справа № 2214/1561/2012
провадження № 1/2214/126/2012
28.05.2012 рм. Славута
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі: головуючої в судовому засіданні судді Зеленської В.І,
при секретарі Кондратюк Л.О.,
з участю прокурора Огойко І.П.,
захисника - адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Славута кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше судимого: 21.08.2001 р Славутським міським судом Хмельницької області за ст. 142 ч. 2 КК України до 2 років позбалення волі з конфіскацією майна (звільнився 21.08.2003 р по відбуттю строку покарання), 17.02.2004 року Славутським районним судом Хмельницької області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі (звільнився 30.01.2006 р постановою Хмельницького міського суду умовно-достроково на 11 місяців 7 днів), 15.03.2007 року Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області за ст. 185 ч. 3 КК України до 4 років позбавлення волі (звільнився 15.11.2010 р по відбуттю строку покарання), 26.01.2012 р Славутським міськрайонним судом Хмельницької області за ст. 185 ч. 2 КК України до 3 місяців арешту, - за ст. 185 ч.3 КК України,
в с т а н о в и в.
В ніч на 04.04.2012 року в с. Цвітоха, Славутського району, Хмельницької області ОСОБА_2 з корисливих мотивів з метою вчинення крадіжки чужового майна, маючи не зняту і непогашену судимість за ст. 185 КК України, відставив фанеру, якою було затулене вікно у вівчарник, належний ДП СГП "Хмельницьке", проник через утворений отвір в приміщення вівчарника і таємно викрав три вівці вагою по 20 кг кожна, вартістю по 20 грн за 1 кг живої ваги, чим завдав підприємству матеріальної шкоди на суму 1200 грн.
Підсудний ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненому, щиро розкаявся та пояснив, що дійсно 04 квітня 2012 р в нічний час виявив пошкоджене вікно, закрите фанерою в приміщенні вівчарника , належного ДП СГП "Хмельницьке", що знаходиться в АДРЕСА_2 . З метою крадіжки чужого майна , відставив фанеру, через утворений у вікні отвір проник в приміщення вівчарника і викрав три вівці вагою по 20 кг кожна. Викрадене збув для мешканців села, не повідомляючи їм про викрадення.
Крім особистого визнання, вина підсудного у вчиненні суспільно-небезпечного діяння стверджується дослідженими та проаналізованими судом доказами, зокрема:
показами свідка ОСОБА_4, який показав, що в березні 2012 р в одному з вікон вівчарника ДП СГП "Хмельницьке" виявив вибите скло, тому закрив отвір фанерою, підперши її зсередини приміщення підручними опорами. 04.04.2012 р перебував на нічному чергуванні по охороні майна ДП СГП "Хмельницьке" в АДРЕСА_2. Звечора та зранку перевіряв замки на всіх приміщеннях, в тому числі на вівчарнику. Будь-яких пошкоджень не виявив. Про крадіжку овець дізнався від мешканців села через два дні.
З протоколу огляду місця події з фототаблицею до нього, а саме вівчарника ДП СГП "Хмельницьке" в АДРЕСА_2, вбачається, що в одному з вікон вибите скло, утворений отвір закритий фанерою (а.с.6-14).
Під час досудового слідства гр. ОСОБА_5, жителька АДРЕСА_2, добровільно видала працівникам міліції вівцю, яку 04.04.2012 р її син придбав у ОСОБА_2 (а.с.32). З протоколу зважування вбачається, що вага цієї вівці становить 19 кг 500 гр (а.с.33).
06.04.2012 р гр. ОСОБА_6, житель АДРЕСА_2, добровільно видав працівникам міліції дві овечі шкіри і пояснив, що дві вівці придбав у ОСОБА_2 04.04.2012 р (а.с.39, 36).
В ході відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_3 пояснив та показав, яким чином він проник в приміщення вівчарника ДП СГП "Хмельницьке" в с. Цвітоха та як скоїв крадіжку трьох овець, що стверджується протоколом від 09.04.2012 р та фототаблицею до нього (а.с. 66-70).
З довідки ДП СГП "Хмельницьке" вбачається, що розмір матеріальної збитку, заподіяного підприємству крадіжкою овець, становить 1200 грн (а.с.5).
З довідки ІЦ УМВС України в хмельницькій області (а.с.76) та вироків судів від 26.01.2012 р (а.с.78-79), від 21.08.2001 р (а.с.128-130), від 17.02.2004 р (а.с.131) вбачається, що на момент вчинення суспільно-небезпечних дій ОСОБА_3 мав чотири судимості за вчинення корисливих злочинів, передбачених відповідно ст.ст. 142 ч. 2 КК України (1960 р), 185 ч. 3 та відповідно ч. 2 ст. 185 КК України.
На підставі наведеного суд знаходить, що органи досудового слідства вірно кваліфікували дії ОСОБА_2 за ст. 185 ч. 3 КК України , так як він вчинив таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у приміщення, повторно.
З обвинувачення ОСОБА_2 слід виключити кваліфікуючу ознаку проникнення у сховище як недоведену та обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину повторно, оскільки означена ознака є кваліфікуючою.
Обираючи вид та міру покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного, особу винного.
Обставиною, що пом'якшує покарання підсудному, є щире каяття в скоєному, чистосердечне зізнання, що сприяло встановленню істини по справі.
Суд не бере до уваги в якості пом'якшуючої покарання обставини часткове відшкодування шкоди, так як шкода була відшкодована за рахунок вилученого майна.
Підсудний ОСОБА_3 посередньо характеризується за місцем проживання, має чотири не зняті і не погашені судимості, працездатний, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом "Хронічний алкоголізм", страждає туберкульозом, але висновок про необхідність примусового лікування відсутній, завершив курс лікування від туберкульозу 23.02.2012 р (а.с.88), має на утриманні одну неповнолітню дитину.
На підставі викладеного суд знаходить, що ОСОБА_2 слід призначити покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, в межах санкції ст. 185 ч. 3 КК України у виді позбавлення волі.
Оскільки ОСОБА_3 вчинив злочин, за який засуджується за цим вироком, після призначення покарання за вироком Славутського міськрайонного суду від 26.01.2012 р за ст. 185 ч. 2 КК України у виді 3 місяців арешту, але до повного його відбуття, то остаточне покарання йому слід визначити за правилами ст. 71, ст. 72 КК України.
З протоколу затримання вбачається, що ОСОБА_3 утримується під вартою за попереднім вироком з 09 квітня 2012 р (а.с.98).
Керуючись ст.ст. 323 -324 КПК України, суд
з а с у д и в .
ОСОБА_2 визнати винними в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України і призначити покарання - три роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 26.01.2012 р і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки один місяць.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_2 залишити без змін - утримання під вартою .
В строк відбування покарання ОСОБА_2 зарахувати строк відбутого покарання за вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 26.01.2012 р - з 09 квітня 2012 р.
Речові докази: ягня чорного кольору та дві овечі шкіри білого кольору, які передані на зберігання відповідальним працівникам ДП СГП "Хмельницьке", залишити останньому для використання.
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 15 діб з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_2. - з дня отримання його копії, в апеляційний суд Хмельницької області через Славутський міськрайонний суд .
Суддя