11 жовтня 2006 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Хмельницької області
в складі толовуючої - судді Карпусь С.А., суддів : Харчука В.М., Кізюн О.Ю. при секретарі Тимощук М.В. з участю : позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22-1562 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 5 травня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження гаражем, стягнення моральних збитків та позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третьої особи ОСОБА_1 про визнання гаража спільною сумісною власністю, стягнення половини його вартості та моральних збитків.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача, його представника, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, судова колегія
встановила:
В лютому 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні гаражем, який розташований АДРЕСА_1 і стягнення моральних збитків. В обґрунтування позову зазначав, що він є власником зазначеного гаража, який придбав відповідно до договору купівлі-продажу від 1.12.2005 року у ОСОБА_4, однак не може користуватися та розпоряджатися ним, тому що відповідач зберігає там свій автомобіль та інші речі і відмовляється добровільно його звільнити. Вважає, що такими неправомірними діями відповідача порушено його права, як власника майна і завдано моральної шкоди. З цих підстав просив задовольнити позов і стягнути 1500 грн. на відшкодування моральної шкоди солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4
В квітні 2006 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_1, про визнання спірного гаража спільною сумісною власністю, відшкодування матеріальних та моральних збитків. Посилаючись на те, що він також є власником даного гаража відповідно до свідоцтва про право власності від 20.04.1998 року, згоди на його відчуження не давав, просив стягнути на його користь з ОСОБА_4 вартість 1/2 гаража в сумі 7000 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 27 квітня 2006 року позови об'єднані в одне провадження.
Головуючий у першій інстанції -Фанда В.П. Справа № 22ц-1562
Доповідач - Карпусь С.А. Категорія № 19
Ухвалою цього ж суду від 5 травня 2006 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні гаражем та стягнення моральних збитків закрито в зв'язку з відмовою позивача від позову.
Ухвалою цього суду від 5 травня 2006 року провадження у справі в частині вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання гаража спільною сумісною власністю закрито на підставі п.2 ст. 205 ЦПК України.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 5 травня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено. Постановлено усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні ОСОБА_1 гаражем АДРЕСА_1, зобов'язано ОСОБА_3 після вступу рішення в законну силу негайно звільнити гараж від автомобіля, речей та продуктів харчування. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральних збитків 1500 грн., судові витрати 96 грн. 08 коп., сплачене державне мито 17 грн., а всього 1613 грн. 08 коп. В задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення половини вартості гаража та моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 вважає рішення суду в частині стягнення моральної шкоди в сумі 1500 грн. незаконним, просить скасувати та відмовити ОСОБА_1 у відшкодуванні моральної шкоди. Посилається на порушення судом вимог матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам. На його думку, суд не врахував, що ОСОБА_4 з ОСОБА_1 не повідомили його про продаж та купівлю гаража, не звертались до нього про звільнення гаража і не вимагали передачі ключів. Суд порушив ст. 1167 ЦК України та всупереч положенням ст. 10 ЦПК України дійшов помилкового висновку, що саме ним чинилися перешкоди новому власнику у користуванні гаражем.
В запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_4 вважає її необгрунтованою та просить відхилити, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на те, що внаслідок незаконного утримання відповідачем придбаного ним гаража, він був змушений докладати додаткових зусиль для збереження належного йому транспортного засобу.
Судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.І ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом правильно з'ясовані фактичні обставини справи, дано їм належну оцінку, а його висновки про обґрунтованість вимог ОСОБА_1 та відмови в задоволенні позову ОСОБА_3 узгоджуються з матеріалами справи, відповідають закону.
Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
У відповідності з ч.З ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 1 грудня 2005 року придбав у законного власника ОСОБА_4 гараж, який розташований в гаражному масиві пАДРЕСА_1, що підтверджується рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 8 листопада 2004 року, договором купівлі-продажу від 1 грудня 2005 року.
ОСОБА_3 в даному гаражі зберігає належне йому майно, автомобіль та інші речі, добровільно звільнити гараж та передати його власнику не бажає, чим створює перешкоди останньому в користуванні та розпорядженні. Тому суд обгрунтовано зобов'язав ОСОБА_3 звільнити гараж від належних йому речей і в цій частині рішення суду останнім не оскаржується.
Вирішуючи питання відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції правильно виходив з того, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_3 по утриманню гаража, власник його переніс моральні страждання, був позбавлений можливості тривалий час ним користуватись, що підтверджується матеріалами справи.
За таких обставин, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, з врахуванням положень ст. 23 ЦК України, вимог розумності та справедливості, суд обгрунтовано задовольнив вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди.
Доводи апеляційної скарги спростовуються такими обставинами.
Згідно рішення Хмельницького міськрайонного суду від 8 листопада 2004 року, залишеного без зміни ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 11 лютого 2005 року, ОСОБА_4 є власником даного гаража на підставі рішення Хмельницького міськвиконкому НОМЕР_1. Тому у ОСОБА_3 не було законних підстав для користування та розпорядження зазначеним гаражем.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення договору купівлі-продажу даного гаража ОСОБА_3 користувався ним, в квітні 2006 року він отримав копію позовної заяви ОСОБА_1 про звільнення гаража, проте на день розгляду справи апеляційним судом не звільнив його, не передав позивачу ключі від нього, тому доводи апеляційної скарги про відсутність його вини в неправомірному утриманні гаража та заподіянні позивачу шкоди є безпідставними.
Не впливають на законність та обґрунтованість судового рішення і інші доводи апеляційної скарги.
Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених обставинах справи, постановлене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 5 травня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до
Верховного Суду України.