"24" травня 2012 р. Справа № 5021/110/12
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Івакіна В.О., суддя Пелипенко Н.М.
при секретарі Вороні В.С.
за участю прокурора - Василець Ю.О. (посв. №26 від 23.02.2009 р.)
та представників:
позивача - не з'явився
3-ої особи - не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прокурора (вх. №1108С/1-8) на рішення господарського суду Сумської області від 28 лютого 2012 року у справі
за позовом Прокурора Путивльського району в інтересах держави в особі Князівської сільської ради, Путивльський район, Сумська область
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна екологічна інспекція в Сумській області, м. Суми
до Фермерського господарства "Дарина", с. Сиромятнікове, Путивльський район, Сумська область
про стягнення 8531,20 грн.
Прокурор Путивльського району в інтересах держави в особі Князівської сільської ради звернувся до господарського суду Сумської області з позовом, в якому просив стягнути з ФГ "Дарина" на користь держави до державного бюджету збитки, завдані самовільним використанням поверхневих вод; стягнути з відповідача судові витрати.
Рішенням господарського суду Сумської області від 28.02.2012 р. по справі №5021/110/12 (суддя Зражевський Ю.О.) в задоволенні позову відмовлено.
Прокурор з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій зазначає, що вважає рішення суду таким, що не відповідає фактичним матеріалам справи, винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що відповідачем порушені вимоги статтей 44, 49 Водного кодексу України в частині використання води без дозволу на спеціальне водокористування, як того вимагає законодавство. Просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.
Сторони та третя особа вимоги ухвал від 28.03.2012 р. та 24.04.2012 р. не виконали, відзиви на апеляційну скаргу та документи в обґрунтування своїх заперечень не надали, своїх представників в судове засідання не направили, про причини неприбуття не повідомили, хоча про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
Колегія суддів вважає, що нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи, тому справа розглядається відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши у судовому засіданні пояснення прокурора, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.08.2011 р. Державною екологічною інспекцією в Сумській області в результаті проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони та раціонального використання водних ресурсів ФГ "Дарина" встановлено, що відповідач в особі директора Тарасенка Л.В. на південній околиці с. Сиромяинікове Князівської сільської ради Путивльського району Сумської області використовує став площею водного дзеркала 3,2 га та об'ємом води 31,0 тис. м куб. для риборозведення (а. с. 7).
Земельна ділянка під водоймою та прибережна захисна смуга використовується відповідачем відповідно до договору оренди земельної ділянки, укладеного з Путивльською районною державною адміністрацією, що дійсний до 01.01.2027р. Водойма (став) використовується відповідачем для риборозведення та створена штучно на місці природного яру, наповнюється дощовими та талими водами. Облік забраної води ведеться побічним методом, чим не виконується умова дозволу на спеціальне водокористування щодо встановлення приладу обліку забраних вод.
Перевіркою встановлено, що контроль якості поверхневих вод не здійснюється, що є порушенням п. 7 ст. 44 Водного Кодексу України; термін дії дозволу на спеціальне водокористування УКР 2056 СУМ закінчився 01.01.2010 р.; державна звітність 2-тп (водгосп) не ведеться, що вбачається Державною екологічною інспекцією в Сумській області як порушення п.9 ст.44, ст. 49 Водного Кодексу України, ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушенням Наказу Держкомстату України № 230 від 30.09.1997 р., зареєстрованого в Мін'юсті України від 16.10.1997 р. за №480/2284.
Крім того, 10.08.2011 р. Державною екологічною інспекцією складено акт, відповідно до якого зазначено, що відповідач використовував поверхневі води для риборозведення з 01.05.2010 р. по 01.08.2011 р. без дозволу на спеціальне водокористування, що на думку Державної екологічної інспекції в Сумській області є самовільним водокористуванням (а.с.7).
За наслідком перевірки державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Сугоняк Я.В. складено протокол про адміністративне правопорушення від 10.08.2011 р. за № 017245 за ст. 48 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в якому зазначено, що голова ФГ "Дарина" використовує водний ресурс (став) в с. Сиромятнікове Путивльського району за відсутністю дозволу на спеціальне водокористування (а.с.11).
Як зазначає прокурор, даним правопорушенням відповідачем завдано збитки за самовільне водокористування Князівській сільській раді на загальну суму 8531,20 грн. відповідно до розрахунку розміру збитків від 10.08.2011 р., розрахованого відповідно до п. 9.1. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди від 20.07.2009 р. № 389 та зареєстрованої в Мін'юсті України за №67/16783 від 14.08.2009 р. (а. с. 9).
Директору ФГ "Дарина" Державною екологічною інспекцією в Сумській області винесено припис від 10.08.2011 р. за №07-22 про усунення порушень природоохоронного законодавства шляхом отримання документів, що посвідчують право спеціального водокористування (а. с. 8).
Відповідач в добровільному порядку нараховані збитки не сплатив, що стало підставою для звернення прокурора до господарського суду з позовом про стягнення збитків в примусовому порядку.
В підтвердження своїх вимог прокурор посилається на ст. 49 Водного Кодексу України, де зазначається, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування, який видає державний орган охорони навколишнього природного середовища.
Згідно статті 48 Водного Кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних споруд із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води.
Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.209р. № 389, ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до: забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів; забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів та обумовлені: самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування забором, використанням води та скидом забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.
Відповідно до ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення.
Я вбачається із матеріалів справи перевіркою Державної екологічної інспекції в Сумській області за період з 01.05.2010 р. по 10.08.2011 р. не встановлено фактів забору води та скидання відповідачем забруднюючих речовин із зворотними водами, тобто не встановлено факту здійснення спеціального водокористування, а лише встановлено, що в цей період у відповідача був відсутній дозвіл на спеціальне водокористування.
Зазначені обставини в судовому засіданні підтвердив прокурор.
Тобто, матеріали справи не підтверджують забруднення водного об'єкту, забруднення поверхневих вод та підземних вод не виявлено. Таким чином, не встановлено жодного факту, який би підтверджував використання води для потреб споживача.
Відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно з ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування (крім прісних підземних вод глибиною більше 20 м), здійснюється за формулою З сам = 100 х W х Тар,
де W - об'єм води, що використана самовільно без дозволу на спеціальне водокористування або з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, куб. м;
Тар - норматив збору за спеціальне водокористування, грн./куб. м, що діє в регіоні на момент виявлення порушення.
Таким чином, обов'язковими передумовами для застосування позивачем Методики №389 при визначенні розміру збитків від самовільного водокористування визначено факти забруднення підземних вод водокористувачем та самовільне використання ним водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування в їх сукупності.
Водночас, згідно з п.4.1 Методики №389 факт забруднення підземних вод встановлюється державними інспекторами за результатами перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю, на основі візуальних спостережень чи встановлених розслідуваннями або оцінених у результаті еколого-гідрологічних вишукувань.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, проведеною позивачем, не встановлено факту забруднення відповідачем підземних вод внаслідок самовільного водокористування.
Отже, виявлене позивачем правопорушення у вигляді самовільного водокористування відповідачем (використання підземних вод без спеціального дозволу) не містить таких кваліфікуючих ознак, як забруднення водних об'єктів, забруднення поверхневих та підземних вод, наявності яких вимагає застосована позивачем Методика №389, оскільки проведеною перевіркою не встановлено факту забруднення господарством підземних вод внаслідок самовільного водокористування.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Сумської області від 28.02.2012 р. по справі № 5021/110/12 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 22, 85, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 28.02.2012 р. по справі № 5021/110/12 залишити без змін.
Головуючий суддя Шепітько І.І.
Суддя Івакіна В.О.
Суддя Пелипенко Н.М.
Повний текст постанови по справі № 5021/110/12 складено та підписано 29.05.2012 р.