донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
23.05.2012 р. справа №26/5009/8114/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівБогатиря К.В. Дучал Н.М., Склярук О.І.
При секретарі: Здоренко О.Ю.
за участю представників сторін:
від боржника:не з'явився
від кредитора: від скаржника:ОСОБА_4 -довір. №б/н від 21.10.2011р. ОСОБА_5 -довір. № 4505/10/10-1 від 18.04.2012р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби
на ухвалу господарського судуЗапорізької області
від про14.02.2012р. затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, припинення провадження по справі
у справі№ 26/5009/8114/11 (суддя Юлдашев О.О.)
за заявою кредитораприватного підприємства «Ясінь»м. Дніпропетровськ
до боржникаприватного підприємства «Реал 2000»м. Запоріжжя
пробанкрутство
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.02.2012р. у справі №26/5009/8114/11 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ПП «Ясінь»м.Дніпропетровськ як відсутнього боржника (ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон); ліквідовано юридичну особу -ПП «Реал 2000»; припинено провадження по справі № 26/5009/8114/11.
Ухвала суду мотивована тим, що за період ліквідаційної процедури до ліквідатора з майновими (грошовими) вимогами до банкрута не заявився жоден кредитор, тому до реєстру вимог кредиторів було внесено вимоги лише ініціюючого кредитора у сумі 13 844,40грн. основного боргу. Вимоги ініціюючого кредитора залишились не погашеними через відсутність майна та грошових коштів у банкрута. Ухвалою від 29.02.2012р. господарським судом було виправлено описку у вступній частині ухвали від 14.02.2012р. щодо визначення кредиторів боржника, а саме також зазначив кредитором Лівобережну МДПІ м. Дніпропетровська в сумі 1337, 89грн.
Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.02.2012р. у справі № 26/5009/8114/11 за заявою ініціюючого кредитора ПП «Ясінь»м. Дніпропетровськ до боржника ПП «Реал 2000»м.Запоріжжя про банкрутство.
Ухвалою від 08.05.2012р. апеляційна скарга була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом до провадження.
Оскаржуючи ухвалу суду, Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська просить суд її скасувати та прийняти нове рішення, яким поновити ліквідаційну процедуру. В обґрунтування апелянт посилається, що ним були розпочаті заходи щодо проведення перевірки, а саме винесено наказ від 06.03.2012р. № 346 стосовно проведення перевірки ПП «Реал 2000», оскільки боржник відсутній за податковою адресою, ДПІ складено акт від 07.03.2012р. №935/23/34228551 та ліквідатору був направлений запит про надання документів, що свідчать про фінансово-господарську діяльність боржника, однак жодних документів необхідних для проведення перевірки, МДПІ не надано. Також апелянт посилається про неповідомлення його про розгляд 14.02.2012р. звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Тому скаржник вважає, що суд при винесені оскаржуваної ухвали не дослідив всіх обставини справи, що є підставою для скасування такої ухвали.
Від ПП «Ясінь»надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, ухвалу суду від 14.02.2012р. залишити без змін.
Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи та заперечення сторін, колегія суддів встановила:
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець -боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Як вбачається з матеріалів справи, ініціюючий кредитор звернувся з заявою про порушення справи про банкрутство, обґрунтовуючи тим, що між ним та ПП «Ясінь»16.09.2011р. укладено договір поставки № 16/09-11, згідно видаткової накладної № 2706 від 16.09.2011р. сума поставки складає 13 844,40грн. Актом звірки взаєморозрахунків станом на вересень 2011р. сторони підтвердили заборгованість на суму 13 844,40грн. Крім того, в рахунок оплати боржник передав ПП «Ясінь»простий вексель Серія АА № 2033159 від 07.12.2011р. на 13 844,40грн. зі строком погашення «за пред'явленням». Нотаріусом було вчинено протест про неоплату векселя від 12.12.2011р. № 1884 та видано виконавчий напис нотаріуса № 1885 від 12.12.2011р. З метою примусового стягнення ініціюючий кредитор звернувся до виконавчої служби, постановою від 20.12.2011р. Жовтневим ВДВС Запорізького міського управління юстиції повернуто виконавчий документ -виконавчий напис № 1884 від 22.12.2011р. у зв'язку з тим, що за вказаною адресою у виконавчому документі та відповіді Головного управління статистики у Запорізькій області боржник не знаходиться.
Колегія суддів звертає увагу, в постанові про повернення виконавчого документу державним виконавцем не вірно вказано дату видачі виконавчого напису нотаріуса замість 12.12.2011р. зазначено 22.12.2011р. (але сама постанова ВДВС винесена 20.12.2011р.).
Ухвалою від 28.12.2011р. за заявою ПП «Ясінь»господарським судом Запорізької області за спрощеною процедурою на підставі ст. 52 Закону порушена справа про банкрутство ПП «Реал 2000»внаслідок фінансової неспроможності.
Згідно ч. 2 ст. 52 цього ж Закону господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.
Постановою від 14.01.2012р. господарський суд визнав боржника банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначив ініціюючого кредитора -ПП «Реал 2000».
Господарським судом від ліквідатора отриманий звіт, ліквідаційний баланс ПП «Реал 2000», які розглянуті та затверджені ним, а провадження у справі -припинено, що підтверджується ухвалою суду від 14.02.2012р.
Згідно ч. 5 ст. 52 Закону ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.
Порядок виявлення кредиторів по ст. 52 Закону про банкрутство передбачений шляхом направлення ліквідатором на адресу відомих йому кредиторів письмового повідомлення про визнання боржника банкрутом. У зв'язку з цим всі кредитори зобов'язані в місячний термін звернутися з грошовими вимогами до ліквідатора банкрута. Іншого порядку повідомлення кредиторів, ніж направлення ліквідатором на адресу відомих йому кредиторів письмового повідомлення про визнання боржника банкрутом, стаття 52 Закону про банкрутство не передбачає, в тому числі і публікування оголошення в офіційному друкованому органі.
Згідно ст. 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: аналізує фінансове становище банкрута; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню. Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України. Ліквідатор (арбітражний керуючий) має право замовити виготовлення дубліката печатки та штампів у разі їх втрати.
Відповідно до ст. 26 Закону усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.
Статтею 34 Закону передбачено, що ліквідатор забезпечує належне оформлення, упорядкування та зберігання всіх, в тому числі фінансово-господарських, документів банкрута протягом ліквідаційної процедури.
Одним із можливих способів встановлення місцезнаходження бухгалтерської та іншої первинної документації банкрута апеляційний суд вважає вжиття ліквідатором заходів щодо з'ясування фізичної або юридичної особи, яка є засновником товариства з обмеженою відповідальністю -банкрута. При утворенні товариства з обмеженою відповідальністю не виключена можливість покладення виконання обов'язків керівника на засновника, якщо він є фізичною особою або інший розподіл між засновником та керівником функцій управління товариством. В будь-якому випадку саме засновник призначає керівника товариства з обмеженою відповідальністю та контролює його діяльність, приймає рішення про припинення діяльності товариства. Можливим способом встановлення особи засновника ПП «Реал 2000»є звернення ліквідатора до органу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців із запитом про надання інформації з цього питання, в тому числі шляхом отримання копії Статуту банкрута.
Крім того, в матеріалах справи наявний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 23.12.2011р. № 12557329, в якому вказано, що боржник знаходиться в стані припинення та головою ліквідаційної комісії є Червоноштан Л.І., дата реєстрації рішення засновника -13.12.2011р.
У справі про банкрутство відсутнє звернення ліквідатора до голови ліквідаційної комісії із запитом щодо з'ясування бухгалтерської та первісної господарської документації, печатки та штампів, майнових активів банкрута. Ознайомившись з бухгалтерською документацією, ліквідатор мав би можливість отримати інформацію про наявність у боржника нерухомого майна в інших населених пунктах України, окрім м. Запоріжжя або за кордоном. Також ліквідатором не було здійснено заходів, направлених на встановлення місцезнаходження статуту банкрута, в якому містяться відомості щодо зайняття ПП «Реал 2000»конкретними видами підприємницької діяльності, в тому числі зовнішньоекономічної. До майнових активів, крім майна та грошових коштів, входить також дебіторська заборгованість, акції та інші цінні папери, майнові права. Пунктом 90 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 передбачено, що обсяг ліквідаційної маси не обмежується визначенням, наведеним в ст.26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки згідно ч.1 ст.213 ГК України у процедурах банкрутства використовуються майнові активи, які належать боржнику на підставі речових та зобов'язальних прав, а також права інтелектуальної власності. Права вимоги за зобов'язаннями та об'єкти права інтелектуальної власності можуть бути предметами цивільного обігу, а тому вони підлягають включенню до складу ліквідаційної маси і реалізації ліквідатором у порядку, встановленому Законом.
Статтею 66 Господарського кодексу України передбачено, що майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Джерелами формування майна підприємства є: грошові та матеріальні внески засновників; доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів; майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку.
Згідно ст.67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Згідно ст.71 ГК України облік і звітність підприємства здійснюються відповідно до вимог статті 19 цього Кодексу та інших нормативно-правових актів.
Статтею 144 ГК України встановлено, що майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати: з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать; з актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у випадках, передбачених законом; внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом; внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, придбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав; внаслідок порушення вимог закону при здійсненні господарської діяльності; з інших обставин, з якими закон пов'язує виникнення майнових прав та обов'язків суб'єктів господарювання.
