Справа № 2604/164/2012
іменем України
"24" лютого 2012 р.Дніпровський районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Метелешко О.В.
при секретарі Бєрдєннікову І.Ю.
за участю прокурора Іванця М.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Київської області, м. Боярка, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого 05.12.2006 року Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений 25.07.2011 року з Бориспільської ВК № 119 Київської області по відбуттю строку покарання,
у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
ОСОБА_1, 27 вересня 2011 року, приблизно о 01 годині 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на території дитячого садка, розташованого по вул. Райдужна, 9-А в м. Києві, під час спільного розпиття спиртних напоїв з ОСОБА_2, з яким він до вказаної дати знайомий не був, умисно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном шляхом розбою, підібрав із землі дерев'яну палицю та тримаючи її у своїй руці, пристосував як знаряддя для вчинення злочину, підійшов до потерпілого зі сторони спини та реалізовуючи свої злочинні наміри, застосував до потерпілого насильство, яке є небезпечним для його життя, а саме здійснив напад на нього та наніс удар вказаною палицею у область голови останнього. Від удару потерпілий впав на землю та вдарившись головою втратив свідомість, при цьому отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми: скалковий вдавлений перелом потиличної кістки справа з переходом на основу черепа в задню черепну ямку, субдуральні напластування на цьому рівні; перелом луски і піраміди правої скроневої кістки з переходом на основу черепа -в середню черепну ямку, перелом основної кістки, вогнища геморагічного забою правої скроневої ділянки, епідуральна гематома в лобно-скроневій ділянці справа. Дані тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя). Після цього, ОСОБА_1, скориставшись раптовим нападом, а також тим, що воля потерпілого ОСОБА_2 до опору була повністю подолана застосованим до нього насильством, заволодів його майном, а саме: мобільним телефоном «Нокіа 6303», вартістю 1000 грн. з карткою пам'яті на 2 ГБ, вартістю 100 гривень та з СІМ- карткою мобільного оператора «Київстар», вартістю 20 гривень, на рахунку якої знаходилось 20 гривень; мобільним телефоном «Нокія 1202», вартістю 100 гривень з СІМ- карткою мобільного оператора «Лайф», вартістю 20 гривень, на рахунку якої знаходилась 30 гривень; гаманцем, вартістю 700 гривень, в якому знаходилось 1250 гривень купюрами різного номіналу; дрібними паперові та металевими грошовими купюрами різного номіналу в сумі 30 гривень; рюкзаком, вартістю 600 гривень, у якому знаходився паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_2, ідентифікаційний код на ім'я ОСОБА_2, набір для діабетика у коробці, вартістю 1200 гривень, мережевий комп'ютерний комутатор, вартістю 950 гривень, прилад супутникового спостереження, вартістю 1800 гривень, зовнішній комп'ютерний накопичувач об'ємом 500 ГБ., вартістю 800 гривень, вісім комп'ютерних плат, вартістю однієї - 180 гривень, на загальну вартістю 1440 гривень; поліетиленовим пакетом, який не представляє для потерпілого матеріальної цінності, у якому знаходилась пляшка шампанського, вартістю 50 гривень та 10 пляшок пива, вартістю за одну пляшку -5 гривень, на загальну суму 50 гривень, а всього ОСОБА_1 заволодів майном ОСОБА_2 на загальну суму 10 160, 00 гривень. Після цього, ОСОБА_1, заподівши потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму, з місця вчинення злочину з майном, яким заволодів та у подальшому розпорядились на власний розсуд, зник.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе за ч. 4 ст. 187 КК України визнав у повному обсязі, дав покази про обставини скоєння злочину, викладені в установочній частині вироку, щиро каявся в скоєному.
Покази ОСОБА_1, є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудним змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, обмеживши в судовому засіданні за згодою учасників процесу обсяг дослідження доказів допитом підсудного, який повністю визнав себе винним у вчиненні злочину, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, роз'яснивши при цьому учасникам процесу, що в такому випадку, вони позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у тому, що він своїми умисними діями вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечний для життя особи, яка зазнала нападу, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, і тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 4 ст. 187 КК України.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні підсудному ОСОБА_1 виду та міри покарання, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії особливо тяжкого, конкретні обставини справи, дані про особу підсудного, який під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (т. 1 а.с. 223-226), згідно характеристики з Бориспільської виправної колонії № 119 зарекомендував себе з посередньої сторони (т. 1 а.с. 221-222), раніше судимий (т. 1 а.с. 209).
Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом'якшуючою обставиною щире каяття підсудного у вчиненому злочині.
Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, його ставлення до скоєного, наявність пом'якшуючої обставин та обставини, що обтяжує покарання, особливості справи, суд вважає, що йому необхідно призначити покарання, пов'язане з позбавленням волі, та не знаходить підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 залишити без розгляду, залишивши за ним право звернутися в порядку цивільного судочинства.
Речові докази у справі, а саме: джинси та сорочку із плямами бурого кольору, схожими на кров, вилучені 27.09.2011 року під час огляду місця події в квартирі АДРЕСА_1, що передано на зберігання до камери схову Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві -знищити (т. 1 а.с. 42-43);
- два договори, згідно яких 29.09.2011 року ОСОБА_3 надав у заклад до ПТ «Найкращий ломбард»по бул. Перова, 15 в м. Києві мобільні телефони «Нокіа 6303»та «Нокіа 1202», вилучені 04.10.2011 року під час виїмки з ПТ «Найкращий ломбард»по бул. Перова, 15 в м. Києві -залишити при матеріалах справи (т. 1 а.с. 118-120);
- мобільні телефони «Нокіа 6303»та «Нокіа 1202», вилучені 04.10.2011 року під час виїмки з ПТ «Найкращий ломбард»по бул. Перова, 15 в м. Києві, що передані на зберігання ОСОБА_2 -залишити у його власності (т. 1 а.с. 128-129).
Судові витрати у справі не понесені.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить йому на праві власності.
Строк покарання ОСОБА_1 обчислювати з 01 жовтня 2011 року (т. 1 а.с. 137-142).
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 залишити без розгляду, залишивши за ним право звернутися в порядку цивільного судочинства.
Речові докази у справі, а саме: джинси та сорочку із плямами бурого кольору, схожими на кров, вилучені 27.09.2011 року під час огляду місця події в квартирі АДРЕСА_1, що передано на зберігання до камери схову Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві -знищити (т. 1 а.с. 42-43);
- два договори, згідно яких 29.09.2011 року ОСОБА_3 надав у заклад до ПТ «Найкращий ломбард»по бул. Перова, 15 в м. Києві мобільні телефони «Нокіа 6303»та «Нокіа 1202», вилучені 04.10.2011 року під час виїмки з ПТ «Найкращий ломбард»по бул. Перова, 15 в м. Києві -залишити при матеріалах справи (т. 1 а.с. 118-120);
- мобільні телефони «Нокіа 6303»та «Нокіа 1202», вилучені 04.10.2011 року під час виїмки з ПТ «Найкращий ломбард»по бул. Перова, 15 в м. Києві, що передані на зберігання ОСОБА_2 -залишити у його власності (т. 1 а.с. 128-129).
Судові витрати у справі не понесені.
Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою в Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань - залишити без зміни до набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту його проголошення, а засудженим -у той же строк з моменту вручення копії вироку.
Суддя: