ун. № 2-7597/11
пр. № 2/2608/1915/12
21 травня 2012 року
Святошинський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Чалої А.П.,
при секретарі - Котляр Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на ті обставини, що перебуває в шлюбі з відповідачем з 27.11.1993р., від шлюбу неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, шлюб не склався, в сім*ї виникали різного роду непорозуміння та сварки з різних питань сімейного життя, виявилось, що вони люди з різними характерами та поглядами на життя і сім*ю, що призвело до погіршення відносин між ними та розпаду сім*ї, вони припинили шлюбні стосунки, мають окремий бюджет, не ведуть спільного господарства і проживають окремо з 2008р. На підставі ст.ст. 110, 112 СК України просила позов задовольнити.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, а також на те, що примирення між ними не можливо, сім*я розпалась остаточно і шлюб тривалий час існує формально.
Відповідач в судове засідання не з*явився, про день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, що стверджується поштовим повідомленням (а.с. 13), заперечень проти позову суду не надав, про поважність причин неявки суд не повідомив.
Суд вважає можливим розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів згідно частини 4 ст.169 ЦПК України в порядку заочного розгляду справи.
Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним задовольнити позов, виходячи з наступного.
Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 і ОСОБА_1 перебувають в шлюбі з 27.11.1993р. (а.с. 6 - копія свідоцтва про укладення шлюбу).
Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з матір*ю.
Як пояснила позивачка, подружнє життя сторін не склалося, між ними виникали різного роду непорозуміння і сварки з різних сімейних питань, що привело до втрати почуття любові між ними і фактичного розпаду сім*ї, з 2008р. вони не підтримують шлюбних стосунків, не ведуть спільного господарства, мають окремий бюджет і проживають окремо, примирення вважала не можливим і шлюб фактично тривалий час існує формально.
Доказів в спростування таких обставин справи суду не надано.
За таких обставин суд вважає, що причини, які спонукали позивачку на розірвання шлюбу, є обгрунтованими, подальше збереження сім*ї стало неможливим, а тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Спір про поділ майна у сторін відсутній.
Дитина залишиться проживати з матір*ю.
Після розлучення позивачка виявила бажання залишити шлюбне прізвище «ОСОБА_1».
Керуючись ст.ст. 110, 112 СК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 169 ч.4, 209, 213-215, 223-228 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 27 листопада 1993 року у Відділі ЗАГС Ленінградського району м.Києва між ОСОБА_2 і ОСОБА_1, про що зроблено актовий запис №389, - розірвати.
ОСОБА_1 залишити шлюбне прізвище «ОСОБА_1».
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачкою до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.