3
Справа № 1/0915/241/2011
Провадження 11/0990/230/1012
Категорія ст.185 ч.2 КК України
Головуючий у 1 інстанції Дузінкевич І.М.
Суддя-доповідач Кавацюк М.Ф.
22 травня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого: судді Кавацюка М.Ф.,
суддів Гандзюка В.П., Ткачук Н.В.,
з участю засудженої ОСОБА_2,
прокурора Федорук Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_2, на вирок Тисменицького районного суду від 21.02.2012 року,-
вказаним вироком ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с. Олександрівка, Єйський р-н, Краснодарський край, Росія, не одруженої, з середньою освітою, непрацюючої, без постійного місця проживання, громадянки України,-
судимої 28.01.1988 р. Івано-Франківським міським судом за ст. ст.140 ч.2, 140 ч.3, 43 КК України ( в редакції 1960 р.) до 4 років позбавлення волі; 23.06.1994 р. Івано-Франківським міським судом за ст. ст.140 ч.3, 143 ч.2,140 ч.2, 42 КК України (в редакції 1960 р.) до 5 років позбавлення волі; 13.09.2000 р. Івано-Франківським міським судом за ст. 140 ч.2 КК України ( в редакції 1960 р.) до 1 року позбавлення волі; 28.02.2002 р. Івано-Франківським міським судом за ст.ст.140 ч.2, 141 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі; 08.12.2008 року Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області за ст.ст.185 ч.2, 186 ч.2 КК України, із застосуванням ст.70 КК Україна до 2 років 6 місяців обмеження волі; 16.06.2009 року Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області за ст.ст. 185 ч.2 КК України із застосуванням ст.71 КК України до 3 років 6 місяців обмеження волі, звільненої постановою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 30.08.2011 року на невідбутий строк 5 міс. 1 день, за ст. 185 ч.2 КК України, суд,-
засуджено за ст.185 ч.2 КК України, та призначено покарання два роки шість місяців позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 71, 72 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, остаточне покарання ОСОБА_2 обрано два роки сім місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженій - тримання під вартою залишено без зміни до набрання вироком законної сили.
Строк покарання рахувати з 08.11.2011 року.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винною та засудженою за те, що вона 04.11.2011 року, приблизно о 14 год., перебуваючи в приміщенні АДРЕСА_1, що належить її матері ОСОБА_3 скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно викрала гроші в сумі 12500 грн., мобільний телефон «LG»А175, вартістю 300 грн., з стартовим пакетом «Діджус» вартістю 25 грн., на рахунку 52 грн., чим спричинила потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 12877 грн. Після вчинення крадіжки ОСОБА_2 з викраденим майном з місця вчинення злочину скрилася.
Засуджена ОСОБА_2 подала апеляцію, у якій вважає, що вирок винесений при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Просить вирок Тисменицького районного суду від 21 лютого 2012 року скасувати, пом'якшити покарання, застосувавши ст.69 КК України, розглянути апеляційну скаргу з участю засудженої.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженої, яка підтримала доводи своєї апеляції, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Суд першої інстанції даючи оцінку доказам, обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який її засуджено і правильно кваліфікував її злочинні дії за ст.185 ч.2 КК України.
Доводи апеляції про те, що суд не встановив причину крадіжки, не провів очну ставку засудженої із свідком ОСОБА_4, не вирішив клопотання про додаткове розслідування не заслуговують на увагу, оскільки судове слідство проводилося в порядку ст. ст.299,301-1 КПК України, а відповідно до вимог ст.365 КПК України, висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися і стосовно яких відповідно до вимог статей 299 і 301-1 КПК України докази не досліджувалися, не перевіряються.
Що стосується призначеного покарання, то відповідно до вимог до ст.65 КК України, суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, за яких вчинений злочин, в тому числі і ті обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Ці вимоги закону, судом першої інстанції дотримані.
Призначаючи покарання ОСОБА_2, суд врахував суспільну небезпечність вчиненого злочину, особу винної, злочин вона вчинив не вперше, а також і те, що вона щиро розкаюється у вчиненому, потерпіла не настоювала на суворому покаранні і матеріальних претензій не має. Також суд врахував, що ОСОБА_2 вчинила злочин в період умовно-дострокового звільнення.
Покликання апеллянта на те, що судом, при призначенні покарання, не враховано довідки про стан її здоров'я не відповідає дійсності, оскільки такої довідки матеріали справи не містять.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційних підстав для скасування вироку не має.
Керуючись ст. ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію засудженої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Тисменицького районного суду від 21 лютого 2012 року щодо неї - без зміни.
Головуючий М.Ф. Кавацюк
Судді: В.П.Гандзюк
Н.В.Ткачук
Згідно з оригіналом
Суддя М.Ф. Кавацюк