22.05.2012 року Справа № 40/5005/16127/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Прудніков В.В.(доповідач)
суддів: Широбокової Л.П., Антоніка С.Г. (склад судової колегії змінено на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 18.05.12 р.)
Секретар судового засідання Фузейникова В.О.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2, представник, довіреність №154 від 23.03.12;
від позивача: ОСОБА_3, представник, довіреність №153 від 23.03.12;
від відповідача-1: ОСОБА_4, представник, довіреність №397 від 01.01.12;
від відповідача-2: ОСОБА_5, представник, довіреність б/н від 15.08.09.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш ім.Артема", м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2012р. у справі №40/5005/16127/2011
за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш ім.Артема", м.Дніпропетровськ
до відповідача-1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська паперова фабрика", м.Дніпропетровськ
про визнання недійсним договору № Пр/Дн-1-11-1537/НЮдч від 10.10.2011 року, -
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2012 року (суддя Красота О.І.) Публічному акціонерному товариству "Дніпроважпапірмаш ім.Артема", м.Дніпропетровськ відмовлено в задоволенні позову до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ, Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська паперова фабрика", м.Дніпропетровськ про визнання недійсним договору № Пр/Дн-1-11-1537/НЮдч від 10.10.2011 року.
Не погодившись з зазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Дніпроважпапірмаш ім.Артема" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та порушення судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Державне підприємство "Придніпровська залізниця", Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська паперова фабрика" у відзивах на апеляційну скаргу просять залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів підстав для задоволення скарги не знаходить, виходячи з наступного.
Між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (залізниця) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська паперова фабрика" (власник колії) укладено договір № Пр/Дн-1-11-1537/НЮдч від 10.10.2010 року "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська паперова фабрика", відповідно до умов якого сторони цього договору встановили, що згідно з Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, що належить власнику і примикає до продовження колії №14а ст. Нижньодніпровськ стрілкою №9 (п. 1 договору).
Відповідно до пункту 2 зазначеного договору розгорнута довжина під'їзної колії складає 1544 м.
Пунктами 4-15 договору, сторони обумовили порядок виконання вантажних операцій по проходженню, навантаженню та розвантаженню вагонів на зазначеній ділянці під'їзної колії.
Строк дії визначено у п. 22 договору - з моменту його оформлення до 31.12.2016р. включно.
Позивач вважає, що відповідачі укладенням зазначеного договору порушили його законні права та інтереси, тому просить визнати договір № Пр/Дн-1-11-1537/НЮдч від 10.10.2010 року недійсним.
В обґрунтування своїх доводів, позивач посилається на те, що він є власником під'їзної залізничної колії, на експлуатацію якої укладено відповідачами спірний договір. З володіння позивача дана під'їзна залізнична колія ніколи не вибувала. Згідно ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Внаслідок укладення спірного договору між відповідачем-1 та відповідачем-2, позивач протиправно обмежений у здійсненні свого права власності на зазначену залізничну під'їзну колію, зокрема, права володіння і користування своїм майном, оскільки спірний договір був укладений відповідачами за відсутності згоди позивача на експлуатацію під'їзної колії третьою особою (відповідачем-2). Зазначена залізнична під'їзна колія з 1945 року входила до складу майна Дніпропетровського заводу важкого папероробного машинобудування ім. Артема. При корпоратизації у власність Відкритого акціонерного товариства "Днепротяжбуммаш" ім.Артема, правонаступником якого є позивач, створеного на базі вказаного заводу, передані внутрішньозаводські залізничні колії зі стрілочними переводами, переїздом та знаками колій протяжністю 4500м (відповідно до наданої позивачем виписки з переліку нерухомого майна, переданого у власність ВАТ «Днепротяжбуммаш»ім. Артема м.Дніпропетровськ (наказ Мінмашпрому України № 493 від 31.03.1994г.), затверджений 21.12.2000р. в.о.голови Державного комітету промислової політики України. У вказаному переліку майна під інвентаризаційними номерами 00222, 00223, 00226, 00227, 00228, 00242 вказані внутрішньозаводські залізничні колії зі стрілочними переводами, залізничним переїздом і знаками колій протяжністю 4500м, які були побудовані в 1945 році для проходження вагонів з вантажами від станції Нижньодніпровськ до території заводу за адресою: вул. Білостоцького, 98, а далі через в'їзні ворота залізничні шляхи ведуть до виробничих цехів підприємства. Дані обставини підтверджені Міністерством промислової політики України у листі № 20/1-6-508 від 15.10.2009р.
Згідно з п.2 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Із матеріалів справи вбачається, що Відкрите акціонерне товариство «Дніпропетровський завод важкого папероробного машинобудування ім. Артема», створене згідно з наказом Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України від 31.03.1994р. № 493, шляхом перетворення на Дніпропетровський завод важкого папероробного машинобудування ім.Артема відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993р. №210/93 «Про корпоратизацію підприємств»та Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993р. №508.
