10 травня 2012 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області у складі :
головуючого судді: - Шимківа С.С.,
суддів - Хилевича С.В., Шеремет А.М.,
секретар судового засідання - Панас Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 21 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди, -
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 21 березня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди задоволено частково.
Визнано такими, що не відповідають дійсності та порочать честь, гідність та ділову репутацію позивача ОСОБА_3 образливі висловлювання: „придурок, попандопало, клоун" поширені відповідачем ОСОБА_2.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у сумі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень.
Вважаючи рішення суду таким, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі відповідач вказує, що в своїй позовній заяві ОСОБА_3 зазначив про те, що 23 лютого 2011 року в приміщенні приймальної директора ЗОШ № 10 м. Рівне вона заявила, що він: „придурок, ідіот, дебіл і кретин", вживаючи при цьому нецензурну лайку. Будь-яких доповнень, змін до позовних вимог позивач не надавав. Суд же визнав такими, що порочать честь, гідність та ділову репутацію позивача образливі висловлювання: „придурок, попандопало, клоун". Тобто, в порушення вимог ст. 11 ЦПК України суд вийшов за межі позовних вимог .
Також на думку апелянта, судом надана необ'єктивна оцінка показам свідків, у зв'язку з чим ним зроблені невірні висновки щодо обставин справи, що привели до ухвалення необґрунтованого рішення
Посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким у __________________________________________________________________________________________________________
Справа № 2-4133/11 Головуючий у І інстанції -Денисюк П.Д.
Провадження № 22-ц 1790/839/2012 Доповідач -Шимків С.С.
задоволенні позову відмовити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін та їх представників, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 213 ЦПК України встановлено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Проте, суд першої інстанції вказаних вимог закону належним чином не виконав.
Ч. 3 ст. 303 ЦПК передбачає, що апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справ буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов"язковою підставою для скасування рішення.
Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та що кожен має право на повагу до його гідності (ст. ст. 3, 28 Конституції).
За правилами ст.ст. 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканість своєї ділової репутації.
Згідно ст. 1 Закону України "Про інформацію" під інформацією слід розуміти документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі. В силу ст. 47-1 цього Закону ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом першої інстанції, 23 лютого 2011 року ОСОБА_2, яка працює вчителем музики Рівненської ЗОШ 1-Ш ступеня № 10 м. Рівне, в приймальній директора цієї школи, який є позивачем у справі, публічно, в присутності секретар-друкарки ОСОБА_4, вчителя фізкультури ОСОБА_5, заступника директора ОСОБА_6 образливо висловлювалася на адресу позивача.
Показання позивача в місцевому суді підтвердили допитані в якості свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. Підстав ставити під сумнів їх показання в матеріалах справи немає.
Постановляючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, місцевий суд виходив з того, що поширена ОСОБА_2 інформація за своїм характером не є твердженням про факти, які підлягають доведенню або спростуванню, а є оціночними судженнями, висловленням суб"єктивної думки, які не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності та підтвердити або спростувати.
Погодитися у повному обсязі з такими висновками суду колегія суддів апеляційного суду не може.
Суб"єктивні висловлювання відповідачки стосовно особистих та ділових якостей позивача здійснені в принизливій, непристойній формі, яка суперечить прийнятому у суспільстві спілкуванню між людьми та є образливою для нього. Вони принижують його честь, гідність, ділову репутацію, які захищені положеннями ст. 3 Конституції України, ст.ст. 297, 299 ЦК України.
Висловлювання відповідачки носять характер образи, а не оціончних суджень в розумінні ст. 47-1 Закону України "Про інформацію".
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що висловлювання ОСОБА_2 на адресу ОСОБА_3 є оціночними судженнями. Він підлягає виключенню з мотивувальної частини судового рішення.
У той же час, задовольняючи частково позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, заподіяної приниженням честі і гідності, ділової репутації позивача, місцевий суд вірно встановив, що висловлювання відповідачки є образливими для нього.
У судах першої та апеляційної інстанції відповідачкою не доведено, що поширена нею про позивача негативна інформація є достовірною.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 місцевий суд правильно виходив з того, що поширюючи оспорювану інформацію про позивача, дії відповідачки були спрямовані на приниження його честі, гідності, ділової репутації та порушували його захищені законом права.
Тому оспорена позивачем негативна інформація про нього є такою, що порушує його особисті немайнові права, порочить особу позивача, оскільки принижує його гідність, честь і ділову репутацію в громадській думці з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі, та завдає йому моральної шкоди.
Статтею 297 ЦК України встановлено, що кожен має право на повагу його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Перевіряючи правильність визначення місцевим судом розміру заподіяної позивачу моральної шкоди апеляційний суд враховує характер та обсяг його психічних страждань, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, майновий стан відповідачки.
З урахуванням обставин справи, розмір моральної шкоди підлягає зменшенню до 500 грн..
У зв"язку з цим, з урахуванням положень ст. 88 ЦПК України, підлягає зменшенню розмір судових витрат з 929 грн. 50 коп. до 182 грн. (107 грн. с.з.+ 75 грн. витрат з ітз).
Виходячи з наведеного та враховуючи те, що суд першої інстанції припустився помилок при застосуванні норм матеріального права, оскаржуване рішення підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, на підставі ст.ст. 3, 28 Конституції України, ст.ст. 297, 299 ЦК України, ст.ст. 1, 47-1 ЗУ "Про інформацію", колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 21 березня 2012 року змінити.
Виключити з мотивувальної частини рішення висновок суду про те, що висловлювання ОСОБА_2 на адресу ОСОБА_3 є оціночними судженнями.
Визнати наведені ОСОБА_3 у позовній заяві вислови образливими для нього.
Зменшити розмір стягнутої з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральної шкоди з 2500 грн. до 500 грн. та розмір судових витрат - з 929 грн. 50 коп. до 182 грн..
У решті рішення суду залишити без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення.
Рішення набирає чинності негайно та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий-суддя Шимків С.С.
Судді: Хилевич С.В.
Шеремет А.М.