Справа № 2604/5014/2012
іменем України
"13" березня 2012 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Метелешко О.В.,
при секретарі Бутенко О.Г.,
за участю прокурорів Довбищука А.І.,
захисника ОСОБА_1
потерпілої ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, громадянки України, українки, з середньою освітою, заміжньої, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимої,
у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
ОСОБА_3, 28 грудня 2011 року, приблизно о 10 годині 10 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухалась зі швидкістю 20 км/год. у правій смузі руху по проїзній частини пр-ту Возз'єднання з боку вул. Шліхтера в напрямку вул. Тампере у м. Києві та біля будинку № 2/20 почала виконувати маневр лівого повороту на вул. Тампере в м. Києві. Проїзна частина вул. Тампере має дві смуги руху в бік вул. Миру, так як на даній ділянці дороги односторонній рух, мається дорожня розмітка 1.5 та 1.14.1 (зебра).
Під час руху водій ОСОБА_3 допустила порушення вимог п.п. 18.1 Правил дорожнього руху України, а саме: «водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».
Порушення вище вказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_3 виразилось у тому, що вона керуючи автомобілем НОМЕР_1 та під'їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу позначеного дорожніми знаками 5.35.1 та 5.35.2 та дорожньою розміткою 1.14.1 (зебра) ПДР України, котрий розташований біля будинку № 2/20 по вул. Тампере в м. Києві, не своєчасно зменшила швидкість свого автомобіля та не зупинилась перед пішохідним переходом, щоб дати дорогу пішоходу ОСОБА_2, котра в той час перебувала на нерегульованому пішохідному переході та переходила проїзну частину вул. Тампере з ліва направо по відношенню до руху автомобіля «Деу Ланос», чим створила їй небезпеку. Після чого, застосувала екстрене гальмування та здійснила наїзд на пішохода ОСОБА_2 своєю передньою правою частиною автомобіля та після чого зупинила свій автомобіль.
У результаті даного ДТП у пішохода ОСОБА_2 мали місце наступні тілесні ушкодження: закрита травма лівого колінного суглобу -крайовий перелом епіфізів медіального мищелка стегнової та великогомілкової кісток зліва без зміщення уламків, що відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоров'я).
Допитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 винною себе за ч. 1 ст. 286 КК України визнала в повному обсязі, дала покази про обставини скоєння злочину, викладені в установочній частині постанови, щиро каялася в скоєному та просила вибачення у потерпілої.
У судовому засіданні захисник заявив клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілою, а кримінальну справу -закрити, оскільки заподіяну шкоду вона відшкодувала у повному обсязі, про що є наявні документи у матеріалах справи.
Заслухавши думку учасників судового процесу, думку прокурора, який не заперечував проти задоволення клопотання захисника, думку підсудної, котра підтримала клопотання захисника та думку потерпілої ОСОБА_2, яка також просила закрити справу щодо ОСОБА_3, оскільки шкоду їй відшкодовано в повному обсязі та вони дійсно дійшли до примирення, суд приходить до висновку про можливість звільнення останньої від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілою.
Відповідно до ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде встановлено, що вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, за ступенем тяжкості, відповідно до ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, зокрема є необережним злочином. Крім того, ОСОБА_3 раніше не судима, встановлено, що з потерпілою ОСОБА_2 примирилися, заподіяна шкода відшкодована потерпілій в повному обсязі, тому, відповідно до ст. 46 КК України, ОСОБА_3 може бути звільнений від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілою.
На підставі викладеного та керуючись ст. 46 КК України, ст. ст. 71, 8, 282 КПК України, суд -
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілою, а провадження у справі закрити.
Речовий доказ, а саме: автомобіль НОМЕР_1, що переданий на зберігання ОСОБА_3 -залишити у її власності (а.с. 20-21).
Запобіжний захід, обраний ОСОБА_3 - підписка про невиїзд, скасувати.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом семи діб з дня її винесення.
Суддя