24.05.12 Справа №14/196-09.
Суддя господарського суду Сумської області Зражевський Ю.О., розглянувши скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Суми на незаконні дії та бездіяльність відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, на постанови державного виконавця по справі № 14/196-09 за позовом комунальної установи "Сумська міська клінічна лікарня № 1", м. Суми до відповідачів: 1. фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Суми; 2. фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Суми, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління майна комунальної власності Сумської міської ради про стягнення 23030 грн. 02 коп.; за зустрічним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Суми до відповідача - комунальної установи "Сумська міська клінічна лікарня № 1", м. Суми про визнання недійсним п. 2 додатку № 2 доповнення та змін до договору оренди № 08/01 від 10.08.2000року та додатку № 3 до договору оренди від 10.08.2000року, укладених 01.07.2007року.
За участю представників:
Від позивача - ОСОБА_3
Від першого відповідача - ОСОБА_1
Від другого відповідача - не з'явився
Від третьої особи - не з'явився
Від ДВС - Шульга Н.М.
В судовому засіданні 22.05.2012року було оголошено перерву до 24.05.2012року.
Рішенням господарського суду Сумської області від 8 лютого 2011 року по справі № 14/196-09 первісний позов було задоволено частково, стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Суми на користь комунальної установи "Сумська міська клінічна лікарня № 1", м. Суми заборгованість по орендній платі в розмірі 30 811 грн. 93 коп., заборгованість за теплопостачання в розмірі 3 988 грн. 26 коп., заборгованість за експлуатаційні витрати в розмірі 5859 грн. 10 коп., штрафні санкції у розмірі 4 412 грн. 71 коп., збитки на суму 21 753 грн. 12 коп., 668 грн. 25 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в частині стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 заборгованості по орендній платі в розмірі 2856 грн. 84 коп., заборгованості по податку за землю в розмірі 2372 грн. 27 коп., заборгованості за теплопостачання в розмірі 4162 грн. 78 коп., заборгованості за водопостачання та водовідведення в розмірі 3531 грн. 75 коп., заборгованості за постачання електричної енергії в розмірі 2267 грн. 84 коп., заборгованості за експлуатаційні витрати в розмірі 1951 грн. 17 коп. - провадження у справі припинено; у задоволенні зустрічного позову відмовлено; заяву першого відповідача про зміну предмету позову відхилено.
07.04.2011року на виконання судового рішення по справі № 14/196-09 було видано відповідний наказ. (а.с. 96, IVтом)
18.04.2011року першим відповідачем за первісним позовом було подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду Сумської області від 8 лютого 2011року та заяву про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20 травня 2011 року апеляційну скаргу прийнято до провадження.
В зв'язку з прийняттям апеляційної скарги до провадження державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції 30.05.2011року було винесено постанову про повернення виконавчого документа, оригінал наказу господарського суду Сумської області від 07.04.2011року по справі № 14/196-09 повернуто на адресу суду. (а.с. 2-3, V том)
Під час перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21 червня 2011 року, рішення господарського суду Сумської області від 8 лютого 2011 року по справі № 14/196-09 залишено без змін.
11.07.2011року матеріали справи № 14/196-09 були повернуті до господарського суду Сумської області.
14.07.2011року за заявою позивача за первісним позовом господарським судом видано останньому наказ на примусове виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 21.06.2011року та рішення господарського суду Сумської області від 08.02.2011року по справі № 14/196-09.
13.04.2012року перший відповідач за первісним позовом подав скаргу на незаконні дії та бездіяльність відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції в якій просить суд:
1) визнати незаконність дій та бездіяльність у виконавчому провадженні посадових осіб відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції: державних виконавців Балаба Л.О., Шульги Н.М. та заступника начальника Сумського міського управління юстиції начальника відділу державної виконавчої служби П'ятниці С.М.
2) зобов'язати державного виконавця Шульгу Н.М. виконати вимоги Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів" щодо закінчення виконавчого провадження по справі за постановою ВП № 28112928 від 19.07.2011року;
3) прийняти окрему ухвалу щодо порушення вказаними посадовими особами вимог Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» та невиконання ними судового рішення, а також визначити відповідність вказаних посадових осіб вимогам до державного службовця та займаним посадам.
27.04.2012року перший відповідач за первісним позовом подав уточнену скаргу на незаконні дії та бездіяльність відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції в якій просить суд:
1) визнати незаконність дій та бездіяльність у виконавчому провадженні посадових осіб відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції: державних виконавців Балаба Л.О., Шульги Н.М. та заступника начальника Сумського міського управління юстиції начальника відділу державної виконавчої служби П'ятниці С.М.
2) зобов'язати державного виконавця Шульгу Н.М. привести у відповідність із вимогами Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів:
· строк закінчення виконавчого провадження по справі за постановою ВП № 28112928 від 19.07.2011р.;
· виконавчі дії про звернення стягнення на майно боржника у відповідності до вимог глави 5.
3) прийняти окрему ухвалу щодо порушення вказаними посадовими особами вимог Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» та невиконання ними судового рішення, а також визначити відповідність вказаних посадових осіб вимогам до державного службовця та займаним посадам.
07.05.2012року перший відповідач за первісним позовом подав скаргу на постанову ВП № 28112928 від 15.03.2012р. державного виконавця Шульги Н.М. державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції в якій просить суд:
1) визнати незаконною та скасувати постанову ВП № 28112928 від 15.03.2012р. державного виконавця Шульги Н.М. щодо розшуку рухомого майна;
2) прийняти окрему ухвалу щодо продовження порушення вказаними посадовими особами вимог Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)».
15.05.2012року перший відповідач за первісним позовом подав скаргу на постанову ВП № 28112928 від 28.03.2012р. державного виконавця Балаба Л.О. державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції в якій просить суд:
1) визнати незаконною та скасувати постанову ВП № 28112928 від 28.03.2012р. державного виконавця Балаба Л.О. щодо накладення арешту на кошти;
2) прийняти окрему ухвалу щодо продовження порушення посадовими особами, державним виконавцем Балаба Л.О. та начальником відділу державної виконавчої служби П'ятницею С.М., вимог Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів».
В обгрунтування поданих скарг відповідач за первісним позовом посилається на те, що при здійсненні виконавчих дій у виконавчому провадження з примусового виконання судового рішення по справі № 14/196-09 державними виконавцями було порушено вимоги Закону України "Про виконавче провадження", зокрема вимоги ст. ст. 30, 47, 49, 52 цього закону.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.07.2011року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження з примусового виконання судового рішення по справі № 14/196-09 (а.с. 55, V том).
Згідно зі ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону. Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.
Статтею 47 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Відповідно до ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню, в тому числі, у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення;
Статтею 52 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця. У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.
В даному випадку, розглянувши матеріали справи та оцінивши доводи скаржника, господарський суд вважає, що порушення державним виконавцем шестимісячного строку, встановленого для проведення виконавчих дій в даному випадку не є підставою для закінчення виконавчого провадження.
Згідно зі ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.
Відповідно до ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;
2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;
4) інші заходи, передбачені рішенням.
Державний виконавець зазначає, що боржником по виконавчому провадженню не було надано документального підтвердження повного виконання рішення по справі № 14/196-09, в зв'язку з чим державний виконавець розпочав примусове виконання рішення суду.
11.08.2011року державним виконавцем було з'ясовано, що у Відділі державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції перебуває виконавче провадження № 9/232/11 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Ковпаківським районним судом м. Суми № 2-1083 від 01.11.2010 року про стягнення з ОСОБА_6 боргу у розмірі 17294 грн. 99 коп. на користь ФОП ОСОБА_1. З'ясовано, що на депозитному рахунку Відділу ДВС СМУЮ перебувають грошові кошти, що належать ФОП ОСОБА_1. 11.08.2011року у відповідності до ст.ст. 11, 52, 57 Закону України „Про виконавче провадження" винесено постанову про арешт коштів боржника, а саме - ФОП ОСОБА_1. Керуючись ст. 43, 44, 45 Закону України „Про виконавче провадження", державним виконавцем здійснений розподіл грошових сум.
Відповідач за первісним позовом посилається на те, що вищезазначені дії державних виконавців суперечать вимогам ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження". Пунктом 12 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі звернення до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 8 цього Закону.
При цьому, як зазначає державний виконавець, на момент звернення ФОП ОСОБА_1 до Ковпаківського районного суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, останній не був вибулою стороною виконавчого провадження, а тому підстав для зупинення виконавчого провадження в порядку ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" з примусового виконання виконавчого листа виданого Ковпаківським районним судам м. Суми № 2-1083 від 01.11.2010 року про стягнення з ОСОБА_6 боргу у розмірі 17 294 грн. 99 коп. на користь ФОП ОСОБА_1, не було.
Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 звернувся до Ковпаківського районного суду про заміну сторони виконавчого провадження за виконавчим листом про стягнення з ОСОБА_6 на його користь грошових сум 20 грудня 2011 року.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 12.01.2012року вказану заяву було залишено без задоволення. Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 09.02.2012року, під час перегляду в апеляційному порядку справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми було скасовано, заяву про заміну сторони виконавчого провадження задоволено, змінено стягувача ОСОБА_1 у виконавчому провадженні відкритому на підставі виконавчого листа № 2-1083/10, виданого Ковпаківським районним судом м. Суми 1 листопада 2010 року на ОСОБА_7.
