23.05.12 Справа № 5021/1822/2011нр.
За позовом ОСОБА_1
До відповідачів 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Весна»
2) ОСОБА_2
Третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору
ОСОБА_3
Третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору
ОСОБА_4
ОСОБА_5
ОСОБА_6
ОСОБА_7
ОСОБА_8
ОСОБА_9
ОСОБА_10
ОСОБА_11
Про зобов'язання вчинити певні дії
Суддя Миропольський С. О.
Секретар судового засідання Малюк Р. Б.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_12
Від відповідачів: 1) ОСОБА_11
2) ОСОБА_13
Третя особа на стороні позивача ОСОБА_3
Треті особи на стороні відповідача: не з'явились
В судовому засіданні 23.05.2012р. було оголошено перерву до 15 год. 00 хв. 23.05.2012р.
Суть спору: позивач просить суд визнати за ним право власності на частку статутного фонду ТОВ «Весна», розміром 40%, що відповідає 16288 грн. вкладу у статутний фонд.
22.08.2011 року позивач подав доповнення до позовної заяви, відповідно до яких просив суд визнати за ним право власності на частку статутного фонду ТОВ «Весна», розміром 40 %, у сумі 16288 грн. вкладу у статутний фонд, та зобов'язати ТОВ «Весна» внести зміни до статуту ТОВ «Весна», де визначити розмір статутного капіталу ТОВ «Весна» у сумі 40720 грн., та частку позивача у статутному капіталі ТОВ «Весна» у сумі 16288 грн., що складає 40%.
19.03.2012р. позивач подав уточнення позовної заяви, відповідно до якого просить суд визнати за ним право власності на частку статутного фонду ТОВ «Весна» у сумі 16342,88 грн. вкладу у статутний фонд, та зобов'язати ТОВ «Весна» внести зміни до статуту ТОВ «Весна», де визначити частку позивача у статутному капіталі ТОВ «Весна» у сумі 16342,88 грн.
22.05.2012р. позивач подав уточнення позовної заяви, відповідно до якого просить суд визнати за ним право власності на частку статутного капіталу ТОВ «Весна» в розмірі 120 грн. 40 коп., що дорівнює 16,7 % статутного капіталу ТОВ «Весна», яку позивач набув за правочинами від учасників ТОВ «Весна»: нотаріально посвідченої заяви про вихід ОСОБА_3 від 27.11.2002р., нотаріально посвідченої заяви про вихід ОСОБА_14 від 06.11.2002р., договору дарування і нотаріально посвідченої заяви про вихід ОСОБА_15 від 08.09.2011р.; зобов'язати ТОВ «Весна» внести зміни до статуту ТОВ «Весна», де визначити частку позивача у статутному капіталі ТОВ «Весна» у розмірі 120 грн. 40 коп., що дорівнює 16,7 % статутного капіталу, а бувших учасників: ОСОБА_3, ОСОБА_14, ОСОБА_10, - виключити із числа учасників.
Перший відповідач - ТОВ «Весна», надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги ОСОБА_1 правомірними та такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням того, що позивач придбав частки ОСОБА_14 та ОСОБА_3 у розмірі 40 % статутного капіталу ТОВ «Весна».
Другий відповідач - ОСОБА_2, згідно наданого відзиву просить суд припинити провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки ОСОБА_1 не є учасником ТОВ «Весна», а тому даний спір між нею та ТОВ «Весна» і ОСОБА_2 не є корпоративним, оскільки позивач не була учасником ТОВ «Весна» на момент передачі їй часток.
У відзиві, поданому до суду 07.09.2011р., ОСОБА_2 зазначає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 надали відзиви на позовну заяву, відповідно до яких вважають позовні вимоги незаконними, в зв'язку з чим просять суд відмовити в їх задоволенні. Крім того, зазначені треті особи просять суд розглядати справу без їхньої участі.
Треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_11 та ОСОБА_10, надали письмові пояснення, згідно яких просить суд задовольнити позовні вимоги.
Третя особа на стороні позивача - ОСОБА_3, надала письмові пояснення, згідно яких просить суд задовольнити вимоги позивача та розглядати справу без її участі.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
11.04.1994 року Орендне підприємство кафе «Пекарня» перетворено в Товариство з обмеженою відповідальністю «Весна». У відповідності зі Статутом ТОВ «Весна», затвердженим рішенням установчих зборів від 11.04.1994 року ( протокол № 1 від 11.04.1994 року), та Установчим договором ТОВ «Весна» від 11.04.1994 року учасниками товариства є: ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_7, ОСОБА_14 та ОСОБА_9
Для забезпечення діяльності товариства було створено статутний фонд у розмірі 72 078 700 українських карбованців.
Як стверджує позивач, 01.10.2002 р. на загальних зборах учасників ТОВ «Весна» учасники ОСОБА_14 та ОСОБА_3 повідомили всіх інших учасників ТОВ про своє бажання передати позивачу свої частки та отримали згоду решти учасників на передачу частки. У книзі протоколів ТОВ «Весна» міститься запис про те, що учасники ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_5, ОСОБА_16, ОСОБА_8, ОСОБА_7 надали згоду ОСОБА_14 та ОСОБА_3 передати ОСОБА_1 свої частки. Ці правочини були оформлений нотаріально засвідченими заявами ОСОБА_14 та ОСОБА_3 про передачу позивачу часток. Відповідно до цих заяв позивачу були передані частки: розміром: 1,5%, що складає 10,64 грн. (ОСОБА_14Т) та 7,6%, що складає 54,87грн. (ОСОБА_3А.). Загальний розмір часток - 9,1%, що складає 65 грн. 51 коп.
