24.05.12 Справа № 5021/565/12.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Волмар», м. Синятин Івано-Франківської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Тростянецький машинобудівний завод», м. Тростянець Сумської області
про стягнення 40 273 грн. 50 коп.
СУДДЯ КОТЕЛЬНИЦЬКА В.Л.
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 14.05.2012 р.)
від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність № 1/1 від 03.01.2012 р.)
При секретарі судового засідання Мелащенко І.М.
Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 40 273 грн. 50 коп. коштів, сплачених позивачем як частину попередньої оплати за договором № 23-06/2 від 23.06.2011 р., а також покласти на відповідача витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.
При цьому, позивач у позові зазначає, що відповідно до досягнутих між сторонами домовленостей, відповідач повинен був перерахувати на його користь 47 733 грн. 35 коп. коштів, у той час як відповідачем перераховано лише 7 500 грн. 00 коп.
Відповідач у поданому відзиві № 141 на позовну заяву проти вимог позивача заперечує та зазначає, що ним частково було перераховано позивачеві суму попередньої оплати за вищезазначеним договором (згідно платіжного доручення № 1137 від 14.12.2011 р. перераховано 7 500 грн. 00 коп., згідно платіжного доручення № 435 від 24.04.2012 р. - 5 000 грн. 00 коп.). Також у відзиві відповідач визнає суму боргу у розмірі 19 598 грн. 95 коп., а решту суми - 25 901 грн. 05 коп. просить віднести на рахунок понесених витрат на ремонт насосу відповідно до умов укладеного договору (калькуляція на понесені витрати по складанню дефектного акту на ремонт насосу ВГК-150 № 2 від 01.09.2011 р. додана до відзиву на позов).
Додатково позивачем був поданий для залучення до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно позивача.
Відповідачем було подане клопотання про залучення до матеріалів справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно відповідача, а також платіжні доручення № 477 від 04.05.2012 р., № 531 від 15.05.2012 р., № 496 від 10.05.2012 р., № 435 від 24.04.2012 р., № 1137 від 14.12.2011 р.
В судовому засіданні 24.05.2012 р. представник відповідача підтвердив часткову сплату суми боргу в розмірі 22 000 грн. 00 коп., решту позовних вимог в сумі 18 273 грн. 50 коп. визнав в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд-
23 червня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хоросківський цукровий завод» (правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Волмар» і докази такого правонаступництва подані суду) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тростянецький машинобудівний завод» було укладено договір № 23-06/2, за умовами якого відповідач зобов'язувався здійснити ремонт насоса ВГК - 150, а замовник зобов'язувався оплатити послуги з такого ремонту за ціною згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.
Вартість послуг, що повинні були бути надані відповідачем за договором, була встановлена специфікацією № 1 від 23.06.2011 р. та склала 166 247,70 грн.
Згідно п. 6.1 укладеного договору замовник здійснює 50% передоплату протягом 3-х банківських днів з дня отримання рахунку на оплату шляхом перерахування суми, зазначеної а рахунку на розрахунковий рахунок виконавця (відповідача).
В пункті 5 специфікації № 1 від 23.06.2011 р. сторони погодили, що 50% передоплати проводиться не пізніше 10-ти банківських днів з дня підписання специфікації.
07.07.2011 року позивачем сплачено частину попередньої оплати у розмірі 58 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1194.
Згідно з умовами п.3.2. укладеного договору ремонт насоса здійснюється протягом 45 робочих днів з моменту надходження 50% попередньої оплати, а також відповідно до п.2.2. договору перед початком виконання робіт, мав бути складений дефектний акт за участю представника позивача.
Позивач у позові вказує, що, відповідач самостійно приступив до виконання ремонту, і поінформував позивача про те, що виникла необхідність проведення додаткових робіт (заміни диску і корпусу насосу) і у зв'язку з цим, необхідно збільшити приблизний кошторис. В обґрунтування збільшення витрат на ремонт насоса відповідач надіслав Дефектний акт від 21.06.2011р., який був складений в присутності представника цукрового заводу «Козова» Тернопільської області, тобто представником зовсім іншої юридичної особи, яка не є суб'єктом договірних правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем.
В подальшому позивачем було направлено вимогу № 01/09-2011 від 01.09.2011р. про повернення сплачених ним коштів в сумі 58 000 грн. в зв'язку із відмовою від підписання додаткових угод про перевищення приблизного кошторису виконання робіт та відмову від договору.
Вимогу мотивовано тим, що починати виконувати роботи відповідач не мав жодних підстав, в тому числі і закуповувати матеріали, оскільки не було складено Дефектного акта в присутності представника позивача, не було сплачено повністю 50% попередньої оплати, що є порушенням досягнутих між сторонами домовленостей.
Відповідно до ч.4. ст. 844 Цивільного кодексу України якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи.
Позивач, керуючись даною нормою, запропонував відповідачу добровільно повернути сплачену частину попередньої оплати в розмірі 58 000 грн. протягом семи календарних днів, поінформувати про адресу знаходження насосу, привести насос у стан, який був до моменту передачі для проведення ремонту.
12.09.2011р. відповідач надіслав відповідь на вимогу і запропонував направити уповноваженого представника для обслідування дефектів частини насосу та прийняти рішення про подальший ремонт насосу.
В свою чергу, позивач 21.09.2011р. у своєму листі повторно зазначив, що не має наміру продовжувати співпрацю на запропонованих відповідачем умовах, а також згодився добровільно компенсувати 5 226,50 грн. в якості оплати за проведені роботи з розбирання та діагностики насосу.
Згідно подальшої переписки між позивачем та відповідачем було досягнуто домовленості на наступних умовах: відповідач повертає 47 773,35 грн. на рахунок позивача з якого надійшли кошти, в строк не пізніше 5 листопада 2011р. З моменту перерахування цих коштів договір вважатиметься розірваним за згодою сторін та сторони не будуть мати жодних претензій одна до одної; позивач зараховує кошти в сумі 10 226,50 грн. в якості компенсації відповідачу за понесені витрати по діагностуванню та розбиранню насоса; відповідач забезпечує безперешкодне отримання позивачем насосу ВГК -150.
Зазначені обставини повністю підтверджені матеріалами справи, зокрема відповіддю на вимогу № 227 від 12.09.2011 р., листами № 21-09-2011 від 21.09.2011 р., № 238/1 від 04.10.2011 р., № 06-10-2011 від 06.10.2011 р., які досліджувались судом в ході судового розгляду.
Суд приймає зазначені документи до уваги, оскільки зазначена переписка між сторонами вважається досягненням домовленостей під час укладання договору.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 639 цього ж кодексу договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Щодо форми договору застосовують ся загальні положення про форму правочинів (статті 205-209 Цивільного кодексу України), якщо тільки інші вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох докумен тах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Аналогічні положення містить ст. 181 Господарського кодексу України, відповідно до якої господарський договір за загальним правилом укладається у формі єдиного документа.
Однак, дана норма дозволяє укладання господарських договорів і у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо.
З матеріалів справи вбачається, що 14.12.2011 року відповідачем частково повернуто кошти у сумі 7 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1137 від 14.12.2011р., тобто, на виконання досягнутої домовленості щодо повернення попередньої оплати позивачеві відповідачем були вчинені певні дії, що свідчить по прийняття ним умов, які були викладені у вищезазначених листах.
Решту суми у розмірі 40 273,50 грн. ТОВ «Тростянецький машинобудівний завод» позивачеві у визначені строки не повернуло, що змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду за захистом свого порушеного права.
У відповідності до вимог ст. ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Протягом судового розгляду даної справи відповідачем надані докази того, що 24 квітня 2012 року платіжним дорученням № 435 ним було сплачено позивачеві 5 000 грн. 00 коп., платіжним дорученням № 496 від 10.05.2012 р. - 5 000 грн. 00 коп., платіжним дорученням № 531 від 15.05.2012 р. - 10 000 грн. 00 коп., платіжним дорученням № 477 від 04.05.2012 р. - 2 000 грн. 00 коп. (копії відповідних платіжних доручень містяться в матеріалах справи).
Враховуючи, що сплата частини заборгованості відповідачем відбулась після порушення провадження у справі, суду надані докази такої сплати, провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 22 000 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Залишок неповернутих відповідачем коштів станом на 24.05.2012 р. становить 18 273 грн. 50 коп.
Представник відповідача визнав суму заборгованості в судовому засіданні.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем надані всі необхідні докази в обґрунтування заявлених вимог, відповідачем сума, яка підлягає стягненню з нього, не заперечувалась представником відповідача в судовому засіданні.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 18 273 грн. 50 коп. коштів, сплачених позивачем як частину попередньої оплати за договором № 23-06/2 від 23.06.2011 р.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тростянецький машинобудівний завод» (42600, Сумська область, м. Тростянець, вул. Калініна, 1; код ЄДРПОУ 36707140) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Волмар» (78300, Івано-Франківська область, м. Синятин, вул. Винниченка, 1-А; код ЄДРПОУ 36979197) 18 273 грн. 50 коп. коштів, сплачених як частину попередньої оплати за договором № 23-06/2 від 23.06.2011 р., 1 609 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Провадження у справі в частині стягнення 22 000 грн. 00 коп. - припинити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 28.05.2012р.
СУДДЯ КОТЕЛЬНИЦЬКА В.Л.