Згідно з Переліком нерухомого майна, переданого у власність ВАТ«Дніпроважпапірмаш»ім. Артема, що був затверджений 21.12.2000р. т.в.о. Голови Державного комітету промислової політики України, у власність ВАТ«Дніпроважпапірмаш»ім. Артема були передані внутрішньозаводські залізничні колії зі стрілочними переводами, переїздом та колійними знаками довжиною 4500 м, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 98 (інвентарні номери 00222, 00223, 00226, 00227, 00228, 00242). Тобто відповідно до даного Переліку позивачу було передано лише внутрішньозаводські залізничні колії.
Договір № Пр/Дн-1-11-1537/НЮдч від 10.10.2010 року було укладено відповідачами на експлуатацію під'їзної колії довжиною 1544 м примиканням до станції Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці.
Позивачем належні докази підтверджуючі наявність у нього права власності на зазначену під'їзну залізничну колію не надано.
27.01.2009 року листом №48 ВАТ «Дніпротяжбуммаш» ім. Артема звернулось до Міністерства промислової політики з проханням внести зміни та доповнення до переліку переданого їм нерухомого майна, на що 12.02.2009 року отримали запитані зміни з зазначенням зовнішньої заводської під'їзної залізничної колії довжиною 1216 м з датою вводу в експлуатацію 1945 рік. Але листом №5/2-2-168 від 08.06.2011 року Міністерство промислової політики скасувало зміни та доповнення внесені до переліку нерухомого майна ВАТ «Дніпротяжбуммаш» ім. Артема 12.02.2009р., підтвердило інформацію викладену у листі №10/5-2-239 від 18.02.09р., згідно з яким позивачу було передано лише внутрішньозаводські залізничні колії довжиною 4500 м.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 660/5 від 14.04.09р. право власності на під'їзні колії, як об'єкт нерухомого майна підлягають реєстрації.
У відповідності до п. 1.4. «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року N 7/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 р. за N 157/6445, обов'язковій державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.
Згідно п.1.2. Положення - державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Пунктом 1.3. Положення передбачено, що державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
У Розділі 4 пункту 1.5. Положення вказується на необхідність державній реєстрації споруд (інженерні, гідротехнічні тощо) -земельних поліпшень, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій.
Пунктом 8.1. Положення встановлено, що оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно.
Докази оформлення у встановленому порядку права власності на зовнішні заводські під'їзні залізничні колії довжиною 1216 м позивач не надав.
Згідно рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровськ у справі №2-3433 від 10.04.09р. за громадянкою ОСОБА_6 визнано право власності на нерухоме майно у тому числі на залізничну колію НОМЕР_1 довжиною 1 544 м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
На виконання вимог вказаного рішення суду 21.05.2009 року Дніпропетровським міжміським бюро технічної інвентаризації зареєстровано права власності на зазначене майно, що підтверджується наданим витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 127, т.2). 12.08.2010 року на нерухомість вказану у рішенні суду, у тому числі на залізничну колію НОМЕР_1 довжиною 1544 м, складено технічний паспорт.
Зазначеним технічним паспортом БТІ підтверджується примикання залізничної колії НОМЕР_1 до стикового з'єднання ділянки колії 1-ДП ст. Нижньодніпровськ.
За викладених обставин, слід визнати, що громадянкою ОСОБА_6 належним чином оформлене право власності на залізничну колію НОМЕР_1 довжиною 1544 м примиканням до станції Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці.
21.05.2009 року між громадянкою ОСОБА_6 і Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська паперова фабрика" укладено договір оренди №21/05 на нерухомість вказану у рішенні суду, у тому числі на залізничну колію НОМЕР_1 довжиною 1544 м. Строк дії договору оренди до 31.12.2011 року.
Укладення відповідачами спірного договору не суперечить вимогам ст.ст.64, 71, 77 Статуту залізниць України, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено факт порушення його прав та законних інтересів при укладанні відповідачами договору № Пр/Дн-1-11-1537/НЮдч від 10.10.2010 року, оскільки він не довів належними доказами право власності на спірну під'їзну колію.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області відповідає матеріалам справи та нормам діючого законодавства, а тому підстав для його зміни чи скасування відсутні.
Позивачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перевірки прокуратурою Дніпропетровської області по заяві ПАТ "Дніпроважпапірмаш ім.Артема".
Колегія суддів підстав для зупинення провадження по справі не знаходить. У разі встановлення в результаті перевірки прокуратурою істотних обставин, що не були і не могли бути відомі позивачу під час розгляду даної справи, постанова може бути переглянута за нововиявленими обставинами в порядку визначеному ст.ст.112-114 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш ім.Артема", м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2012р. у справі №40/5005/16127/2011 залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий В.В. Прудніков
Судді С.Г. Антонік
Л.П. Широбокова
Повний текст постанови складено 25.05.2012р.