Справа № 11-949 Головуючий в суді 1 інстанції -
Категорія - ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України Капічон О.М.,
Доповідач - Дрига A.M.
« 04 " жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого - судді Орла А.І.,
суддів - Дриги A.M., Давидової Н.І.,
за участю прокурора - Чупринської Є.М., захисника - адвоката ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Києво - Святошинського районного суду Київської області від 17 липня 2006 року, яким
ОСОБА_2, уродженець міста Біла Церква Київської області, українець, громадянин України, освіта середня, не одружений, не працюючий, мешканець АДРЕСА_1, раніше судимий: 19.10.2004 року Києво-Святошинським районним судом Київської області за ч.1 ст.309 КК України на З роки позбавлення волі; у відповідності зі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки; постановою суду від 14.10.2005 року випробування скасовано та ОСОБА_2 направлений для відбування покарання; 02.12.2004 року Солом'янським районним судом міста Києва за ч.1 ст. 185 КК України до штрафу в сумі 510 грн. -
засуджений за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі;
за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі.
У відповідності зі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за сукупністю злочинів призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання шляхом частково приєднання невідбутого покарання за попереднім вироком суду ОСОБА_2 остаточно призначено покарання у вигляді 4 років 3 місяців позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_3 775 грн. у відшкодування завданої матеріальної шкоди.
За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що він 07.06.2005 року близько 12 годин, знаходячись в павільйоні ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою викрадення майна громадян підійшов до прилавку вищевказаного павільйону, за яким спостерігав ОСОБА_4, і відчинивши дверцята прилавку відкрито викрав майно ОСОБА_4, а саме - кольоровий мультимедійного зображення переносний телевізор моделі «Вега -716", сховавши його під піджак, в який був одягнений та з викраденим з місця скоєння злочину зник, заподіявши потерпілому ОСОБА_4 матеріального збитку на суму 1088 грн. В подальшому був затриманий ОСОБА_4 та доставлений до відділення міліції.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 28.10.2005 року ОСОБА_2 з метою здійснення повторного таємного викрадення чужого майна прибув до 2 поверху Боярського універмагу, розташованого на площі Леніна в м. Боярка Києво Святошинського району. Скориставшись тим, що у відділі "спідньої білизни" продавець, залишивши свій мобільний телефон "Самсунг X 460" під склом вітрини, відійшла до відвідувачів, які теж не могли бачити його протиправних дій та шляхом вільного доступу повторно, таємно викрав належний ОСОБА_3 мобільний телефон "Самсунг" вартістю 725 грн. з сім картою оператора мобільного зв'язку "Київстар" вартістю 50 грн. Після чого з викраденим з місця скоєння злочину зник, завдавши потерпілій ОСОБА_3 матеріального збитку на суму 775 грн.
В апеляції та доповненнях до неї засуджений та захисник в доповненнях до апеляції ОСОБА_2 просять вирок суду скасувати, справу повернути на новий судовий розгляд, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, мобільного телефону у ОСОБА_3 ОСОБА_2 не крав і обвинувачення за вчинення злочину за ст. 185 ч.2 КК України нічим не підтверджується, судом порушений принцип безпосередності дослідження доказів, не усунуті суперечності між показами свідків, не проведена очна ставка між ним та потерпілими, судом не звернуто уваги на його заяви про застосування погроз та психологічного тиску з боку працівників карного розшуку Києво - Святошинського райвідділу міліції.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого та його захисника, які підтримали подану апеляцію з доповненнями, міркування прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції засудженого та залишення без розгляду доповнень до апеляції, поданих захисником засудженого, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що доповнення до апеляції засудженого, подані захисником, необхідно залишити без розгляду, оскільки, відповідно до ч.1 ст. 355 КПК України до початку розгляду справи в суді має право доповнити, змінити або відкликати апеляцію, а також подати свої заперечення на апеляцію іншого учасника судового розгляду тільки особа, яка подала апеляцію. Апеляція засудженого є обґрунтованою і підлягає задоволенню, а вирок суду скасуванню з таких підстав.
Згідно ст. 323 КПК України, вирок суду повинен бути законним і обгрунтованим.
Суд обґрунтовує свій вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Проте судом ці вимоги закону виконані не були.
Так, в судовому засіданні не були допитані свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, судом не було в повній мірі було досліджено всі обставини та спосіб вчинення ОСОБА_2 злочину в павільйоні ІНФОРМАЦІЯ_1 - викрадення кольорового переносного телевізора «Вега -716". Крім того, судом не перевірена заява ОСОБА_2 про застосування погроз та психологічного тиску з боку працівників карного розшуку Києво - Святошинського райвідділу міліції, не допитані потерпіла ОСОБА_3 та свідок ОСОБА_7, покази яких серед інших суд поклав в основу вироку.
За таких обставин вирок суду вважати законним і обґрунтованим не можна, а тому він підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого необхідно усунути вказані недоліки та постановити рішення з дотриманням всіх вимог закону.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити.
Вирок Києво - Святошинського районного суду Київської області від 17 липня 2006 року щодо ОСОБА_2 скасувати, матеріали справи направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.