01010, м. Київ, вул. Московська, 8
19 вересня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючої - судді Фадєєвой Н.М.
суддів: Берднік І.С., Чалого С.Я., Леонтович К.Г., Харченка В.В.,
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 20 квітня 2004 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії начальника Вінницької митниці, -
встановила:
В липні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 14.05.1999 року за нововиявленими обставинами, посилаючись на лист від 20.05.2003 року за підписом заступника державного секретаря Міністерства юстиції України, в якому повідомляється, що митні обмеження мають відношення до випадків митного оформлення транспортних засобів із застосуванням пільг, а не до випадків придбання транспортних засобів за дорученням. Заявник та довірена особа пільг не мали і не заявляли про такі під час розмитнення. ОСОБА_1 вважав, що наведені обставини не були і не могли бути йому відомими під час розгляду справи, є істотними та нововиявленими, а тому просив скасувати рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 14.05.1999 року.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 09.01.2004 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 20 квітня 2004 року, в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 14.05.1999 року за нововиявленими обставинами відмовлено.
У поданій касаційній скарзі, не погоджуючись із постановленими по справі судовими рішеннями ОСОБА_1 просить ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 20 квітня 2004 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Суд дійшов вірного та обґрунтованого висновку про те, що обставини, які навів ОСОБА_1 не є нововиявленими, а являються фактично тлумаченням норм права. Отже, ці обставини не можуть бути підставою для перегляду рішення суду, оскільки відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 347-2 ЦПК України підставою для перегляду рішень і ухвал у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі заявникові.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, суди першої та апеляційної інстанції прийняли законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 09.01.2004 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 20 квітня 2004 року залишити без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді:
(підпис)
Фадєєва Н.М.
(підпис)
Берднік І.С.
(підпис)
Чалий С.Я.
(підпис)
Леонтович К.Г.
(підпис)
Харченко В.В.
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного
суду України К.Г.Леонтович