Справа № 2604/7733/12
іменем України
"19" квітня 2012 р.Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Хіміча В.М.,
при секретарі Сиволап О.Ю.,
з участю прокурора Сокирки Я.М.,
законного представника ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_2,
представника кримінальної міліції Дятла І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, освіта: учень 9 класу Училища № 25 м. Києва, невійськовозобов'язаного, холостого, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, -
Суд визнав доказаним, що 22.01.2012 року приблизно о 17 год. 30 хвилин неповнолітній ОСОБА_4, перебуваючи у торгівельно-розважальному центрі «Квадрат», що розташований по вулиці Перова, 36, в м. Києві, зайшов до магазину з продажу прикрас та фурнітури «Монпасьє». Так, під час перебування біля полиць з продажу гранованих скляних намистин синього кольору, у підсудного виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4, переконавшись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, взяв правою рукою по одній дві пластикові коробки гранованих скляних намистин синього кольору, загальна закупівельна вартість яких становить 754,32 грн., та поклав їх до правої кишені жилетки чорного кольору, в яку був одягнений.
В подальшому, виконавши всі необхідні дії, направлені на реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 з викраденим майном почав рухатись до виходу з магазину, однак, не зміг довести свій злочинний умисел до кінця, а саме розпорядитись викраденим майном на власний розсуд, з причин, що не залежали від його волі, оскільки, був затриманий працівниками охорони ТРЦ «Квадрат»при виході з даного магазину.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 винним себе за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України визнав повністю та дав покази про обставини скоєння злочину. Так, підсудний пояснив, що 22.01.2012 року приблизно о 17:00 годині він прийшов до ТРЦ «Квадрат», що по бульвару Перова, 36, в м. Києві, де безцільно ходив по різних відділах, не маючи наміру здійснити покупки. Так, перебуваючи у магазині «Монпасьє», ОСОБА_4 підійшов до полиці з гранованими кришталевими намистинами і, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв дві пластикові коробки з гранованими кришталевими намистинами синього кольору, які поклав до жилетки чорного кольору у яку був одягнений. Після цього, підсудний направився до виходу із магазину, однак був затриманий охоронцями ТРЦ.
Крім повного визнання своєї вини у вчиненому злочині, ОСОБА_4 просить суд не допитувати представника цивільного позивача та свідка, не оголошувати матеріали справи, так як повністю погоджується з досудовим розслідуванням справи.
Покази підсудного ОСОБА_4 під час досудового слідства і в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду у правильності розуміння ним змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.
За таких обставин, відповідно до вимог ч. 3 ст. 299 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які підсудним не оспорюються, зміст даної статті підсудному ОСОБА_4 роз'яснено.
Наведене свідчить про повну доведеність вини підсудного у вчиненні злочину за обставин, встановлених судом.
Дії підсудного ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, так як він своїми умисними діями вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), однак свій злочинний умисел до кінця довести не зміг з причин, що не залежали від волі винного.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_4 суд, у відповідності зі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини вчиненого злочину, дані про особу підсудного, який є неповнолітнім, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, за місцем навчання характеризується посередньо, до вчинення інкримінованих дій на обліку у кримінальній міліції Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві не перебував.
Пом'якшуючими покарання підсудному обставинами суд визнає щире каяття у скоєному, вчинення злочину неповнолітнім.
Обтяжуючих покарання обставин ОСОБА_4 судом не встановлено.
Для виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_4 необхідно вибрати покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України та з урахуванням положень ст. 102 КК України. В той же час, з урахуванням пом'якшуючих покарання обставин, особи винного, суд вважає, що відносно ОСОБА_4 можливо застосувати положення ст.ст. 75, 104 КК України, звільнивши його від відбування покарання. При цьому, на підсудного слід покласти обов'язки, визначені пп. 2-4 ч.1 ст. 76 КК України.
Цивільний позов не заявлений.
Речові докази по справі: дві пластикові коробки з гранованими скляними намистинами синього кольору, що передані на зберігання представнику цивільного позивача ОСОБА_5, - слід залишити у власності магазину «Монпасьє». (а.с. 54)
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Речові докази: дві пластикові коробки з гранованими скляними намистинами синього кольору - залишити у власності магазину «Монпасьє».
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4, до вступу вироку в законну силу, залишити попередню -підписку про невиїзд із постійного місця проживання.
Вирок може бути оскаржено протягом 15 діб з моменту оголошення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.