Державний виконавець зазначає, що кошти, які стягувалися з пенсії ОСОБА_6 та підлягали перерахуванню ФОП ОСОБА_1 - це періодичні платежі, вони надходять щомісячно та є доходом боржника ФОП ОСОБА_1 за виконавчим провадженням з примусового виконання судового рішення по справі № 14/196-09, тому, виконавче провадження не могло закінчитися 19.01.2012року.
З метою виявлення майна боржника державним виконавцем, разом з вищезазначеними діями, надсилались запити до правореєструючих органів. Згідно довідки УДАІ при УМВС України в Сумській області, за ФОП ОСОБА_1 зареєстроване рухоме майно: JAWA 350 (1983), ВАЗ 2108 (1989), ВАЗ 21093 (1990). Тому, державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. 03.02.2012року ОСОБА_1 надано пояснення щодо відсутності рухомого майна: JAWA 350 (1983), ВАЗ 2108 (1989), ВАЗ 21093 (1990).
Як вбачається з матеріалів справи, 15.03.2012року державним виконавцем була винесена постанова про розшук майна боржника з урахуванням наданих боржником пояснень стосовно відсутності у нього рухомого майна: JAWA 350 (1983), ВАЗ 2108 (1989), ВАЗ 21093 (1990). (а.с. 86, V)
Також, як зазначає державний виконавець, 03.02.2012року ФОП ОСОБА_1 надана заява, згідно з якою він отримує пенсію. Але, відповідно до ст.68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати.
Таким чином, державним виконавцем здійснювалися заходи щодо виявлення майна, належного на праві власності та з'ясовувалося питання щодо дійсної наявності чи відсутності рухомого майна. Згідно з актами державного виконавця від 13.04.2012року, державним виконавцем з'ясовано, що нерухомого майна належного на праві власності за боржником не зареєстровано. Майно, на яке можливо звернути стягнення (крім транспортного засобу) не виявлено. Державним виконавцем з'ясовано, що у боржника відкриті рахунки, про що останній не повідомив державного виконавця, а також не зазначив про це в суді. Відповідно до довідки АТ „Райффайзен Банк Аваль", на рахунку у боржника закумульована сума у розмірі 334,99 грн. Державним виконавцем надіслані до банківської установи платіжні вимоги на списання цих коштів. Згідно з довідкою ПАТ „Приватбанк" № 6913/02-24 від 14.05.2012року на рахунках ФОП ОСОБА_1 закумульовані кошти в розмірі 10016,70 грн. та 3,38 грн.
Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В даному випадку, з урахуванням вищевикладених обставин, господарський суд вважає посилання скаржника в обгрунтування поданих скарг на те, що орган ДВС в порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" не закрив виконавчого провадження зі спливом шестимісячного строку, передбаченого ст. 30 Закону, безпідставними, а дії державних виконавців щодо вчинення виконавчих дій з примусового виконання судового рішення по справі № 14/196-09 законними, правомірними, та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.
В зв'язку з зазначеним, господарський суд залишає без задоволення скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Суми на незаконні дії та бездіяльність відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції.
Оскільки в обгрунтування скасування та визнання незаконними постанови ВП № 28112928 від 15.03.2012р. та постанови ВП № 28112928 від 28.03.2012р., скаржник посилається на те, що орган ДВС в порушення вимог ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" не закрив виконавчого провадження зі спливом шестимісячного строку, а суд, в даному випадку, прийшов до висновку, що порушення державним виконавцем шестимісячного строку, встановленого для проведення виконавчих дій в даному випадку не є підставою для закінчення виконавчого провадження, інших норм чинного законодавства, які недотримані чи порушені державним виконавцем, скаржником не зазначено як підстав для скасування вищезазначених оскаржуваних постанов, господарський суд залишає без задоволення скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову ВП № 28112928 від 15.03.2012р. та на постанову ВП № 28112928 від 28.03.2012р.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості винесення окремої ухвали за клопотання сторони.
Відповідно до ст. 90 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.
Окрему ухвалу може бути винесено лише, якщо зазначені обставини виявлені під час розгляду справи. Отже, якщо зазначені обставини виявлені судом після винесення судового рішення, суд не вправі виносити окрему ухвалу, хоча б це і було пов'язане із виконанням рішення.
Керуючись ст. ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Суми на незаконні дії та бездіяльність відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції по справі № 14/196-09 - залишити без задоволення.
2. Скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Суми на постанову ВП № 28112928 від 15.03.2012р. державного виконавця Шульги Н.М. державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції - залишити без задоволення.
3. Скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Суми на постанову ВП № 28112928 від 28.03.2012р. державного виконавця Балаба Л.О. державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції - залишити без задоволення.
СУДДЯ Ю.О.ЗРАЖЕВСЬКИЙ