"25" травня 2012 р. Справа № 5023/1889/12
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Івакіна В.О., суддя Ільїн О.В., суддя Черленяк М.І.,
при секретарі Вороні В.С.
за участю прокурора - Зливка К.О. (посв. №36 від 12.02.2010 р.)
та представників:
позивача -ОСОБА_1 (дов. 08-11/124/2-12 від 04.01.2012 р.)
відповідача -не з'явився
третьої особи - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№1646Х/1-8) на ухвалу господарського суду Харківської області від 26.04.2012 року у справі
за позовом Першого заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель "Київський", м. Харків
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Харківська обласна рада, м. Харків
про визнання недійсним договору,
Прокурор звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Готель "Київський" про визнання недійсним договору № 11-К від 07 квітня 2008 року, укладеного між територіальними громадами сіл, селищ, міст Харківської області в особі Харківської обласної ради та приватним підприємством "БЕРН-К", посвідченого 07.04.2008 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_2, та зареєстрованого в реєстрі за № 1816, предметом якого є цілісний майновий комплекс відокремленого структурного підрозділу ВЕП "Держпром" - готель "Київський", розташований за адресою: АДРЕСА_1; про застосування наслідків недійсності правочину та повернення сторін в первісний стан; про визнання права комунальної власності територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради на 1/2 частину нежитлової будівлі літ. А-7 загальною площею 5272,3 кв. м., розташовану по АДРЕСА_1.
Крім того, прокурор звернувся з клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на будівлю літ. А-7 загальною площею 5272,3 кв. м, розташовану по АДРЕСА_1.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.04.2012 р. по справі №5023/1889/12 (суддя Шатерніков М.І.) задоволено клопотання прокуратури м. Харкова про вжиття заходів забезпечення позову; з метою забезпечення позову до вирішення спору по суті і набрання рішенням законної сили застосовано заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на будівлю літ. А-7 загальною площею 5272,3 кв. м, розташовану по АДРЕСА_1, яка належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Готель "Київський", згідно договору №11-К купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 07 квітня 2008 року, посвідченого 07.04.2008 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_2, та зареєстрованого в реєстрі за № 1816.
Відповідач із ухвалою суду першої інстанції не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 26.04.2012 р., посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, а також неправильне застосування судом норм процесуального права.
Прокурор та Харківська міська рада вимоги ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2012 р. не виконали, відзиви на апеляційну скаргу та документи в обґрунтування своїх заперечень не надали
Третя особа вимоги ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2012 р. не виконала, відзив на апеляційну скаргу та документи в обґрунтування своїх заперечень не надала, свого представника в судове засідання не направила, про причини нез'явлення суд не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини нез'явлення суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Колегія суддів вважає, що нез'явлення в судове засідання відповідача та третьої особи не перешкоджає розгляду справи, тому справа розглядається відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами.
Для надання можливості прокурору та позивачу виконати вимоги ухвали від 24.05.2012 р., а саме - надати відзиви на апеляційну скаргу та документи в обґрунтування своїх заперечень, колегією суддів в судовому засіданні оголошено перерву до 25.05.2012 р. до 09 години 40 хвилин.
Після перерви прокурором та позивачем надані відзиви на апеляційну скаргу та документи в обґрунтування своїх заперечень.
Прокурор у відзиві зазначає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, вважає ухвалу господарського суду законною та обґрунтованою. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Харківська міська рада проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, такою, що винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просить ухвалу залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача -без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши у судовому засіданні пояснення прокурора та уповноваженого представника позивача, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, прокурор звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Готель "Київський" про визнання недійсним договору №11-К від 07.04.2008 р., укладеного між територіальними громадами сіл, селищ, міст Харківської області в особі Харківської обласної ради та приватним підприємством "БЕРН-К" (правонаступником якого є відповідач), предметом якого є цілісний майновий комплекс відокремленого структурного підрозділу ВЕП "Держпром" - готель "Київський", розташований за адресою: АДРЕСА_1; про застосування наслідків недійсності правочину та повернення сторін в первісний стан; про визнання права комунальної власності територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради на 1/2 частину нежитлової будівлі літ. А-7 загальною площею 5272,3 кв. м, розташовану по АДРЕСА_1.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на те, що при укладенні спірного договору не були додержані вимоги ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Зокрема зазначає, що оформлення права власності на будівлю готелю в цілому за Харківською обласною радою у 2008 році здійснено з порушенням законодавства України, оскільки рішенням Харківської міської ради від 04.11.1991 р. "Про об'єкти права власності обкому Компартії України" готель "Київський" визнано об'єктом права спільної часткової комунальної власності області та міської ради народних депутатів (в рівних частках, по 1/2), про що КП "Харківське міське БТІ" проведено реєстрацію прав власності.