Згідно ст.145 ГК України майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону. Зміна правового режиму майна суб'єкта господарювання здійснюється за рішенням власника (власників) майна у спосіб, передбачений цим Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом.
Матеріалами справи підтверджено, що на момент укладення договору поставки №16/09-11 від 16.09.2011р. ПП «Реал 2000»було зареєстровано за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Янтарна, 79, корп.5, кв.3. Однак з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №12557329 станом на 23.12.2011р. боржник був зареєстрований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Українська, 52 (а.с.29).
Як вбачається з доданого ліквідатором звіту, ним були направлені запити до можливих кредиторів у м. Запоріжжя та до деяких у м. Дніпропетровську.
В підтвердження цього ліквідатором були надані докази направлення запитів до Дніпропетровського МРЕВ-1, Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, Управління держкомзему у м.Дніпропетровську, Інспекції держтехнагляду Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Амур-Нижньодніпровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ, на які цими контролюючими та державними органами були надані відповіді.
До звіту ліквідатором було надані запити з доказами їх направлення (отримання) до МКП «Міські теплові мережі», КП «Дніпропетровське МБТІ», ПАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго», але ліквідатором не були надані відповіді цих контролюючих органів щодо наявності або відсутності заборгованості та майнових активів банкрута.
Також ліквідатором не надано доказів про направлення запитів з метою виявлення потенційних кредиторів, а саме: Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності м. Дніпропетровська, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Дніпропетровську, Фонд соціального захисту інвалідів в Дніпропетровській області, відповідного районного центру зайнятості у м.Дніпропетровську.
При зміні місцезнаходження банкрута з м. Дніпропетровська на м. Запоріжжя на обліку не у всіх контролюючих державних органах за новим місцем знаходження боржник був зареєстрований, тому відповіді цих органів є недостатніми для з'ясування обставин наявності або відсутності боргу по страховим внескам та іншим обов'язковим платежам. Здійснення боржником підприємницької діяльності саме у м. Дніпропетровську підтверджується цими матеріалами справи. Але ліквідатор в порушення ч. 5 ст. 52 Закону повідомив не всі державні контролюючи органи м. Дніпропетровська за місцем його фактичної підприємницької діяльності про банкрутство ПП «Реал 2000», не з'ясував про наявність або відсутність інформації про повноту та своєчасність сплати страхових внесків та інших платежів.
За таких обставин колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ліквідатор повинен був здійснити на стадії ліквідаційної процедури повні заходи щодо встановлення можливих потенційних кредиторів за попереднім місцезнаходженням банкрута.
Також апеляційний суд вважає, що ліквідатор не вжив всіх можливих, достатніх та необхідних заходів при проведенні ліквідаційної процедури, направлених на виявлення майнових активів банкрута з врахуванням наступного. В матеріалах справи відсутні докази звернення ліквідатора до голови ліквідаційної комісії або до його учасників (засновників) про передачу фінансової документації з метою встановлення наявності або відсутності майнових активів ПП «Реал 2000»для подальшого задоволення вимог кредиторів в процесі ліквідації.
Таким чином, матеріали справи свідчать про неналежне виконання ліквідатором своїх обов'язків у цій справі про банкрутство, про відсутність повного та об'єктивного розгляду місцевим господарським судом всіх обставин справи та відсутність законних підстав для затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута, припинення провадження по справі.
Отже, ухвала про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для цієї справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, встановленню відсутності керівних органів боржника за адресою їх місцезнаходження у випадку ведення спрощеної процедури банкрутства, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставин і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Згідно ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2)недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ст.106 ГПК України у випадку скасування апеляційною інстанцією ухвали про припинення провадження у справі справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскільки оскаржувана ухвала господарського суду за результатами проведення ліквідаційної процедури не відповідає нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, вона підлягає скасуванню, а справа направленню для розгляду до господарського суду Запорізької області на стадію проведення ліквідаційної процедури.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.02.2012р. у справі № 26/5009/8114/11 -задовольнити.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.02.2012р. про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, припинення провадження у справі №26/5009/8114/11 про банкрутство -скасувати.
Справу № 26/5009/8114/11 направити для розгляду до господарського суду Запорізької області на стадію ліквідаційної процедури.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження приватного підприємства «Реал 2000»м. Запоріжжя для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про скасування судового рішення щодо припинення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з ліквідацією банкрута.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: Н.М. Дучал
О.І. Склярук
Надруковано: 7 прим. 1. боржнику, 1. кредитору,
1. скаржнику, 1. у справу, 1. апел. суду, 1.ГСЗО,
1. дер.реєстратору