79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
31.10.06 Справа № 2/53-92А
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Кузь В.Л. /головуючий/, Юркевич М.В., Краєвська М.В., розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Веснянка»ЛТД (с.м.т. Ратне)
на постанову господарського суду Волинської області
від 14.08.2006р. у справі № 2/53-92А
за позовом прокурора Ратнівського району в інтересах держави в особі Ратнівської селищної ради (с.м.т. Ратне)
до відповідача-1 регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області
відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю «Веснянка»ЛТД (с.м.т. Ратне)
про визнання недійсним договору купівлі-продажу гуртожитку та про визнання гуртожитку об'єктом комунального житлового Фонду Ратнівської селищної ради
за участю представників:
від прокуратури: Манзій П.П.
від позивача: Муковоз В.М.
від відповідача-1: Ткачук Д.І.
від відповідача-2: Пась В.М., Сорокопуд М.О., Остапюк Л.Я.
З правами та обов'язками, передбаченими ст. 22 ГПК України, сторони ознайомлені.
В судовому засіданні 31.10.2006року Львівський апеляційний господарський суд розгляд даної справи перевів з правил, встановлених для розгляду справ КАС України на правила такого розгляду, передбачені ГПК України.
Постановою від 14.08.2006р. у справі №2/53-92А господарського суду Волинської області (суддя Черняк Л.О.) задоволено позов прокурора Ратнівського району в інтересах держави в особі Ратнівської селищної ради (с.м.т. Ратне) до регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області та товариства з обмеженою відповідальністю «Веснянка»ЛТД (с.м.т. Ратне) про визнання недійсним договору купівлі-продажу гуртожитку та про визнання гуртожитку об'єктом комунального житлового Фонду Ратнівської селищної ради.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, товариством з обмеженою відповідальністю «Веснянка»ЛТД подано апеляційну скаргу, у якій скаржник просить рішення господарського суду Закарпатської області скасувати з огляду на наступне:
- нормативних актів, які б забороняли чи обмежували купівлю даного об'єкту на час приватизації не існувало, приватизація була проведена у відповідності до існуючого на той час законодавства;
- норма ч. 9 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»не має імперативного характеру, тобто не є обов'язковою;
- посилання суду на норми Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»від 19.06.1992року, які нібито обмежували приватизацію спірного гуртожитку є безпідставними, оскільки норми вказаного нормативно-правового акту стосуються інших правовідносин інше.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Волинської області підлягає скасуванню, а провадження у справі - припиненню, з огляду на наступне:
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду надається підприємствам, установам, організаціям, іншим юридичним особам, громадянам, які здійснюють підприємницьку діяльність на законних підставах.
Згідно з ч. 1 ст. 21 ГПК України сторонами у судовому процесі можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст. 1 цього Кодексу.
Норма ст. 18 ГПК України встановлює склад учасників судового процесу, серед яких, окрім сторін, є й треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених цим Кодексом.
При цьому, норма ч. 3 ст. 26 передбачає, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача, а ч. 4 ст. 27 ГПК України зазначає, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, за винятком права на зміну підстави та предмету позову, збільшення чи зменшення позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.
Отже, виходячи з вищевикладеного, Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що вимога щодо суб'єктної підсудності, встановлена у ч. 1 ст. 1 ГПК України стосуються усіх учасників судового процесу, а тому особи, які не набули відповідно до чинного законодавства статусу юридичних чи фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, учасниками судового процесу в господарських судах бути не можуть.
Разом з тим, господарським судом Львівської області в судовому засіданні 31.10.2006року було встановлено, що визнання недійсним договору купівлі-продажу державного майна від 13.08.1993року, укладеного між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області та організацією орендарів Ратнівської фабрики «Веснянка»може порушити права та законні інтереси фізичних осіб, доказом чого є подані в судовому засіданні договори купівлі-продажу житлових приміщень, що є складовою приміщення, купівля-продаж якого є предметом вищенаведеного договору, що є підставою, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України для припинення провадження у справі, оскільки даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах.
Зазначені обставини місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови досліджені не були, а тому така підлягає скасуванню.
На підставі наведеного та відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 80, ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Веснянка»ЛТД (с.м.т. Ратне) задоволити частково. Постанову від 14.08.2006р. у справі №2/53-92А господарського суду Волинської області скасувати. Провадження у справі припинити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий суддя Кузь В.Л.
суддя Юркевич М.В.
суддя Краєвська М.В.