Справа №2/546/627/ 12
Іменем України
24 травня 2012 року Совєтський районний суд м. Макіївки Донецької області
у складі:
головуючого: судді Курової О.І.
при секретарі Кисельовій Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Макіїввугілля»,
«Про відшкодування моральної шкоди»,
Позивач звернувся в суд з позовом і просить стягнути з відповідача моральну шкоду у зв'язку з ушкодженням здоров"я, отриманим при виконанні трудових обов'язків в період роботи на підприємстві «Шахтоуправління Ясинівське- Глибоке».
В судове засідання позивач не з»явився, просив розглянути справу за участю його представника.
Представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав, обґрунтовуючи вимоги тим, що ОСОБА_1 працював на шахті з 1980 року підземним прохідником. 20.02.2009 року під час роботи він отримав виробничу травму правого ока. 25.06.2009 року МСЕК встановила йому стійку втрату професійної працездатності за даною травмою у розмірі 35 % та визнала інвалідом 3 групи.
Вважає, що у зв"язку з отриманою виробничою травмою ОСОБА_1 спричинена моральна шкода. Він тривалий час лікувався, переніс операцію, і крім фізичних страждань випробує моральні страждання, від того, що наслідки травмі необоротні, він змушений був змінити роботу, оскільки працювати в шкідливих умовах йому заборонено. Спосіб звичного життя ОСОБА_1 порушено і він змушений додавати додаткових зусиль для організації свого життя.
Просив стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 40 000 грн.
Представник відповідача позов не визнав і пояснив суду, що позивач дійсно працював на підприємстві прохідником. 20.02.2009 року під час роботи з ним стався нещасний випадок, був складений акт за формою Н-1. За висновком комісії з розслідування нещасного випадку причиною нещасного випадку стала неуважність ОСОБА_1 при виконанні робіт. Вважає, що вина підприємства у спричинені позивачу моральної шкоди не доказана, тому просив у позові відмовити.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши письмові докази встановив наступне.
Позивач працював у відособленому підрозділі «Шахта Ясинівська-Глибока»Державного підприємства «Макіїввугілля»з 1980 року прохідником, з 29.07.2009 року -учнем єлектрослюсара чергового з ремонту обладнання. Звільнений 30.09.2011року за власним бажанням у зв2язку з переходом на пенсію, що підтверджено трудовою книжкою.
20.02..2009 року під час роботи в шахті з позивачем стався нещасний випадок, що підтверджується актом розслідування нещасного випадку, який пов»язаний з виробництвом за № 6 від 23.02.2009 року.
На підставі висновку МСЭК від 25.06.2009 року ОСОБА_1 визнаний інвалідом 3 групи, та таким, що втратив стійку професійну працездатність на 35%. 19.07.2011 року він переоглянутий МСЕК та визнаний інвалідом 3 групи зі стійкою втратою професійної працездатності на 35% до 19.07.2013 року.
Факт заподіяння шкоди здоров"ю позивача підтверджений висновком МСЕК, медичними документами, поясненнями представника позивача.
В результаті отриманої травми позивач визнає як фізичні, так і моральні страждання, які негативно впливають на його життя, він змушений був залишити роботу прохідника і перейти на іншу менш оплачувану роботу на поверхні шахти. Йому також необхідно додавати додаткових зусиль для організації свого життя. Його турбують необоротні наслідки травми та подальше здоров»я.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про охорону праці", державна політика в галузі охорони праці базується на принципах, зокрема: пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.
Згідно ст..32 Гірничого Закону України власник (керівник) гірничого підприємства забезпечує проведення гірничих робіт та охорону праці відповідно до вимог законів України, інших нормативно-правових актів, а також правил безпеки, правил технічної експлуатації, єдиних правил безпеки при підривних роботах.
Позивач отримав травму під час роботи в ОП «Шахат Ясинівська-Глибока»державного підприємства «Макіїввугілля», що покладає на відповідача обов"язок відшкодувати йому моральну шкоду.
Відповідно до вимог ст.. 237-1 КЗПП України відшкодування власником, або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків и вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Статтею 9 Закону України «Про охорону праці»відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров»я здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Однак, із Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»виключена частина 3 статті 34 відповідно до положень Закону України від 23.02.2007 року № 717-V «Про внесення змін до Закону України»Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»
Оскільки Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні на час виникнення спірних правовідносин, у зв»язку із зміною спеціального закону, не відповідає за завдану моральну шкоду, то таку шкоду позивачу, законні права якого порушено, повинен відшкодувати роботодавець, згідно з правилами ст. 237-1 КЗпП України.
Позивачем не пропущений строк звернення до суду, оскільки відповідно до вимог ст.. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я або смертю.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику по справам про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди" зі змінами внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 року № 5-розмір відшкодування моральної шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань /фізичних, психічних та інших/, яких зазнав позивач, характер немайнових витрат, їх тривалість, можливість відновлення тощо та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров"я потерпілого.
Враховуючи конкретні обставини справи, характер і обсяг фізичних та душевних страждань, яких зазнав позивач, ступінь втрати ним професійної працездатності, неможливість відновлення стану здоров"я, а також вимоги розумності та справедливості суд оцінює моральні страждання позивача у розмірі 8 000 грн.
На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати у розмірі 214.60 грн. , та згідно зі ст. 84 ЦПК України та постанови Кабінету Міністрів України N 590 від 27.04.2006 року "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу.
Керуючись ст. 237-1 КЗПП України, на підставі ст. 213, 215,88,84 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 8000 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 300 грн. 30 коп.
Стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 214.60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя : Курова О.І.