На підставі цих правочинів були внесені зміни до Статуту та Установчого договору ТОВ «Весна», які були зареєстровані Виконавчим комітетом Сумської міської ради 04.12.2002 року.
Також позивач зазначає, що 12.05.2003 р. зборами учасників ТОВ «Весна» було прийнято рішення про поповнення статутного фонду на 40000 грн., в тому числі у 2003 р. збільшити статутний фонд на 18 620 грн. На виконання цього рішення позивач вніс до статутного фонду:
21.05.2003 р. - 5600 грн. (приходний касовий ордер № 135 від 21.05.2003 р.);
30.01.2003 р. - 675 грн. 23 коп. (приходний касовий ордер № 4 від 30.01.2004 р.); 14.10.2005р. зборами учасників ТОВ «Весна» було прийнято рішення про перерозподіл часток у статутному фонді ТОВ «Весна», таким чином: ОСОБА_11 - 24 432 грн., що складає 60%, та ОСОБА_1 - 16 288 грн., що складає 40%.
На виконання цього рішення 26.10.2005р. позивач виплатив внесок до статутного фонду в розмірі 9947 грн. 26 коп. (приходний касовий ордер № 50 від 26.10.2005 р.).
Таким чином, позивач вважає, що він є добросовісним набувачем частки статутного фонду ТОВ «Весна», оскільки виконав зобов'язанням оплати часток в повному обсязі, що було зафіксовано в рішенні зборів ТОВ «Весна» від 25.01.2006 року, про що було видано Свідоцтво товариства. Відповідно до Свідоцтва, виданого ТОВ «Весна», позивач є власником частки у ТОВ «Весна» вартістю 16288 грн., що складає 40% статутного капіталу. В статуті ТОВ «Весна», який був зареєстрований Виконавчим комітетом Сумської міської ради 24.10.2005 року, була відображена частка ОСОБА_1 у розмірі 40%.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_2 заперечує проти вказаних фактів посилаючись на рішення господарського суду Сумської області від 11.02.2010 р. по справі № 3/262-09.
Рішенням господарського суду Сумської області від 11.02.10р. у справі № 3/262-09 визнано недійсними рішення зборів учасників (ради засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Весна» від 31.07.2002року (протокол №3); визнано недійсними рішення зборів учасників (ради засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Весна» від 08.08.2002року (протокол №4); визнано недійсними рішення зборів учасників (ради засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Весна» від 01.10.02року (протокол №7); визнано недійсними рішення зборів учасників (ради засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Весна» від 26.04.2005року; визнано недійсними рішення зборів учасників (ради засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Весна» від 14.10.2005року; визнано недійсними зміни до статуту та установчого договору Товариства з обмеженою відповідальністю «Весна», зареєстровані Виконавчим комітетом Сумської міської ради 04.12.2002р. № 7674; визнано недійсними зміни до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Весна», зареєстровані Виконавчим комітетом Сумської міської ради 24.10.2005року.
У даних рішеннях та змінах до статуту товариства були зафіксовані, зокрема, збільшення статутного фонду товариства, розподіл часток між учасниками товариства, склад учасників товариства, в тому числі ОСОБА_1 із зазначенням її частки у статутному фонді товариства.
Рішення у справі № 3/262-09 від 11.02.10р. було залишене в силі апеляційною та касаційною інстанцією.
Другий відповідач посилається на те, що при вчиненні правочинів щодо передачі ОСОБА_1 часток у статутному фонді ТОВ «Весна» у 2002 році були порушені вимоги законодавства, зокрема ст. 53 Закону України «Про господарські товариства» у редакції, яка діяла на час вчинення вказаних правочинів.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону України «Про господарські товариства» у редакції від 10.01.2002р., учасник товариства з обмеженою відповідальністю може за згодою решти учасників відступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам цього ж товариства, а якщо інше не передбачено установчими документами, то і третім особам. Учасники товариства користуються переважним правом придбання частки (її частини) учасника, який її відступив, пропорційно їх часткам у статутному фонді товариства або в іншому погодженому між ними розмірі.
Позивач зазначає, що згода на відступлення йому часток у статутному фонді товариства була надана іншими учасниками товариства, однак на підтвердження цього належних доказів не надав.
Враховуючи це, суд вважає, що відступлення часток у фонді товариство відбулось з порушення діючого на той час законодавства.
Оскільки рішенням суду у справі № 3/262-09 були визнані недійсними рішення зборів учасників товариства щодо перерозподілу часток у статутному фонді ТОВ «Весна» та збільшення статутного фонду ТОВ «Весна», то платежі, які були здійсненні ОСОБА_1 у 2003 та 2005 роках не створюють правових наслідків у вигляді набуття нею статусу учасника товариства.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Частиною 1 ст. 208 ГК України передбачено, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Крім того, суд зазначає, що уточнюючи позовні вимоги останній раз, позивач одночасно змінив предмет позову, вимагаючи визнати право власності на частку статутного капіталу ТОВ «Весна» в розмірі 120 грн. 40 коп., та підставу позову, включивши до первісних вимог, в якості підстави вимог договір дарування від 08.09.2011 року, що є порушенням вимоги ст. 22 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 22, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 207, 208 Господарського кодексу України, ст. 392 ЦК України, суд -
В позові відмовити.
Повне рішення складене 25.05.2012р.
СУДДЯ С. О. МИРОПОЛЬСЬКИЙ