В заяві про вжиття заходів забезпечення позову прокурор просив накласти арешт на будівлю літ. А-7 загальною площею 5272,3 кв.м., розташовану по АДРЕСА_1, яка є предметом договору купівлі-продажу №11-К від 07.04.2008 р.
Приймаючи ухвалу про забезпечення позову, господарський суд Харківської області виходив з того, що невжиття такого заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до пункту 10 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору, суддя в необхідних випадках вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.
Згідно зі статтею 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Стаття 67 Господарського процесуального кодексу України містить перелік заходів до забезпечення позову, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.
Як свідчать матеріали справи, відповідач на підставі договору купівлі-продажу №11-К від 07.04.2008 р. набув право власності на цілісний майновий комплекс відокремленого структурного підрозділу ВЕП "Держпром" - готель "Київський", розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Колегія суддів вважає, що такий спосіб забезпечення позову як накладення арешту на предмет спірного договору є обґрунтованим, стосується предмета позову, відповідає вимогам розумності, обґрунтованості й адекватності, забезпечує збалансованість інтересів сторін, оскільки саме такий захід спроможний забезпечити виконання судового рішення в разі задоволення позову.
При цьому, зазначений вид та спосіб забезпечення позову не є суттєвим обмеженням для відповідача, оскільки жодним чином не перешкоджає його господарській діяльності.
За таких обставин суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку: якщо вимоги позивача будуть визнані судом правомірними та обґрунтованими, а відтак суд прийде до висновку щодо необхідності визнання укладеного правочину недійсним, постане питання щодо застосування приписів статті 216 Цивільного кодексу України в частині правових наслідків недійсності правочину. Відчуження у будь-який спосіб нерухомого майна під час розгляду даної справи унеможливить повернення сторін у первісний стан.
Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 р. за №16 у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Згідно з матеріалами інвентаризаційної справи на домоволодіння по АДРЕСА_1, на виконання замовлення відповідача останньому КП "Харківське міське БТІ" був виданий витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.02.2012 р. за № 25288653, для оформлення договору відчуження спірного об'єкту нерухомого майна.
Таким чином, в матеріалах справи наявні докази в підтвердження здійснення відповідачем підготовчих дій для реалізації майна.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що суд не дотримавшись принципу співрозмірності забезпечення позову заявленим позовним вимогам наклав арешт на всю будівлю, а не на її Ѕ частину, чим порушив права та інтереси ТОВ "Готель "Київський" як власника нежитлової будівлі літ. А-7 по АДРЕСА_1, є необґрунтованими та безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину (ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України).
Харківська міська рада в судовому порядку визнає право комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 1/2 частину нежитлової будівлі літ. А-7 по АДРЕСА_1.
Співвласник, згідно з ч. 1 ст. 364 Цивільного кодексу України, має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
У встановленому порядку виділ 1/2 частини спірної будівлі в натурі не здійснювався.
Статтею 358 Цивільного кодексу України встановлено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Згідно зі ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.
Майно, передане до комунальної власності областей, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють обласні ради або, уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу.
За пропозицією сільських, селищних, міських рад обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об'єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад.
Таким чином, ТОВ "Готель "Київський" має правові підстави відповідно до статті 361 Цивільного кодексу України самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності, але інша 1/2 частина цієї будівлі у разі задоволення позову, належатиме до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області, від імені якої було здійснено відчуження об'єкту в цілому за договором купівлі-продажу. Відповідно одним із співвласників цієї 1/2 частини будівлі буде територіальна громада м. Харкова, яка має передбачене законом право вимагати передачі цієї частини до комунальної власності міста.
У зв'язку з цим, у випадку накладення арешту лише на 1/2 частину спірної будівлі та реалізації ТОВ "Готель "Київський" можуть бути порушені майнові права територіальної громади м. Харкова, які буде складно поновити у випадку задоволення позову.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про застосування положень статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України та задоволення заяви прокурора щодо вжиття заходів до забезпечення позову, оскільки вони застосовуються господарським судом, як гарантія реального виконання рішення.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Харківської області від 26.04.2012 р. по справі №5023/1889/12 прийнята при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального та процесуального права і підстави для її скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 99, 101, 102, п.1 статті 103, статтею 105, 106 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 26.04.2012 р. по справі №5023/1889/12 залишити без змін.
Головуючий суддя Івакіна В.О.
Суддя Ільїн О.В.
Суддя Черленяк М.І.
Повний текст постанови по справі № 5023/1889/12 складено та підписано 25.05.2012 р.