. Суд приймає як належний доказ надану позивачем розписку про отримання позичених коштів ОСОБА_2 (л.с.16).
Однак до цього часу відповідачка ОСОБА_2 борг позивачу не повернула.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Оскільки в розписці не було встановлено розмір процентів, при їх обчисленні має враховуватися облікова ставка НБУ. Облікова ставка НБУ становить 7,75%, проценти нараховуються з 01.06.2011 р. по 29.02.2012 р., тобто за 273 дня. Відповідно до розрахунку проценти за користування позикою становлять - 39,27 гривень (273 х 0,075 : 365 х 700).
Згідно ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу, яка передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку 3% річних за прострочення грошового зобов'язання складають - 15,71 гривень (273 х 0,03 : 365 х 700).
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, шляхом стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми боргу в розмірі 754,98 гривень.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачки повинні бути стягнуті судові витрати, які поніс позивач при зверненні із позовом до суду, а саме судовий збір в розмірі 214,80 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 169, 212- 215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 1046-1050 ЦК України, суд -
позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 754,98 грн. (сімсот п'ятдесят чотири гривні 98 коп.).
Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 214,80 грн. (двісті вісімнадцять гривень 80 коп.).
Протягом десяти днів з дня отримання копії рішення, відповідач має право подати до Ленінського районного суду м. Запоріжжя заяву про перегляд заочного рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особа, без участі якої було постановлено рішення, має право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: Баруліна