11 травня 2012 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі: суддів - Рожина Ю.М., Оніпко О.В., Собіни І.М., секретаря судового засідання Коробчук А.М., за участю представника позивача ПАТ КБ „Приватбанк" Станкевича В.О., представника ОСОБА_2 -ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Рівненської області цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_4 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 березня 2012 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно за кредитним договором та виселення із житла, -
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 22 березня 2012 року позов ПАТ КБ „Приватбанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно за кредитним договором та виселення із житла задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №0711/84/1 від 26 листопада 2007 року в сумі 235051,74 доларів США, що за курсом НБУ станом на 20.01.2012 року становить 1 878 016 грн. 39 коп. звернуто стягнення на:
- майно зазначене в договорі застави №071184/М від 26 листопада 2007 року, договорі застави товару в обороті №0711/84/ТО від 26 листопада 2007 року, шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладення застоводержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені застоводавця;
- житлову площу, загальною площею 52,5 кв.м., розташовану за адресою АДРЕСА_1, шляхом продажу, відповідно до договору іпотеки №0711/84/1 від 26 листопада 2007 року з ПАТ КБ „Приватбанком", з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, отримання витягу з Державного реєстру права власності, наданням Приватбанку повноважень, необхідних для здійснення продажу.
В задоволенні позовних вимог, в частині виселення відповідача, який зареєстрований та проживає за адресою: м.Рівне вул.Біла,93 кв.1, зняття з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в м.Рівне відмовлено за безпідставністю. Вирішено питання про солідарне стягнення з відповідачів судових витрат.
Відповідачка ОСОБА_4 не погодившись із рішенням суду першої інстанції подала на нього апеляційну скарг, вважає, що воно винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права за наступних обставин.
Справа № 22-856 Головуючий суддя І інстанції Ореховська К.Е.
Суддя -доповідач у апеляційному суді Рожин Ю.М
За даними наданими суду першої інстанції малолітні діти відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 прописані та проживають у квартирі, що є предметом договору іпотеки. Реалізація заставного майна, яким є квартира з надвірними будівлями, порушить законні інтереси малолітніх дітей відповідачів, позбавить їх права на житло, інших приміщень, оскільки іншого житла для проживання та існування у них не має. Права та інтереси малолітніх дітей захищаються Законом України „Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей", сімейним кодексом України, Законом України „Про охорону дитинства", ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, за якими забезпечуються права дитини, які необхідні для їх благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки їх батьків, які відповідають за них за законом. За викладених обставин просить рішення суду першої інстанції скасувати та винести рішення про відмову ПАТ КБ „Приватбанку" в задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, що з'явились у судове засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, виходячи із загальних засад цивільного судочинства щодо змагальності сторін, рівності їх прав у поданні доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, дотримання принципу диспозитивності, на підставі доказів, наданих кожною стороною, прийшла до наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлені обставини, що підтверджуються матеріалами справи перевіреними у судовому засіданні, 26 листопада 2007 року ЗАТ КБ „Приватбанк" із ОСОБА_4 уклало договори:
- застави майна №0711/84/М (а.с.25), за яким застоводержателю передано майно вартістю, визначену сторонами, 8105 грн. 27 коп.;
- застави товару в обороті №0711/84/ТО (а.с.86-89), за яким застоводержателю передано майно вартістю, визначену сторонами, 48495 грн. 60 коп.;
- іпотеки №0711/84/І (а.с.75-80), за яким застоводержателю передано квартира з надвірними будівлями в АДРЕСА_2, вартістю, визначену сторонами, 757500 грн.;
на виконання кредитної угоди №0711/84 від 26 листопада 2007 року, за якою ОСОБА_4 надано кредит, в рамках програми мікрокредитування, у розмір 130000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі річних 14%, з терміном повернення кредиту 6 листопада 2011 року.
На виконання цієї ж кредитної угоди ЗАТ КБ „Приватбанк" уклало із ОСОБА_2 договір поруки (а.с.14 зворотна сторона).
Станом на 20 січня 2012 року заборгованість за кредитною угодою склала 235051,74 долара США, що за курсом НБУ становить 1 878 016 грн. 39 коп.
Боржник за даною кредитною угодою, ОСОБА_4, неналежним чином виконувала кредитні зобов'язання визначені у п.п.2.2.2,2.2.3 щодо своєчасної щомісячної сплати кредиту та процентів за його користування та регламентовані ст.526 ЦК України, тому кредитодавець, яким є ЗАТ КБ „Приватбанк", скориставшись умовами кредитної угоди, визначеної 2.3.3., у разі порушення боржником зобов'язання, звернулось до суду про звернення стягнення на майно, що перебуває під борговими зобов'язаннями.
Такі дії кредитора відповідають вимогам ст.1054 ЦК України та ч.1 ст.33 Закону України "Про іпотеку", за якими, у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідач ОСОБА_8 у апеляційній скарзі не оспорює заборгованість та її розмір за кредитним договором.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що за договором іпотеки, заставлена квартира переходить застоводержателю, позивачу за даним позовом ЗАТ КБ „Приватбанк", який має повноваження на її продаж будь-якій особі, чим позбавляються права на житло малолітні діти, що прописані та проживають у даній квартирі.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, а висновки суду першої інстанції відповідають матеріалам справи.
Кредитна угода ЗАТ КБ „Приватбанк" №0711/84 з ОСОБА_4 про надання кредиту, в рамках програми мікрокредитування, у розмір 130000 доларів США, укладена 26 листопада 2007 року.
26 листопада 2007 року ЗАТ КБ „Приватбанк" із ОСОБА_4 уклало договір іпотеки №0711/84/І (а.с.75-80), за яким застоводержателю передано квартира з надвірними будівлями в АДРЕСА_2, вартістю, визначену сторонами, у розмірі 757500 грн.
На житловій площі за адресою АДРЕСА_1, малолітні діти ОСОБА_6, 2007 року народження, прописана 12 травня 2009 року, а ОСОБА_9, 2010 року народження, прописаний 12 жовтня 2010 року.
Слід визнати, що час укладення кредитної угоди із ОСОБА_8 малолітні діти не були прописані та не проживали у квартирі, що передавалась у іпотеку, таким чином їх права на житло не порушувались.
Частина 2 ст.177 СК України гарантує права малолітніх, за даною нормою батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо їх майнових прав, які підлягають нотаріальному посвідченню.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції.
Рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому його належить залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,307,308,313,314,315,317 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 березня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
Судді: