Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 0609/4-346/2012
Стаття 165-2 КПК України
17 квітня 2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Ляшука В.В.
суддів: Гузовського О.Г., Романова О.В.
з участю прокурора: Калініна С.В.
захисника: ОСОБА_1
обвинуваченого: ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за апеляцією прокурора який брав участь у розгляді справи на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 26 березня 2012 року, якою щодо
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
залишено без задоволення подання старшого слідчого прокуратури Житомирської області про обрання запобіжного заходу у вигляді застави,
Органами досудового слідства ОСОБА_2 підозрюється у тому, що 20.03.2012р. він спільно з ОСОБА_3, являючись службовими особами, які займають відповідальне становище, діючи умисно, за попередньою змовою, висловили вимогу директору ПП «Темар-Україна» ОСОБА_4 передати хабар у вигляді 1000 доларів США, за вирішення питання щодо недокументування факту порушення вимог земельного законодавства у діяльності очолюваного нею підприємства, однак у подальшому зменшили суму хабара до 2000 грн.
Після цього, 22.03.2012 близько 11 год., знаходячись в приміщенні ГУ Держкомзему в Житомирській області, розташованого за адресою: м.Житомир вул. Довженка, 45, ОСОБА_3, діючи умисно за попередньою змовою з ОСОБА_2, одержав від ОСОБА_4 хабар у сумі 2000 грн. за вирішення питання щодо недокументування факту порушення вимог земельного законодавства в діяльності очолюваного нею підприємства.
За даним фактом прокуратурою Житомирської області щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 26 березня 2012р. подання ст. слідчого прокуратури Житомирської області ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у виді застави відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, - залишено без задоволення.
Обгрунтовуючи прийняте рішення суд послався на те, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання, раніше не судимий, одружений, утримує двоє малолітніх дітей, характери зується позитивно, а тому суд прийшов до висновку про існування у об винуваченого ОСОБА_2 обставин, котрі будуть стримувати його від пору шення покладених на нього обов'язків.
За висновком суду, обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді застави, мінімальний розмір якої за вказаною статею становить 17000 грн., як крайньої міри запобіжного заходу, є недоцільним, оскільки на думку суду, більш м'які заходи стримування можуть забезпечити його належну процесуальну поведінку, зокрема підписка про невиїзд з постійного місця проживання.
В апеляції прокурор просить вказану постанову суду скасувати, а подання слідчого направити на новий судовий розгляд. Посилається на те, що суд у постанові зазначивши і наголосивши, що підозрюваним ОСОБА_6 вчинено тяжкий, корисливий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, невмотивовано відмовив у задоволенні подання про обрання запобіжного заходу у вигляді застави.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення слідчого Вапаєва В.Р., заперечення захисника та обвинуваченого ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи відповідно до ст. 365 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу судом враховується тяжкість вчиненого діяння наявність достатніх підстав вважати, що особа буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність, вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що характеризують підозрюваного чи обвинуваченого.
Суд розглядаючи подання слідчого цих обставин, передбачених ст. ст. 148, 150 КПК України, в повній мірі не врахував.
Приймаючи рішення про залишення без задоволення подання слідчого суд, в своїй постанові наголосив на тяжкості злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6, а зокрема вказав, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого, корисливого злочину, за який передбачено покарання на строк до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Однак, на цю обставину суд чомусь у постанові послався як на одну з підстав, що свідчить про недоцільність застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді застави.
Крім того, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, необґрунтовано вказав у постанові, що застава являється запобіжним заходом крайньої міри, оскільки ст. 149-1 КПК України, передбачає можливість застосування, за умов визначених в ст. 155 КПК України, до ОСОБА_2 більш суворого запобіжного заходу у виді взяття під варту.
Також, суд залишив поза увагою, думку самого підозрюваного ОСОБА_6, який не заперечував щодо застосування щодо нього вказаного запобіжного заходу(а.с 4).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції, яким відмовлено слідчому в застосуванні щодо ОСОБА_2 застави не може залишатись в силі та підлягає скасуванню, в зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, а саме наявністю у висновках суду істотних суперечностей.
При новому розгляді подання суду необхідно ретельно перевірити викладені в ньому доводи про наявність підстав для обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді застави та прийняти законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 148, 150, 154-1, 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
апеляцію прокурора задовольнити.
Постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 26 березня 2012 року щодо ОСОБА_2 - скасувати, а подання направити на новий судовий розгляд до того ж суду іншим суддею.
Судді: