Справа № 2604/202/2012
іменем України
"13" лютого 2012 р.Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Метелешко О.В.,
при секретарі Бєрдєннікову І.Ю.,
за участю прокурора Федорчука О.В.,
захисника ОСОБА_1
потерпілого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Закарпатської області с. Велика Копаня, українця, громадянина України, без освіти, не одруженого, не працюючого, інваліда 3 групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
09 травня 2011 року, приблизно о 13 годині 30 хвилин, в м. Києві по вул. Райдужна, неподалік будинку № 8-А, на березі біля озера «Райдужне», ОСОБА_2 разом із своєю співмешканкою ОСОБА_4 відпочивали, вживаючи алкогольні напої. У цей час до вказаного місця підійшов бувший співмешканець ОСОБА_4 -ОСОБА_3, який також перебував стані алкогольного сп'яніння. На ґрунті раніше виниклих особистих неприязних відносин, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розпочалася обопільна бійка та боротьба, в ході якої в останнього виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2, шляхом нанесення ножем ударів по тілу.
Так, Реалізовуючи свій злочинний умисел, приблизно о 13 годині 30 хвилин, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на березі біля озера «Райдужне»в м. Києві по вул. Райдужна, неподалік будинку № 8-А, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, дістав з кишені одягу наявний при ньому розкладний ніж, який розклав і утримував в правій руці, заподіяв один удар ОСОБА_2 в область черевної ділянки зліва, внаслідок чого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження, з якими був доставлений та поміщений на лікування в Київську міську клінічну лікарню швидкої медичної допомоги, де стаціонарно лікувався в період з 09.05.2011 року по 25.05.2011 року. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1010/Е від 06.07.2011-08.07.2011 року, «При вивченні медичних документів на ім'я ОСОБА_2, 1956 року народження, встановлено, що на момент надходження до стаціонару 09.05.2011 року о 14 години 15 хвилин у нього мало місце тілесне ушкодження у вигляді колото-різаного проникаючого поранення живота з ушкодженням тонкої кишки, бриж тонкої та товстої кишок із явищами крововиливу в черевну порожнину. Вказане ушкодження спричинене гострим предметом, могло утворитися 09.05.2011 року від дії клинка ножа та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя), згідно п. 2.1.3к «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень».
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 вину визнав повністю та пояснив, що 09 травня 2011 року він разом з жінкою на ім'я ОСОБА_7, яка проживає в циганському таборі біля озера «Райдужне», почали розпивати горілку, потім прийшли до кафе «Едельвейс», що по вул. Райдужній, де продовжили пити горілку. Горілку пили зранку і до обіду. В обід він був уже добре випивший і подальші події пам'ятає погано. З кафе в обідній час він та ОСОБА_7 пішли до озера «Райдужне». ОСОБА_7 залишилася біля дороги з кимось розмовляти, а він направився до озера, на березі якого побачив свою колишню дружину ОСОБА_4 та свого кума ОСОБА_2, які на той час разом проживали. Він був п'яний і пішов до них. ОСОБА_2 піднявся і пішов у воду купатися. Його обурило, що ОСОБА_2 лежав на колінах у його колишньої дружини ОСОБА_4 і він вирішив з приводу цього вияснити з ним відносини, але заподіювати смерть ОСОБА_2 він на меті не мав. Він підійшов до озера та сказав ОСОБА_2 виходити з води і той підійшов до нього і він замахнувся на нього кулаком. ОСОБА_2 відштовхнув його обома руками, він упав на землю і знову піднявся, так як хотів його ударити. У цей час їх бійку побачив його брат ОСОБА_5, який проходив поряд і підбіг до них. Він та ОСОБА_2 продовжили битися та боротися, а брат їх розтягнув. Коли він та ОСОБА_2 піднялися, він дістав з кишені штанів свій розкладний ніж, розклав його та ударив ножем останнього в тулуб. Деталей бійки він не пам'ятає, так як все відбувалося дуже швидко, а також він перебував у стані алкогольного сп'яніння. Ніж він носив для побутових потреб. Все це сталося миттєво в ході бійки і при заподіянні удару він конкретно ні в яку ділянку тіла ОСОБА_2 не прицілювався, а влучив куди прийдеться. Заподіяти смерть ОСОБА_2 він не хотів і не мав цього на меті. Ніж він викинув після даної події в той же день біля озера Райдужне, але де саме -не пам'ятає. Зокрема, щиро каявся у скоєному, просив не позбавляти його волі, просив пробачення у потерпілого та відшкодував йому в рахунок заподіяної шкоди 12000 грн.
Покази ОСОБА_6 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудним змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, обмеживши в судовому засіданні за згодою учасників процесу обсяг дослідження доказів допитом підсудного, який повністю визнав себе винним у вчиненні злочину, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, роз'яснивши при цьому учасникам процесу, що в такому випадку, вони позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у тому, що він своїми умисними діями скоїв умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння і тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 121 КК України.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні підсудному ОСОБА_3 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який згідно зі ст. 12 КК України, є тяжким злочином, конкретні обставини справи, дані про особу підсудного, який під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (т. 1 а.с. 241), за місцем проживання характеризується з посередньої сторони (т. 1 а.с. 244), інвалід 3 групи (т. 1 а.с. 245), заподіяну шкоду відшкодував у повному обсязі (т. 2 а.с. 11), до кримінальної відповідальності притягується вперше (т. 1 а.с. 237-238).
Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом'якшуючими обставинами щире каяття підсудного у вчиненому злочині, повне відшкодування завданого збитку потерпілому та те, що він є інвалідом 3 групи.
Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так й іншими особами.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, але з урахуванням обставин справи, наявність пом'якшуючих обставин, ставлення підсудного до скоєного, його вік, думку потерпілого, який наполягав на призначення міри покарання, не пов'язаної з позбавленням волі, та те, що він під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, є інвалідом 3 групи, до кримінальної відповідальності притягується вперше, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливе без відбуття покарання, вважає за доцільне застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та покласти на підсудного обов'язки, визначені п. п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Речові докази у справі відсутні.
Судові витрати у справі не понесені.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винним за ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Речові докази у справі відсутні.
Судові витрати у справі не понесені.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили змінити з тримання під вартою в Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти в залі суду.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту його проголошення.
Суддя: