01010, м. Київ, вул. Московська, 8
12 липня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - Фадєєвої Н.М.
суддів: Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.,
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01.11.2004 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 18.03.2005 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії Головного управління у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС,-
встановила:
В липні 2004 р. ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на неправомірність відмови Головного управління у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС у видачі її посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи першої категорії, мотивуючи тим, що з дитинства її було встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, однак, при досягненні повноліття суб'єктом оскарження неправомірно її відмовлено у видачі вказаного посвідчення.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 01.11.2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 18.03.2005 року, в задоволенні скарги ОСОБА_1 було відмовлено з підстав, що скаржниця не пройшла чергового медичного огляду в спеціальній радіологічній медико-соціальній експертній комісії.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, просить змінити рішення місцевого суду та скасувати ухвалу апеляційного суду та поновити втрачене нею право на пільги потерпілих від ЧАЕС.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, суди першої та апеляційної інстанції прийшли до вірного висновку про відсутність правових підстав задоволення скарги відповідно до Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно якого особи, яким у дитячому віці встановлений причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, визнаються за цим законом потерпілими за умови проходження переогляду огляду в спеціальній радіологічній медико-соціальній експертній комісії.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного суди першої та апеляційної інстанцій прийняли законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01.11.2004 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 18.03.2005 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
(підпис)
Фадєєва Н.М.
(підпис)
Бим М.Є.
(підпис)
Гордійчук М.П.
(підпис)
Леонтович К.Г.
(підпис)
Чалий С.Я.
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного
суду України К.Г.Леонтович