Справа № 22Ц-2468\2006 p. Головуючий у 1 інстанції Дмитренко A.M.
Категорія 28 Доповідач у 2 інстанції Червінко К.С.
28 вересня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Лащенка В.Д. суддів: Червінко К.С, Корзаченко І.Ф. при секретарі Зозулі Н.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційними скаргами: представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2006 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права власності на квартиру шляхом виселення, відшкодування збитків,-
ОСОБА_1 звернулась у суд з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права власності на квартиру шляхом виселення та відшкодування матеріальних збитків.
Позивачка зазначала, що згідно з нотаріально посвідченим 8 грудня 2005 року договором дарування, вона є власником трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1.
Право власності на дану квартиру на її ім'я зареєстровано в Білоцерківському міжміському бюро технічної інвентаризації.
ОСОБА_1 свої вимоги обґрунтовувала тим, що як власник квартири бажає з членами сім'ї вселитись в неї, однак в квартирі з червня 2004 року, без законних підстав, проживає відповідач, який не є членом її сім'ї, не укладав договору найму жилого приміщення ні з нею, ні з попереднім власником квартири і добровільно відмовляється звільнити належну їй на праві приватної власності квартиру.
Позивачка також просила за період проживання ОСОБА_3 в квартирі з червня 2004 рок по 1 лютого 2005 стягнути на її користь матеріальні збитки в сумі 3016 грн. 65 коп., з яких: 273 грн. 94 коп. оплата за спожиту електроенергію, 370 грн. 50 коп. - за послуги з водопостачання та водовідведення, 1569 грн. 93 коп. - за послуги з теплопостачання, 802 грн. 28 коп. квартирної плати.
Позовні вимоги просила задовольнити на підставі ст.ст. 22, 317, 319, 321 ЦК України.
В ході розгляду справи позивачка підтримала свої позовні вимоги щодо усунення перешкод у здійсненні права власності на квартиру шляхом виселення відповідача та збільшила розмір матеріальної шкоди, яку просила стягнути з відповідача до 3153 грн. 65 коп., посилаючись на те, що дані кошти сплачені нею в рахунок заборгованості за комунальні послуги та квартирну плату за період проживання відповідача в квартирі.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 19 травня 2006 року позов задоволено частково.
Постановлено усунути перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 власнику квартири ОСОБА_1 шляхом виселення з цієї квартири ОСОБА_3.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 726 грн. в рахунок відшкодування заподіяних збитків.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог про відшкодування заподіяних збитків з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права.
ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду і направити справу на новий розгляд, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивачки та її представника, дослідивши матеріали справи і, обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно відхилити з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
По справі встановлено, що відповідно до нотаріально посвідченого договору дарування від 8 грудня 2005 року, зареєстрованому 10 грудня 2005 року в Білоцерківському міжміському бюро технічної інвентаризації, позивачка є власником квартири АДРЕСА_1.
Квартиру ОСОБА_1 подарував ОСОБА_4, якому вона належала на праві приватної власності згідно нотаріально посвідченого 26 листопада 2005 року свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
В квартирі зареєстрована ОСОБА_1 та її малолітня дочка ОСОБА_5, але в квартирі не проживають.
З червня 2004 року в квартирі проживає відповідач по справі ОСОБА_3, однак належних доказів на підтвердження правомірності його проживання в квартирі немає.
Встановивши, що відповідач без законних підстав проживає в квартирі власником якої є позивачка і перешкоджає власнику в користуванні нею, суд обгрунтовано відповідно до положень ст.ст. 317, 321, 391 ЦК України усунув перешкоди в користуванні квартирою власникові шляхом виселення ОСОБА_3 з квартири.
Висновки суду про часткове відшкодування позивачці відповідачем збитків, в сумі 726 грн., в зв'язку з понесеними нею витратами по оплаті комунальних послуг з водопостачання та водовідведення, за спожиту електричну енергію, за міжміські переговори ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах ст.ст. 322, 1166 ЦК України.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи спір повно і всебічно дослідив обставини справи, надані сторонами докази і прийшов до правильного висновку про часткове задоволення позову.
Доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи
Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ст. 307, 308, 313, п. 1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги представника позивачки ОСОБА_1 -ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.