" 15 " вересня 2006 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Кізюн О.Ю.
суддів: Карпусь С.А., Харчука В.М.
при секретарі Сагайдак І.М. з участю: позивачки та її представника - ОСОБА_1
представників відповідача - Вишневського 1.1., Жирика Я.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 22ц-1508 за апеляційною скаргою кредитної спілки «Веста" м. Хмельницький на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 16 червня 2006 року за позовом ОСОБА_2 до кредитної спілки «Веста" м. Хмельницький про визнання недійсними окремих пунктів кредитної угоди.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,
встановила:
У жовтні 2004 року кредитна спілка «Веста" звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2про стягнення заборгованості за кредитним договором та розірвання цього договору. В обгрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що 04 листопада 2003 було укладено з відповідачкою договір кредитної лінії за НОМЕР_1, за яким ОСОБА_2 отримала право на кредит в сумі 25000 грн. 15 березня 2004 року був укладений додаток № 2 до договору НОМЕР_1, згідно якого ОСОБА_2отримала кредит у розмірі 25000 грн. під 56% річних. Починаючи з 15 травня 2004 року до 01 жовтня 2004 року, борг склав 7142 грн. за основною сумою кредиту на 7499 грн. 94 коп. за відсотками. Згідно з п. 6.3 основного договору за просрочення сплати відсотків за користування кредитом ОСОБА_2 було подвоєну відсоткову ставку за користування кредитом. Загальна сума заборгованості склала 45157 грн.55 коп., яку кредитна спілка просила стягнути з ОСОБА_2.
В травні 2005 року ОСОБА_2 звернулась із зустрічними позовними вимогами до кредитної спілки «Веста" про визнання недійсними окремих пунктів угод і зарахування грошових сум у рахунок погашення боргу. Вона посилалась на те, що згідно з додатком № 1 до договору кредитної лінії НОМЕР_1 вона отримала кредит у розмірі 12000 грн. на умовах оплатності строком на 12 місяців. Пунктом 3.1 вказаного додатку було визначено розмір плати за користування кредитом у сумі 56% річних від суми кредиту. Нарахування плати здійснювалося на суму 12000 грн. або на залишок цієї суми. Кредит в сумі 12000 грн. та відсотки в розмірі 3300 грн. вона сплатила достроково. 15 березня 2004 року відповідно з додатком № 2 до основного договору НОМЕР_1 нею було отримано кредит у сумі 25000 грн. строком на 12 місяців до 15 березня 2005 року під 56 % річних від суми
Головуючий у першій інстанції - Карплюк О.І. Справа № 22 -1508
Доповідач - Кізюн О.Ю. Категорія 11,18
1
кредиту. До 15 березня 2005 року вона повинна була сплатити 25000 грн. основної суми кредиту та 10553 грн. 70 коп. відсотків, натомість нею сплачено відсотки за користування кредитом в сумі 3700 грн.
Вважає, що кредитна спілка, незаконно надала їй кошти позику на умовах фінансового кредиту, оскільки згідно ч.З ст.5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансові кредити за рахунок залучених коштів можуть надаватися лише кредитною установою на підставі відповідної ліцензії.
Оскільки ліцензія на провадження діяльності по наданню коштів у позику на умовах фінансового кредиту у кредитної спілки «Веста" відсутня, а є лише ліцензія для здійснення такого виду господарської діяльності як залучення внесків членів кредитної спілки на депозитні рахунки, тому позивачка та її представник, уточнивши свої позовні вимоги в засідання суду першої інстанції 06 червня 2006 року, просили визнати недійсними п.3.1, 6.3 Договору кредитної лінії НОМЕР_1 від 04.11.2003 року, п.2.2,3.1,3.2, 3.3 додатку НОМЕР_2 в частині погашення відстоків в сумі 4482,61 грн. за користування кредитом, п. 2.2, 3.1, 3.2, 3.3 додатку № 2 від 15.03.2004 року в частині погашення відсотків в сумі 10553,70 грн.
Справа судами розглядалась двічі.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 06.06.2006 року провадження в справі за позовом кредитної спілки «Веста" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 45157 грн. 55 коп. та розірвання договору кредитної лінії НОМЕР_1 від 04.11.2003 року закрито, в зв'язку з відмовою позивача від позову і прийняттям цієї відмови судом.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 16 червня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 постановлено задоволити і визнано недійсними пункти 3.1, 6.3 договору кредитної лінії НОМЕР_1; пункти 2.2, 3.1, 3.2, 3.3 додатку НОМЕР_2; пункти 2.2, 3.1, 3.2, 3.3 додатку НОМЕР_3.
В своїй апеляційній скарзі кредитна спілка «Веста" м. Хмельницький вважає рішення суду таким, що не відповідає дійсним обставинам справи і вимогам закону, тому просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних мотивів.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Висновки суду першої інстанції щодо підставності заявлених ОСОБА_2 вимог ґрунтуються на повно й всебічно з'ясованих обставинах, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, та відповідають нормам матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини, і вірно застосовані судом.
Доводи апеляційної скарги спростовуються наступним.
Відповідно до ч.4 ст. 8 Закону України «Про кредитні спілки" ліцензуванню в кредитній спілці підлягає діяльність по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також інші види діяльності відповідно до закону.
Згідно положень ст.2 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ліцензування діяльності з надання фінансових послуг здійснюється згідно з законами, що регулюють відносини у цих сферах.
Відносини у сфері надання фінансових послуг регулюються Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", відповідно до положень якого , закріплених зокрема в ч.І ст. 34 обов'язковим є ліцензування з надання кредитів за рахунок залучених коштів; діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб.
Судом встановлено і ці обставини ніким не оспорюються, що ліцензія на провадження діяльності по наданню коштів у позику на умовах фінансового кредиту у кредитної спілки
2
«Веста" відсутня, а є лише ліцензія для здійснення такого виду господарської діяльності як залучення внесків членів кредитної спілки на депозитні рахунки.
Доводи апеляційної скарги про те, що на момент укладення договору кредитної лінії НОМЕР_1 від 04.11.2003 року з ОСОБА_2, кредитна спілка «Веста" відповідно до положень п.З Прикінцевих положень Закону України «Про кредитні спілки" не пройшла перереєстрації і не являлась фінансовою установою, а тому при вирішенні спору суд не міг посилатися на відповідні положення Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", не є підставними.
Доводи апелянта про те, що саме з метою недопущення дискримінації суб'єктів господарювання шляхом подвійного ліцензування одного виду діяльності, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, яка є уповноваженим органом виконавчої влади по здійсненню ліцензування діяльності небанківських фінансових установ по наданню фінансових кредитів, не встановлювала ліцензійних умов на здійснення діяльності з надання фінансових кредитів кредитними спілками, судом не можуть бути прийняті до уваги як такі, що суперечать Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".
З цих же підстав судом першої інстанції правомірно не було взято до уваги лист Директора департаменту нагляду за кредитними установами, на який посилались представники кредитної спілка «Веста" в обгрунтування своїх заперечень про те, що кредитні спілки мають право здійснювати діяльність з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів без отримання відповідної ліцензії.
Окрім того, з цього ж листа вбачається, що ліцензійні умови на здійснення діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів знаходяться на стадії розробки, що підтверджує позицію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на виконання вимог закону щодо ліцензування означеного виду діяльності.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу кредитної спілки «Веста" м. Хмельницький відхилити .
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 16 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
з